Початок ->"Качанівка"


Пошук

Всі нотатки:

«Україна соборна»
ІІІ Міжнародний симпозіум художньої кераміки
м. Слов’янськ, 1 – 17 червня 2010 р.


Подорож до Пархомівки


Подорож до Корсуня


дефіле «Український народний костюм кінця ХІХ – початку ХХ ст.»


34-й міжнародний симпозіум з емалі.
Кечкемет, 23 липня - 3 серпня 2008.


Міжнародний семінар музейників у рамках проекту “МАТРА/ Музеї України”.
м. Харків, 8 - 13 червня 2008


Фестиваль скульптури, кераміки та гончарства.
Румазьер-Лубер, Франція.
16-18 травня, 2008.


Виставка творів Марії Примаченко в Тбілісі


Виставка “Український народний костюм” в Астані


"Подорож до Богданівки"


"Качанівка - 2007"


Вбрання для "Manneken Pis"
Як музей долучився до старовинної традиції




Качанівка - 2007

Натисніть, щоб одержати збільшене зображення.

     Теплого сонячного дня наприкінці жовтня, коли облітає жовте та багряне листя українських лісів і парків, колектив нашого музею вирушив у цікаву подорож – до славнозвісної Качанівки.

     Маршрут наш пролягав мальовничою автотрасою Чернігівщини, вздовж пасторальних пейзажів і ошатних сільських будинків на узбіччі.


Палацовий ансамбль і парк.


     Згідно з попередніми домовленостями ми завернули до містечка Ічня, щоб відвідати місцевий краєзнавчий музей. В давнину ічнянські гончарі славилися своїми виробами, зокрема, кахлями. Тут працював відомий майстер кераміки Микола Піщенко. МУНДМ володіє невеликою збіркою ічнянських кахлів та роботами М. Піщенка.

Натисніть, щоб одержати збільшене зображення.

м. Ічня, в експозиції краєзнавчого музею

Натисніть, щоб одержати збільшене зображення.


Натисніть, щоб одержати збільшене зображення.

Натисніть, щоб одержати збільшене зображення.

     Нас привітно зустріла та познайомила з експозицією заступник директора музею. Дійсно, ми побачили і кахлі, вмонтовані у піч, і твори гончаря, і багато інших цікавих речей, серед яких були й роботи відомого народного майстра-різьбяра Антона Штепи.




Роботи народного майстра-різьбяра Антона Штепи


     За 23 км від Ічні, на південному сході Чернігівщини, на берегах чарівної річки Смош, розкинувся величезний садибний парк (понад 600 га парку та 500 га ставків) – володіння Національного історико-культурного заповідника „Качанівка”.

Натисніть, щоб одержати збільшене зображення.

Початок центральної алеї

Натисніть, щоб одержати збільшене зображення.

Прямуємо до палацу


Натисніть, щоб одержати збільшене зображення.

Лівий флігель палацу

Натисніть, щоб одержати збільшене зображення.

Купол над центральною частиною


     Садиба заснована відомим російським полководцем графом П.О Рум’янцевим-Задунайським (1725 - 1796). На сьогодні цей палацовий ансамбль і парк є єдиними серед українських садиб, що збереглися в комплексі. Розкішний палац у романтичному стилі побудував український зодчий Максим Мосцепанов за проектом російського архітектора Карла Бланка. Тоді ж був спланований і парк.

     У 1808 – 1824 роках за нових власників (поміщик Григорій Почека та його дружина Параска Андріївна - за першим шлюбом Тарновська) територія садиби була розширена, а палац перебудований у стилі російського класицизму.

     Після 1824 року його власниками стали поміщики-меценати Тарновські, які володіли палацом понад 70 років. Саме цей час приніс йому славу визначного культурно-мистецького осередку. Тут бували М. Максимович, П. Куліш, М. Костомаров, М Гоголь, М. Врубель, Д. Яворницький, багато відомих митців, вчених, культурних діячів (понад 600 записів в альбомі гостей). Свої кращі твори написав тут художник Василь Штернберг, Михайло Глинка працював у Качанівці над оперою „Руслан і Людмила”, а Ілля Рєпін - над картиною „Запорожці пишуть листа турецькому султану”. Любив бувати у садибі Тарас Шевченко.

     Найбільший розквіт садиби відбувся за господарювання Василя Тарновського-молодшого (1837 - 1899) – відомого збирача українських старожитностей, мецената, патріота. Всі сили, любов віддав Василь Тарновський двом справам – колекціонуванню та качанівському парку. Парк - один з найбільших європейських садів – зачаровує неповторною красою української природи. До сьогодні збереглися паркові мости, гірки Кохання і Вірності, „романтичні ” руїни, чарівні ставки. У парку понад 50 порід дерев та 30 видів кущів.

     Колекція В.Тарновського українських та козацьких реліквій на той час склала справжній музей українознавства. Власник заповів її Чернігівському губернському земству для створення музею, але в подальшому вона була розрізнена.

      1897 року садибу продали відомому цукрозаводчику Павлу Харитоненку , який подарував її дочці Олені. 1918 року маєток був націоналізований. З 1925 по 1933 роки тут розміщувалась дитяча комуна ім. Воровського, потім - оздоровчо-лікувальні заклади. Поступово, не маючи належного догляду, комплекс руйнувався, приходив у запустіння.
Натисніть, щоб одержати збільшене зображення.

Починаємо огляд...

Натисніть, щоб одержати збільшене зображення.


     Але, незважаючи на складну і важку долю, садиба не втратила своєї чарівності. Нині палацово-парковий ансамбль включено до Державного реєстру національного культурного надбання. У 2001 році заповідник отримав статус Національного. Палац та парк, чарівні ставки, музейна колекція поступово відроджуються. Музейники і реставратори відновлюють будови, наповнюють їх експонатами, влаштовують виставки. Заповідник живе повнокровним життям.
Натисніть, щоб одержати збільшене зображення.

Інтер'єр однієї з кімнат

Натисніть, щоб одержати збільшене зображення.

Антоніо Канова. Венера італійська. Мармур. Поч.XIXст. (копія).


Натисніть, щоб одержати збільшене зображення.

Бюро

Натисніть, щоб одержати збільшене зображення.

Буфет


Натисніть, щоб одержати збільшене зображення.

Паркова скульптура "Зима"

Натисніть, щоб одержати збільшене зображення.

"Альтанка Глінки" з гротом

Натисніть, щоб одержати збільшене зображення.

Інші паркові скульптури...


     Привітно, по-доброму, дуже гостинно зустріли співробітники заповідника нашу групу. Вчений секретар музею Інна Миколаївна провела наш колектив парком, надзвичайно цікаво й фахово розповіла про історію садиби, про долі власників маєтку і колекцій культурних цінностей, що зберігалися в Качанівці.

     Після змістовної, насиченої враженнями прогулянки доріжками парку та палацовими залами співробітники заповідника та МУНДМ скуштували смажених карасів, виловлених у Великому ставку та дивовижно смачної картоплі „адретта” , що росте на землях великого господарства. Тепле безпосереднє спілкування колег на березі ставка під покровом величних старих дубів та ялин було дуже приємним та корисним. Окрема велика подяка директору заповідника Буренку Володимиру Борисовичу за теплу зустріч, прекрасно організовану екскурсію та спілкування.

     

Натисніть, щоб одержати збільшене зображення.

     Радимо всім! Завітайте до Качанівки, вдихніть ковток цілющого качанівського повітря, відстороніться від міської суєти, згадайте наших достойних попередників, вклоніться їм. Ви відчуєте свою причетність до історії, до долі рідної землі.

Ірина Бекетова


Національний історико-культурний заповідник «Качанівка»: офіційний сайт.
Історія та сучасне становище Качанівкинашого заповідника, діючі виставки та екскурсії, фотогалерея, інформація для відвідувачів.


Коментарі:

Надіслати коментар:

Всього коментарів: 4. Показано 4 коментарів з 1 по 4
Сторінки:  [1]    

4

Ім'я: sdw

Email:  we

16 січня 2011р.
11:59

Супер)
2

Ім'я: oxyday-online

Email:  xtarsamenos

11 квітня 2010р.
07:01

перечитав весь блог, досить непогано
2

Ім'я: ВАСЯ ЖАБА

3 лютого 2010р.
04:54

Яіз Южного а Качанівка це духовне і історичне надбання української нації тож бережімо її
1

Ім'я: Олексій Толкачов

Email:  gknbu

5 жовтня 2008р.
23:57

Дякую за чудову статтю! Неодмінно відвідаємо Качанівку! :)
Та й взагалі хочеться відзначити дуже високий рівень Вашого сайту! Добре облаштований, чудове наповнення і цікаві матеріали.
Дякую усьому вашому чудовому і дружньому колективу!

Ваше ім'я*:

E-mail:

Коментар* :          3000  знаків

* Поля, обов'язкові для заповнення

 

 

На початок





Початок ->"Качанівка"


© 2007 Музей українського народного декоративного мистецтва. Умови використання матеріалів