Національний музей українського народного декоративного мистецтва разом з Українською секцією Міжнародної асоціації арт-критиків AICA представляють передріздвяну виставку «Ангеле мій, охоронцю мій!». Відкриття виставки відбулося 15 грудня 2011 р. Автор та ініціатор проекту - Президент Міжнародної асоціації арт-критиків (АІСА), н.с. відділу декоративного мистецтва ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, лауреат Національної премії України ім. Т. Шевченка, заслужений діяч мистецтв України З. А. Чегусова.

     Це другий після виставки «Пісні про кохання» (кераміка, скло, текстиль) спільний великомасштабний арт-проект музею та Української секції AICA, в якому будуть презентовані твори художників декоративного мистецтва м. Києва.

     Виставки декоративно-ужиткового мистецтва останніх двох десятиліть довели, що тема ангела є однією з найулюбленіших у творчості українських митців кераміки, скла, текстилю, і у кожного автора є своє оригінальне індивідуальне бачення його художнього образу.

     На відкритті виставки відбувся виступ Камерного хору «Преображення» молодіжного православного братства святих князів страстотерпців Бориса і Гліба.

     Виставка працюватиме до 22 січня 2012 р.

     Національний музей українського народного декоративного мистецтва у співпраці з колективом Донецького обласного художнього музею представляють виставку «Художники м. Донецька. Текстиль, кераміка, ювелірні вироби». У 2010 р. Національний музей українського народного декоративного мистецтва розпочав роботу над багаторічним проектом «Сучасне мистецтво України», і щороку організовує групові виставки професійних художників, які працюють в галузі декоративно-прикладного мистецтва, з різних регіонів України.

     У залах музею експонуватимуться твори художників, членів Національної спілки художників України: ювеліра Сергія Аленгоза, керамістів Ірини та Геннадія Васильєвих, Наталії Пензіної, заслуженого художника України Юрія Петрушкіна, а також художній текстиль Олени Григор’євої та Наталії Максимової – багаторазового учасника трієнале з текстилю. Відвідувачі зможуть познайомитись із самобутнім творчим доробком митців м. Донецька.

     Виставка працюватиме до 6 грудня 2011 р.

     У Національному музеї українського народного декоративного мистецтва з 23 вересня 2011 р. вперше в Україні експонується унікальна виставка виробів фарфорового заводу А. М. Міклашевського, який діяв упродовж 1839 – 1861 рр. у с. Волокитин Чернігівської губернії (нині Сумська область).

     На виставці представлено понад 350 творів з колекцій Національного музею українського народного декоративного мистецтва, Київського національного музею російського мистецтва, Сумського обласного художнього музею ім. Н. Онацького, Харківського художнього музею та приватних зібрань: декоративні вази, скульптура малих форм, фігурні посудини, утилітарні речі та предмети інтер’єру, зразки чайного, десертного та столового посуду, деталі фарфорового іконостасу з Покровської церкви с. Волокитин, зруйнованої у 1956 р., а також фарфорова люстра з кабінету А. М. Міклашевського (1801 – 1895) – власника маєтку і засновника заводу.

     У художньому оформленні волокитинських виробів простежуються впливи різних стилів: і готичного, і античного, проте перевага надається художньому напрямку «друге рококо», відомому й водночас суперечливому стилю середини ХІХ ст., який особливо виразно виявився в декоративних вазах, посудних формах, футлярах для годинників, у предметах інтер’єру. Стиль «друге рококо» відзначався складними формами, орнаментом у вигляді різнорідних завитків, перевантаженням елементами рельєфного оздоблення (квітів, фруктів, птахів), поліхромним розписом, золоченням.

     Найбільш цікавою сторінкою діяльності підприємства була фарфорова пластика: зображення відомих історичних постатей, героїв літературних творів, середньовічних лицарів, мушкетерів, прекрасних панянок, фігурки на побутову селянську тематику, комічна та анімалістична скульптура тощо. Найвідомішою серед цих творів є скульптура «Українка».

     Ці та інші вироби Волокитинського фарфорового заводу можна побачити на виставці, яка працюватиме до 30 листопада 2011 р.

     З 5 серпня до 10 вересня 2011 року в Національному музеї українського народного декоративного мистецтва працювала виставка „Уляна Ярошевич. Кераміка ”, яка презентувала новіші творчі здобутки відомої львівської художниці, члена Національної спілки художників України Уляни Ярошевич. Вперше в Києві художниця представила велику персональну виставку.

     Мисткиня належить до кращих представників львівської школи художників-керамістів. Вона отримала професійну мистецьку освіту в провідних українських вузах: Львівське училище прикладного мистецтва імені Івана Труша та Львівський державний інститут прикладного та декоративного мистецтва (викладачі - Тарас Драган та Зиновій Флінта).

     Уляна Ярошевич є віртуозним гончарем, в її роботах традиційний за формою посуд стає основою монументальних, переважно зооморфних та антропоморфних, скульптур. Характерними рисами для творів художниці є вишукана лаконічність, пластичність форми, підкреслена рукотворність з акцентованими рисами архаїки. Мисткиня застосовує матову поливу, підкреслюючи рельєфну фактуру гончарного черепка.

     Уляна Ярошевич йде своїм шляхом в мистецтві, залишаючись самою собою в житті і творчості. Через сміливий експеримент, переосмислення та інтерпретацію кращих здобутків гончарства вона досягає втілення яскравого індивідуального стилю у мистецтві кераміки. Її творчість є яскравим прикладом синтезу традиційних прийомів формотворення та декорування і сучасного світобачення та образного мислення.

     Уляна Ярошевич є учасником багатьох міжнародних та вітчизняних виставок: Жешув та Вроцлав (Польща), Печ (Угорщина), Сідней (Австралія), Мюнхен (Німеччина), Львів (Україна); міжнародних симпозіумів кераміки: Дзинтарі (Латвія), Фаенца (Італія). Її роботи прикрашають експозиції багатьох музеїв та приватні колекції.

     З 14 липня до 3 серпня 2011 року в Національному музеї українського народного декоративного мистецтва працювала ювілейна виставка „Віра Томашевська. Кераміка ” відомої київської художниці, члена Національної спілки художників України.

     Віра Томашевська походить з с. Нересниця Тячівського району Закарпатської області. У 1985 році закінчила факультет теорії та історії мистецтва Київського державного художнього інституту. Мисткиня починала свій шлях у мистецтві як художник-монументаліст, але з часом винайшла свій власний, оригінальний й неповторний жанр.

     Художниця працює з глиною і різнокольоровими поливами. Майстриня прикріплює на полотно, зазвичай впритул одна до одної об’ємні керамічні деталі, виразні у своїй лаконічності, іноді ювелірної витонченості. Створюючи декоративні панно, мисткиня наповнює кожен сюжет захоплюючою оповіддю на хвилюючі автора теми: природні стихії, казкові міста, гори та ріки, птахи та квіти, або просто декоративні кольорові композиції. Особливе місце у творчості художниці займають композиції на релігійну тематику.

     Керамічний світ Віри Томашевської насичений абсолютною гармонійною довершеністю, захоплює щедрістю та розмаїттям, радістю та гармонією, зрештою, просто красою.

     З 14 липня до 01 жовтня 2011 р. експонувалася виставка творів Віри Феодосіївни Клименко-Жукової (1921 – 1965), присвячена 90-річчю від дня її народження. Виставка вперше найбільш повно представила унікальну збірку художниці, що зберігається в музейній колекції.

     Родом із всесвітньо відомого центру народного декоративного розпису с. Петриківки Дніпропетровської області, Віра Клименко-Жукова разом із іншими майстрами петриківського розпису – сестрами Вірою Павленко та Галиною Павленко-Черниченко, Поліною Глущенко, Марфою Тимченко – започаткувала в Україні новий, цілком оригінальний напрямок декорування фарфорових виробів.

     Мисткиня надзвичайно тонко відчувала пластику фарфору. Освоївши досить специфічну технологію малювання на фарфорі, вона віртуозно декорувала його своїми розписами, вносила своєрідну гармонію в образ виробу. Яскраво індивідуальна художня мова майстрині, невичерпна винахідливість, фантазія, майстерне володіння виражальними засобами дозволяли їй створювати художньо-довершені композиції як на папері, так і на порцеляні.

     Учасниця багатьох республіканських (з 1946), всесоюзних (з 1948), декадних (з 1951) і міжнародних (1948 – «Радянська жінка у мистецтві», Париж) виставок, вона була неодноразово нагороджена медалями, почесними грамотами, грошовими преміями.

     Понад 20 років творчої діяльності Віра Феодосіївна присвятила роботі на Київському експериментальному кераміко-художньому заводі, де працювала до останніх днів життя. Взірці її орнаментів у вигляді деколей ще декілька десятиліть продовжували використовувати на заводі, прикрашаючи ними великі подарункові кухлі.

     Посольство Мексики в Україні представило у Національному музеї українського народного декоративного мистецтва виставку «Мистецтво Уічоль».

     Уічолі – уіхарітарі (wixaritari) або уіхаріка (wixarika) – мексиканська народність, яка зуміла захистити свою давню культуру і відкритися взаємодії з зовнішнім світом.

     Мистецтво уічолів є унікальним серед культурного розмаїття більш ніж 60 народностей, які співіснують у Мексиці. Воно унікальне своїми вишуканими вишивками і текстильними виробами, а також витонченістю своїх ритуальних предметів, прикрашених бісером, які властиві для художніх виробів і різноманітних предметів уічолів.

     На церемонії відкриття був присутній Паскуаль Лопес Рамірес, народний майстер із спільноти уічолів Пуерто Гуамучіль, штат Дуранго.

     Його роботи відображають космогонію та традиції народу Уічоль у вигляді декоративного відтворення кукурудзи, орла, оленя, пейоте (кактус), квітів, скорпіонів, зміїв та багатьох інших форм і образів.

     Національний музей українського народного декоративного мистецтва в рамках міжнародного проекту культурного обміну «Україна-Грузія: два серця, одна душа» представляв виставку ляльок сучасних грузинських художників-лялькарів Лалі Топурії, Гулдамі Мгеладзе, Нани Бедіашвілі, Ірини Харатішвілі, Дениса Гоноболіна, Марини Рчеулішвілі, Манани Капанадзе «Із Тбілісі з любов’ю…». На виставці експонуються сучасні національні, колекційні, театральні ляльки, а також механічні арт-об’єкти.

     Міжнародний проект культурного обміну«Україна-Грузія: два серця, одна душа» є новим етапом у взаємовідносинах України та Грузії і ставить за мету збереження культурних традицій, предметів мистецтва, ознайомлення з новими тенденціями у розвитку культури обох країн.

     З 6 травня 2011 р. працює виставка Наталії Ґронської «Віщі сни» (живопис на шовку).

     Наталія Ґронська закінчила Київський державний художній інститут (нині Національна академія образотворчого мистецтва та архітектури), є членом Національної спілки художників України (з 1988 р.), лауреатом премії Київської організації Національної спілки художників України ім. С. Колоса.

     Художниця використовує авторську техніку розпису на шовку для створення живописних станкових творів та об’ємних просторових інсталяцій.

     «Вона знайшла свою пластичну мову, асоціативно-змістовні зв’язки, знаки та символи, переконала, що батик можна використовувати для будь-яких образних інтерпретацій. Твори Ґронської є синтетичним мистецтвом, у якому, здається, поєднані не тільки текстильна майстерність, але й поезія, музика. Важливу роль в її творчості відіграє імпровізація. При всій складності технічного виконання роботи Ґронської вражають довершеністю», зазначає З.Чегусова – мистецтвознавець, заслужений діяч мистецтв України, лауреат Національної премії України ім. Т. Г. Шевченка.

     Роботи Наталії Ґронської зберігаються в художніх музеях і приватних колекціях України, Росії, Португалії, Канади, США, Японії.

     У музеї 18 березня о 16 год. відкривається ретроспективна виставка творів київської художниці Юлі Лазаревської під назвою «Фрагменти».

     Скульптор-кераміст, режисер, фотограф, автор художніх проектів, в яких поєднуються картини, малюнки, скульптури, відео, Юля Лазаревська кожного разу дивує своєю фантазією, несподіваними поворотами сюжетів і вмінням «говорити просто про складне».

     Її проекти найчастіше поєднують два, здавалося б, протилежних струмені – рукотворність мистецьких об’єктів (скульптури, колажі, картини, малюнки) та ілюзорність відео та фотографії.

     Творчість художниці несе в собі внутрішню цілісність, яка окреслюється її образним спрямуванням – інтересом до того «людського, занадто людського», що складає основу буття, розкриваючи великий світ людської неповторності.

     Твори зберігаються в галереях і приватних колекціях України, Чехії, Німеччини, Голландії, Швеції, Ізраїлю, Франції, Англії, Канади, Австралії.

     Термін роботи виставки продовжено до 1 червня 2011 р.

     11 березня 2011 року о 16 год відкриється виставка робіт художника-кераміста Андрія Собяніна. Право здійснити виставку в стінах одного з найбільших художніх музеїв України автор отримав як нагороду за підсумками ІІІ Всеукраїнського симпозіуму художньої кераміки „Україна соборна” (м. Слов’янськ, червень 2010 р.)

     „Попіл” – так називається проект, який знайомить столичного глядача з доробком молодого полтавського художника.

     Митець співвідносить поняття попелу, сивої давнини, покритої пилом часу, з поняттям вічності та потойбіччя як виразника особливої, глибинної, філософської естетики: за тремтливою завісою тлінності буття проглядаються вічні цінності.

     Головним для художника залишається ідея, можливість якомога точнішого відтворення художнього образу через живопис, скульптуру, і, звичайно ж, кераміку.

     Найцікавішим у творчій діяльності Андрія Собяніна є жанр інсталяції і перформансу. Його епатажна творчість не залишає байдужими як глядачів і критиків, так і колег-художників.

     Термін роботи виставки продовжено до 3.05.2011 р.

     З 10 лютого працює виставка шкіряних виробів із колекції Музею народної архітектури та побуту у Львові.

     Вперше у Києві представлено близько 100 традиційних виробів зі шкіри – це предмети народного костюма західних регіонів України, взуття, ремені, сумки, гаманці та інші дрібні вжиткові вироби, які служили доповненням до традиційного вбрання.

     В експозиції виставлені кожухи (бойківські «друшляки» та буковинські «цурканки»), різноманітне взуття (постоли, черевики, чоботи).

     Напрацьовані протягом століть художні принципи оздоблення шкіряних виробів і сьогодні не втратили своєї естетичної вартості і є невичерпним джерелом для творчих пошуків.

     Виставка працюватиме до 3 березня 2011 р.

     З 28 січня 2011 р. в музеї працює виставка творів народного художника України, кандидата мистецтвознавства, дійсного члена Академії архітектури України, володарки ордена Княгині Ольги, провідного майстра художнього ткацтва Людмили Євгеніївни Жоголь.

     Людмила Жоголь - видатний діяч у галузі теорії і практики монументального та декоративно-ужиткового мистецтва. Найбільш відома Людмила Євгеніївна в Україні та поза її межами як художник в галузі українського гобелену. Твори мисткині, які продовжують традиції українського народного килима - це майстерне відтворення багатобарвного оточуючого світу.

     За важливий внесок художниці у розвиток українського мистецтва другої половини XX - початку XXI століть у 2007 році їй було присуджено премію імені Катерини Білокур.

     На виставці, яка побудована на матеріалах колекції НМУНДМ, експонуються кращі твори видатної української художниці: килими, гобелени, ліжники, верети, виконані з вовни в техніці ручного ткацтва. Вони у повній мірі демонструють яскраву самобутність художниці, близькість традиціям народного ткацтва.

     Роботу виставки продовжено до 10 березня 2011 р.

     З 17 грудня 2010 р. працює виставка творів майстра народного декоративного розпису Параски Власенко (1900-1960) до 110-річчя з дня народження.

     Параска Власенко – художниця багатопланова. Працювала в різних видах народного мистецтва, створювала ескізи до килимів, вишивок, архітектурних споруд, поліграфії, а також декоративні станкові панно, розписувала керамічні вироби.

     За внесок у народне мистецтво України та участь у виставці 1936 р. Параскеві Іванівні одній із перших було присвоєно почесне звання «Майстер народного мистецтва УРСР» та відзначено Дипломом І ступеня. За малюнки та ескіз килима, які були представлені на міжнародній виставці у Парижі в 1937 р. П. Власенко нагороджено срібною медаллю та відзначено дипломом.

     На виставці, яка побудована на матеріалах музейної колекції, експонуються роботи видатної української майстрині другої половини 1930-х рр., виконаних на папері в техніках гуаші та акварелі, а також розписана нею кераміка 1930-х років. Твори у повній мірі демонструють яскраву самобутність художниці, близькість традиціям народного малювання.

     2 грудня музей презентував виставку ювелірного мистецтва «10 грамів мелодії». Проект носить концептуальний характер і має на меті висвітлити складні шляхи творчих пошуків художників ювелірної пластики.

     Автор ідеї та куратор проекту - відомий художник В.Ф. Хоменко. Основна ідея виставки – утвердження цінності мистецтва єдиного і неповторного ювелірного твору, виконаного від «а» до «я» за споконвічними, класичними принципами.

     Представлені в експозиції твори, виконані художниками, роботи яких здобули популярності ще у 80-90 рр. ХХ століття. Йдеться про В. Хоменка, О. Міхальянца, Ю. Жданова, О. Федорова, С. Сєрова, Л. Косигіна та інш.

     Серед експонатів групової виставки – унікальні прикраси, що несуть в собі високу позитивну енергетику, ознаки витонченої естетики, свідчать про глибокі знання та володіння художниками численними технічними ювелірними прийомами.

     Виставка працювала до 18 січня 2011 р.

     19 листопада 2010 р. відкрилася виставка львівської художниці Тетяни Павлишин-Святун «Кераміка».

     1990 року мисткиня закінчила Львівський державний інститут декоративно-прикладного мистецтва (тепер Львівська національна академія мистецтв).

     З 1982 року – учасник художніх виставок у Львові, Києві, Москві (Росія), Вільнюсі (Литва), Варшаві, Вроцлаві, Болеславці, Зґожельці (Польща), Лейпциґу (Німеччина), Ческій Ліпі (Чехія).

     Член Національної спілки художників України з 2010 року.

     Роботи Т. Павлишин-Святун прості та водночас багаточастинні, вона любить модульні структурні елементи, цікаві просторові рішення. Мисткиня добре володіє технікою гончарного круга, що нерідко визначає пластичне рішення її творів. Художниця не любить односторонніх робіт, тому найчастіше її твори – це об’ємно-просторові композиції, які змінюють силуети залежно від точки споглядання.

     Роботи Тетяни Павлишин-Святун зберігаються в музеях і приватних колекціях в Україні, Росії, Польщі, Канаді, Австралії.

     Виставка працювала до 18 грудня 2010 р.

     

     З 29 травня 2010 р. в музеї працює міжнародна виставка “Погляд з чотирьох сторін”, яка представляє авторський ексклюзивний фарфор чотирьох провідних сучасних художників по фарфору: Бориса Данілова (Київ, Україна), Сергія Соколова (Санкт-Петербург, Росія), Аріса Сегліньша (Рига, Латвія), Поліни Найт (Іспанія).

     На виставці представлені вишукані форми, розписані самобутніми, витонченими за малюнком і колоритом графічними та живописними композиціями; експресивні просторові форми, що демонструють пластичні якості фарфору; декоративно виразні інсталяції.

     У проекті бере участь ВАТ “Імператорський фарфоровий завод” (Санкт-Петербург, Росія).

     Підтримка: Посольство Російської Федерації в Україні, Посольство Латвійської республіки в Україні, Благодійний фонд “Культура України і світ”, Міжнародна Арт-студія України.

     Генеральний спонсор – Олег Шевченко, засновник компаній “System integration” і “N-Pay”.

     Міжнародний куратор – Тамара Лі.

     Виставка працюватиме до 15 серпня.

     З 7 по 20 травня 2010 р. працювала виставка відомого львівського художника Андрія Курило «Епоха». На виставці було представлено роботи, виконані в техніках гутного скла та вітражу.

     Андрій Курило закінчив Львівський державний інститут прикладного та декоративного мистецтва (відділ художнього скла). З 1999 р. є членом Львівської професійної асоціації художників-вітражистів “Вікно”, а з 2008 р. – Національної спілки художників України. А. Курило був учасником багатьох виставок, міжнародних проектів, таких як «200 імен» та «Пісні про кохання».

     Художник віртуозно поєднує в своїй творчості аутентику національних традицій техніки гутного скла із інтелектуальним потенціалом сучасного мистецтва.

      22 січня 2010 р. відкрилася виставка «Горизонти без меж» 13-річного художника з Віннниці Анатолія Гайструка. На виставці представлено живописні твори та художній текстиль.

      Анатолій навчається у школі-ліцеї №7, а також є вихованцем Вінницької дитячо-молодіжної організації «Центр «Барви України»». Коло інтересів хлопця дуже широке: окрім художнього текстилю та живопису він захоплюється математикою, музикою, грою в шахи.

      Анатолій отримав гран-прі за гобелени на міжнародному конкурсі в Сочі (2005 р.) та перемогу за ляльки-мотанки на фестивалі «Золотий лелека». Згодом були перемоги на міжнародних конкурсах в Японії, Москві, Чехії.

      У лютому 2009 р. Він став переможцем Всеукраїнської премії «Диво-дитина» в номінації «Найтворчий», в березні став володарем Золотого призу V-го ювілейного Міжнародного дитячого фестивалю-конкурсу «Гірське сузір’я – прагнення, фантазія, політ», Словакія, г. Ліптовський Мікулаш, а в листопаді взяв участь у виставці в Центральному будинку художника Національної спілки художників України в рамках фестивалю "Ассамблея мистецтв – Український тиждень мистецтв/ Ukrainian Art Week".

      Анатолій Гайструк є стипендіатом Президентського фонду Леоніда Кучми “Україна”.

      Виставка працюватиме до 5 лютого 2010 р.

      З 11 грудня 2009 р. по 20 січня 2010 р. в Музеї українського народного декоративного мистецтва було представлено виставку львівського художника Ігоря Вірщука. Художник працює в техніці розпису на склі.

      Ігор Вірщук з 1993 р. є учасником багатьох обласних та республіканських виставок. Його твори зберігаються в приватних колекціях України та за кордоном.

      Творчості художника притаманні м’якість, гармонійність колориту, цілісність та злагодженість композицій. Серед творів І. Вірщука можна побачити і конкретно-персоніфіковані зображення і асоціативні композиції, і абстрактно-філософські картини. Роботи митця позначені відходом від народних традицій та нестримним польотом творчої фантазії. На загальному тлі малярства на склі його творчість виглядає послідовним новаторським процесом, що невпинно розвивається.