Колекція
Кераміка
Килими
Художнє ткацтво
Колекція народної вишивки
Колекція народного одягу
Художня обробка дерева
Художнє скло
Українські порохівниці
Фарфор, фаянс
Писанки
Декоративний розпис, витинанки, батик
Катерина Білокур
Марія Примаченко

Хххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххх

Ххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххх

 

 

No access

No access

No access

Офіційні повідомлення

У зв'язку з введенням воєнного стану згідно з відповідним розпорядженням доступ до сторінок сайту тимчасово обмежений.
Просимо вибачення за незручності.

 

Діючі виставки:

УКРАЇНСЬКИЙ ФЕНІКС. ВАСИЛЬКІВСЬКА МАЙОЛІКА

     З 30 червня 2022 р. у Національному музеї українського народного декоративного мистецтва працює виставка «Український фенікс. Васильківська майоліка», здійснена у партнерстві з Національним музеєм Революції Гідності. Вперше на виставці представлено легендарного керамічного півника з Бородянки, що уцілів при бомбардуванні житлових будинків російськими військами у березні 2022 р.

     

Натисніть, щоб одержати збільшене зображення.


 

     Поштовхом для створення спільного проєкту стало фото кухонної шафки з декоративною посудиною-півником, який став символом незламності українців. Це фото облетіло світ, а шафку та півника було передано до фондів Національного музею Революції Гідності. Керамічна фігурка Васильківського майолікового заводу зацікавила багатьох не лише його сучасною історією, а і своїм походженням. Звідки походить символ української стійкості, чим особлива васильківська кераміка і хто творив її унікальне обличчя, дізнаються відвідувачі музею, переглянувши виставкову експозицію.

 

 

     Виставка триватиме до 31 липня 2022 р.

     

     

 

Виставки, що діяли перед війною:

Українська хустка. Філософія привабливості

     З 17 лютого 2022 р. у Національному музеї українського народного декоративного мистецтва експонується виставка «Українська хустка. Філософія привабливості», яка презентує 20 автентичних хусток і фрагментів кінця XVIII – ХХ ст. з музейних фондів. Музей вперше представить виставку хусткових виробів як самобутніх творів мистецтва.

     

     Збірка хусток у музейній колекції ткацтва, килимарства та вибійки налічує 172 предмети ХVIII – середини XX ст. Перше надходження відбулося 1907 р. від комісії по влаштуванню Першої південно-руської кустарної виставки.

     Найдавнішими в зібранні є доморобні (домоткані) хустки. Полотняні хустки ще називали «старовіцькі хустки». Використовувалися вони по всій території України як стародавній рушниковий головний убір, так і в календарній та сімейній обрядовості. В колекції домоткані хустки представлені поліським регіоном.

     Виставковий проєкт демонструє хусткові вироби домашнього та фабричного виробництва, що стали невіддільною складовою традиційного вбрання українок кін. ХІХ – поч. ХХ ст. Це хустки, виконані з льону, бавовни, вовни та шовку, оздоблені тканими та вибійчаними візерунками.

     Один із цікавих розділів експозиції присвячений роботам видатних українських художників – Олександра Пащенка, Павлини Вовченко (Київська хусткова фабрика) та Зої Вишневської (Дарницький шовковий комбінат), які працювали на провідних текстильних підприємствах України ХХ ст.

     Відеоряд з репродукцій жіночих портретів українських художників ХVIII–XX ст. органічно доповнює та ілюструє розповідь про українську хустку.

 

     Куратор виставки:

 

     Людмила Тихонова, провідна наукова співробітниця НМУНДМ.

 

 

     Виставка триватиме до 31 березня 2022 р.

     

     

Obituary

Пам'яті Галини Севрук

     13 лютого 2022 року відійшла у небуття світла творча особистість українського мистецтва Галина Сильвестрівна Севрук. Ім’я Галини Севрук в українському мистецтві, зокрема в кераміці – явище непересічне, яскраве, самобутнє.

     Народилась Галина Севрук 1929 року у Самарканді в сім’ї архітектора Сильвестра Севрука. Її мати походила з київської родини Григоровичей-Барських, знаних людей в історії України. Як особистість вона росла через генетичну пам’ять звичного з дитинства українського побуту й фольклору, завдяки мистецькому духові рідного домута мудру науку батьків.

     У 1930 році родина повернулась в Україну. Галина закінчила художню школу, а у 1959 році факультет живопису Київського художнього інституту, після чого працювала в Художньому фонді України.

     1963 року художниця створила перший монументальний твір в техніці набірної мозаїки «Лісова пісня», а ще через рік – панно «Лілея». Цього ж року вона почала працювати в «Софійській гончарні», яку очолювала Ніна Іванівна Федорова (1907-1993).

 

     Експериментальна керамічна лабораторія була створена у 1944 році під патронатом академіка архітектури Володимира Заболотного.

     У невеликій майстерні на території Софії Київської пройшли роки мистецької праці Г.Севрук, повні здобутків, неспокою та творчих переживань. За цей час створено понад 500 камерних керамічних пластів з історії України та понад 30 монументальних керамічних панно в архітектурних спорудах Києва, Чернігова, Одеси, Алушти тощо.

     Галина Севрук – з когорти шестидесятників. Як і багато кращих представників української інтелігенції, вона підписала лист-протест проти політичних переслідувань в Україні у 1966 році. Як наслідок - виключення зі Спілки художників, утиски у творчих замовленнях, негласна і гласна заборона працювати над тими темами, які були покликом її душі. У той важкий час вона зуміла вистояти. Допоміг у цьому колектив майтерні, у якому вона працювала.

     Галина Севрук виробила свій, неповторний стиль. Яркий індивідуальний почерк, пластичність та виразна мистецька мова – характерні складові майстерності художниці. Ідейна напруженість композицій досягається не зовнішніми прийомами, а через розкриття внутрішнього, психологічного наповнення художнього образу.

     У збірці кераміки Національного музею українського народного декоративного мистецтва зберігається понад 30 творів мисткині.

 

     Світла пам'ять великому майстру, натхненому художнику.

     
     До архівної сторінки проекту "Софійська гончарня" - про творчість Галини Севрук 

 

     

     

Події:

Косівську кераміку внесли до Репрезентативного списку нематеріальної художньої спадщини людства ЮНЕСКО.

 

Косівська кераміка віднині є частиною нематеріальної спадщини людства. Рішення внести косівську мальовану кераміку до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО ухвалили 12 грудня на 14-ї сесії Міжурядового комітету з питань нематеріальної культурної спадщини, що відбулося у столиці Колумбії місті Боготі.

 

 

 

Розповідає гість програми «Обличчям до обличчя» на українському каналі іномовлення UATV
хранитель колекції кераміки НМУНДМ Ірина Бекетова.

 

 

Музейні проекти:

     

 

 

     

     Людина – художник і відвідувач музею

     Час – 1 місяць

     Простір – зали музею

     

     Протягом року роботи сучасних художників експонувались у залах постійної експозиції музею. Учасниками проекту станли 12 художників. Твори кожного з них були вміщені на один місяць в один із залів експозиції музею.

     

     Експонування об’єктів сучасного мистецтва в залах постійної експозиції – це своєрідна інтервенція відкритого, вільного, сучасного мистецтва в історію та минуле,в замкнений простір музейного залу.

     

     Ми хотіли дослідити реакцію відвідувачів. Чи помітно це було для пересічного глядача?

 

Музейний проект "Експонат місяця"

 

Ікона пророка Іоанна Хрестителя (Предтечі) ХVІІІ ст.
(експонат місяця грудня 2016 р.)

     У 2013 році у Національному музеї українського народного декоративного мистецтва було започатковано проект “Музейний експонат місяця”.

     Ідея проекту, автором якої була заступник генерального директора з науково-методичної роботи Адріана Феодосіївна Вялець, а на той час - директор Музею, полягала у тому, щоб щомісяця презентувати один з експонатів музейної колекції у супроводі розширеної експлікації.

     Зазвичай цікава і часом повна гостросюжетних подій історія музейних експонатів залишається поза увагою гостей Музею, і це досить прикро! Хоча, з іншого боку, докладно розповісти про всі, користуючись термінологією музейних працівників, "одиниці зберігання", теж фізично неможливо. Тому формат “Музейного експонату місяця” було визнано оптимальним. На протязі дії проекту, який тривав до кінця 2016 р., відвідувачі мали нагоду докладно знайомитися з історією найбільш цікавих музейних експонатів у контексті життя та подій свого часу.

     На сторінках сайту зберігаються розповіді про музейні експонати, які були представлені у проекті. Перша з них - про виїзні сані другої половини XIX ст., які майже випадково були знайдені у приміщенні Лаврської дзвіниці. Втім, краще дізнатися про все це на сторінках проекту!

     

     До сторінок проекту:  

 

Віртуальна студія української вишивки

     Музей продовжує проект «Музейна скринька». Автор та ведуча проекту, завідувач сектором вишивки, художник-дизайнер Валентина Тищенко представляє одну з оригінальних збірок колекції вишивки Національного музею українського народного декоративного мистецтва. Зразки вишивок походять із с. Тиманівка Ямпільського повіту Подільської губернії. Вишивки цього осередку інтригують особливим стилем – «власною маркою», відкриваючи невеличку, локальну історію декорування сорочок.
Додаються докладні схеми вишиваних орнаментів, розроблених за автентичними зразками з фондів Музею.
 
     До нової сторінки віртуальної студії української вишивки - "Вишивка одного села" 

 

Видавнича діяльність:

Альбом «Художнє скло України»

 

Вийшов друком альбом «Художнє скло України» із серії видань Національного музею українського народного декоративного мистецтва «Музейні колекції» (Вінниця: ТОВ «ТВОРИ», 2021. Вип. 8. 52 с., іл.).

 

Керівник проєкту – Людмила Строкова

 

 

Автор-упорядник – Тетяна Нечипоренко

 

 

Науковий редактор – Людмила Білоус

 

 

Технічний редактор – Наталія Густіліна

 

 

Фото – Андрій Кісь, Михайло Андреєв, Сергій Владикін

 

В альбомі представлено частину унікальної колекції художнього скла ХVI – ХХІ століть із зібрання Національного музею українського народного декоративного мистецтва. На сьогодні вона складає понад 4 тисячі пам’яток, які репрезентують вироби основних центрів поширення склоробства на території України та провідних підприємств: Львівської експериментальної кераміко-скульптурної фабрики, Київського заводу художнього скла та Львівського скляного виробничого об’єднання «Райдуга». Представлено індивідуальну творчість професійних художників склоробної галузі другої половини ХХ – ХХІ століть.

Розраховано на всіх, хто цікавиться мистецтвом і культурною спадщиною України.

 

 

Альбом
«Національний музей
українського народного декоративного мистецтва»

Здійснено перевидання альбому «Національний музей українського народного декоративного мистецтва» (керівник проекту А. Ф. Вялець, вступна стаття Л. С. Білоус, упоряд.: Л. С. Білоус, С. В. Яценко; фотозйомка М. К. Андреєв. К.:АДЕФ-Україна, 2019. 124 с.: іл. Укр., рос., англ.).

 

В альбомі представлено всі види народного декоративного мистецтва України – килимарство, ткацтво, вишивку, вибійку, кераміку, скло, фарфор, фаянс, емалі, різьблення та розпис по дереву, обробку шкіри, кістки та металу, писанкарство, витинанки, батик, декоративний розпис і народний іконопис з колекції музею, що становить понад 80 тисяч творів XV – початку ХХІ ст. Також репрезентовано творчість народних художниць України Катерини Білокур і Марії Примаченко, комплекси українського народного вбрання ХІХ – поч. ХХ ст.

 

Розраховано на усіх, хто цікавиться мистецтвом і культурною спадщиною України.

 

 

 

 

«БІЛОКУР. BILOKUR»

Вийшла друком книга мистецтвознавиці Олесі Авраменко «БІЛОКУР. BILOKUR» / Національний музей українського народного декоративного мистецтва. Київ, 2020. 168 с.: іл.

 

Монографічне дослідження присвячене життєвому та творчому шляху народної художниці України Катерини Білокур (1900–1961). Творчість Катерини Білокур розглядається у контексті світових мистецьких тенденцій ХХ ст.

 

У книзі здійснено фаховий аналіз творчого доробку художниці, висвітлено її нелегку життєву долю.

 

Видання присвячене 120-річчю від дня народження Катерини Білокур.

 

Розраховане на всіх, хто цікавиться творчістю видатної української художниці.

 

 

 

Музейні старожитності: колекції, імена, долі

Вийшов друком збірник наукових праць «Музейні старожитності: колекції, імена, долі» (за матеріалами Всеукраїнської науково-практичної конференції 14–15 листопада 2019 р. Харків : ФОП Панов А.М., 2020. 568 с., іл.).

 

Редакційна колегія:

 

Л.В. Строкова – голова редколегії

Л.С. Білоус – відповідальний редактор

С.В. Яценко – секретар редколегії

 

Упорядники:

 

Людмила Білоус, Світлана Яценко

 

Літературне редагування, коректура, обробка ілюстрацій:

 

Людмила Білоус, Світлана Яценко

 

Збірник уміщує 53 статті 56 авторів з провідних музеїв, заповідників, науково-дослідних інститутів, вищих навчальних закладів Києва, Вишневого (Київська обл.), Глинян, Збаража, Кам'янки, Канева, Качанівки, Косова, Кропивницького, Лодзя (Республіка Польща), Львова, Немішаєвого (Київська обл.), Полтави, Ставангера (Норвегія), Сум, Ужгорода, Чигирина. Розглядаються питання, присвячені становленню та розвитку музеїв, створенню та комплектуванню колекцій, знаковим постатям музейної галузі (збирачам, дослідникам, колекціонерам, зберігачам, педагогам), дослідженню пам'яток, діяльності музеїв на сучасному етапі.

Книга містить 206 чорно-білих ілюстрацій.

Для науковців, музейних працівників, художників, викладачів і студентів навчальних закладів і всіх зацікавлених історією мистецтва та культури.

 

Анотація та зміст

 

До каталогу попередніх видань  

 

Виставки, що закінчили свою роботу:

Виставка творів Олексія Коваля
«Мова емалі. Діалог з киянами»

     З 9 грудня 2021 року до 16 січня 2022 року у Національному музеї українського народного декоративного мистецтва працювала виставка творів художника-емальєра Олексія Коваля «Мова емалі. Діалог з киянами».

 

     Олексій Коваль – художник з власним, філософським розумінням світу, працює в техніці гарячої емалі з 2009 року. За цей час він створив понад сто творів, серед яких портрети українських жінок, козаків, українські пейзажі, картини, присвячені різним культурам світу. Поєднання заглибленого рельєфу на міді і переливів опуклої напівпрозорої емалі надає його роботам ефекту багатовимірного зображення.

     Виставкова експозиція «Мова емалі. Діалог з киянами» презентує понад 20 авторських робіт Олексія Коваля, відомого не тільки в Україні, але і за кордоном. Переважна більшість творів київського митця виконані в техніці гарячої емалі із серій «Мова символів», «Український портрет», «Місця сили» та «Живий світ». Крім того, на виставці також представлені чотири офорти майстра.

     Головний акцент виставки автор робить на діалозі з суспільством: киянами, видатними українськими митцями декоративного мистецтва, непересічними особистостями, якими пишається Україна. Зокрема, це косівські гончарі XIX століття Іван Баранюк та Олекса Бахматюк та майстриня з розпису тканин Надія Грибань. Їхні твори з колекції Національного музею українського народного декоративного мистецтва також можна побачити на виставці.

 

     За словами Олексія Коваля, роботи українських митців надихають його на творчі пошуки. Художник ставить собі за мету не тільки презентувати власний доробок, але й привернути увагу широкого загалу до творчих здобутків цікавих українських майстрів, про яких знають далеко не всі українці.

     Ще одна мета автора цього виставкового проєкту – нагадати суспільству засобами мистецтва, що київський Ботанічний сад імені академіка Фоміна є одним із найстаріших ботанічних закладів України з багатою історією. «Я бував в багатьох країнах світу, але ніде не бачив такої краси. Але ботанічний сад потребує реставрації і відродження», – наголошує художник.

     

     Куратор виставки:

 

     Ксенія Башуцька, завідувачка науково-експозиційного відділу НМУНДМ.

 

 

 

 

 

 

Музейна крамниця:

Національний музей українського народного декоративного мистецтва представляє можливість придбати наступні видання:
 

Самецкая Э.Б. Фарфор завода А.М. Миклашевского. Художественный альбом: в 2-х томах. – М.: «Интербук-бизнес», 2010.
     Докладніше 

 


 Шедеври українського живопису: альбом / авт.-упоряд. Д. Горбачов. – К.: Мистецтво, 2008. – 608 с.: іл.



 

Національний музей українського народного декоративного мистецтва: альбом/ керівник проекту А. Ф. Вялець, вступна стаття Л. С. Білоус, упоряд.: Л. С. Білоус, С. В. Яценко; фотозйомка М. К. Андреєв. - К.:АДЕФ -Україна, 2012. – 124 с.: іл. – Укр., рос., англ.

 

В альбомі представлено всі види народного декоративного мистецтва України – килимарство, ткацтво, вишивку, вибійку, кераміку, скло, фарфор, фаянс, емалі, різьблення та розпис по дереву, обробку шкіри, кістки та металу, писанкарство, витинанки, батик, декоративний розпис і народний іконопис з колекції музею, що становить понад 78 тисяч творів XV – початку ХХІ ст. Також репрезентовано творчість народних художниць України Катерини Білокур і Марії Примаченко, комплекси українського народного вбрання ХІХ – поч. ХХ ст.

Розраховано на усіх, хто цікавиться мистецтвом і культурною спадщиною України.

Дивитись далі...
За додатковою інформацією стосовно придбання видань звертатися за тел. (044) 254-36-42

Партнери:

 

 In-Art - інформаційно-аналітичний портал

 

 Національний художній музей України

 

 Музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків в Києві

 

 

     На початок  

 


Музей у соцмережах:    Фейсбук  Твіттер


© 2005-2022 Національний музей українського народного декоративного мистецтва.    Умови використання матеріалів