Початок ->Колекція ->Художнє ткацтво


Художнє ткацтво

Пошук

Усі розділи колекції



Музейна збірка стародавніх і сучасних творів художнього ткацтва нараховує понад 6000 одиниць збереження. Вона свідчить про високий рівень розвитку цього виду українського народного декоративного мистецтва. Ця галузь художньої творчості набула поширення на терені України з давніх-давен.

Протягом століть удосконалювалися технічні прийоми виготовлення тканин, збагачувались їх орнаментальні та колористичні рішення. Розвиток ткацтва пов'язаний з багатьма факторами: з географією краю, природними умовами, наявністю сировини, способами господарювання, а також з найважливішими подіями в житті українців. Узорні тканини створювали вручну з лляної, конопляної чи вовняної пряжі на саморобному верстаті. Переплетінням однобарвних або різнобарвних ниток основи та піткання досягали фактурних і багатокольорових ефектів.

Найпоширенішими в Україні техніками ручного ткання були човникова та перебірна. Для виробів, виготовлених лише за допомогою човника, властиві смугасті композиції. Перебірна ж техніка дає ширші можливості для створення складних візерунків: ромбів, розет, зірок, стилізованих зображень птахів, вазонів, архітектурних споруд тощо.

Більшість тканих виробів, які зберігаються у фондах музею, дійшли до нас із ХІХ — поч. ХХ ст. Це різноманітні предмети декоративно-ужиткового та обрядового призначення, передусім рушники, розмір й оформлення яких залежали від використання їх у побуті й обрядах. Узорні тканини інтер'єрного вживання — настільники, рядна, наволочки («пішви»), верети тощо — відзначаються локальним розмаїттям матеріалу, форми, декору.

Серед компонентів жіночого святкового строю особливу увагу привертають плахти, горботки, запаски — архаїчні форми поясного одягу. Пізніше з'явилися зшиті спідниці. Кожна з них має також своєрідні регіональні особливості: специфічні технічні та колористичні рішення, крій і відповідний орнамент.

Окрему групу складають ткані та плетені пояси, які в кожному осередку мали певні розміри, кольорову та орнаментальну розробку. Найчастіше їх оздоблювали різнобарвними подовженими смугами, дрібними геометричними елементами. Закінчувалися пояси кутасами, китицями, торочками. Значну художню цінність мають жіночі головні убори — хустки, намітки, бавниці, відмінні у формах і декорі, способах виготовлення та пов'язування.

Багаті традиції українського художнього ткацтва, що складалися протягом століть, стали щедрим джерелом для розвитку цього виду мистецтва в наш час. Узвичаєність і новація характерні виробам відомих в Україні центрів ткацтва. Це — Кролевець (Сумська обл.), Богуслав (Київська обл.), Дігтярі (Чернігівська обл.) та інші. Кожний центр мав широкий асортимент виробів із властивим їм ошатним оздобленням.

Високими художніми якостями та технічною досконалістю відзначаються твори провідних майстрів ткацтва — лауреатів Державної премії ім. Т. Г. Шевченка Ганни Верес (с. Обуховичі на Київщині) та Ганни Василащук (с. Шешори на Івано-Франківщині), а також Ганни Вінтоняк (м. Коломия), Ольги Горбової (м. Косів), народного художника України Сергія Нечипоренка (м. Київ).

Кожний твір художнього ткацтва, що зберігається в музейній колекції, доносить до сучасників уяву про естетичні уподобання та високу майстерність їх творців.

Т. Романова.

 

На початок


З експонатів




Початок ->Колекція ->Художнє ткацтво


© 2006 Музей українського народного декоративного мистецтва Умови використання матеріалів