Повернені з забуття.
Реставровані пам ятки музейної кераміки
(16.02 - 26.03 2006 р.)

Повернені з забуття - це назва спільного проекту Посольства Федеративної Республіки Німеччини та Музею українського народного декоративного мистецтва по реставрації музейних цінностей, понівечених під час Другої світової війни. На виставці представлені відреставровані твори порцеляни, фаянсу та кераміки. У центральній залі на великих подіумах та у вітринах розміщено понад 150 керамічних пам'яток народного та професійного мистецтва, що були відновлені та повернені до наукового обігу.

Загалом колекція творів кераміки, порцеляни та фаянсу Музею нараховує біля 20000 пам'яток. Її початок було закладено наприкінці XIX століття. Збірка формувалася стараннями музейних подвижників-ентузіастів під керівництвом першого директора Музею академіка Миколи Біляшівського та видатного етнографа Дмитра Щербаківського, який з 1910 року очолив історичний та етнографічний відділи. Надалі колекція поповнювалася пожертвами відомих меценатів Богдана та Варвари Ханенків, Олександра Терещенка, Олексія Бобринського, Оскара Гансена, дарами простих киян. Пам'ятки музейної кераміки представляють усі регіони України та найвизначніші осередки народного гончарного промислу. Музей володіє унікальною колекцією виробів Корецького, Баранівського, Городницького, Волокитинського фарфорових заводів, Києво-Межигірської фаянсової фабрики, Товариства М.С.Кузнецова в Будах.

В трагічні часи Другої світової війни частина збірки у складі інших музейних колекцій Києва була вивезена до Німеччини. У 1947-48 роках культурні цінності повернулися на Батьківщину. Розбиті, вкриті багатолітнім пилом і брудом, такими вони постали перед працівниками Музею. Спільно з Центром реставрації та експертизи Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника у 1995 році музейники розпочали копітку роботу по ідентифікації уламків, очищенню та реставрації понівечених війною музейних цінностей. Впродовж 1997-99 років було відреставровано понад 200 керамічних виробів, серед них - унікальні кахлі, різноманітний посуд, цікава фігурна пластика. Особливу цінність мають відреставровані археологічні пам'ятки (горщики, глечики), яким майже 2 тисячі років. Крім того було відреставровано 50 творів порцеляни та фаянсу. Це вази, тарілки, супниці, блюда, ікони, хрести та лампади.

Другим важливим етапом відродження музейної кераміки став 2005 рік, коли до благородної справи долучилося Посольство Федеративної Республіки Німеччини. За невеликий проміжок часу (вересень - грудень 2005 року) досвідченими фахівцями-реставраторами Києва було зібрано з численних уламків та відновлено 25 виробів кераміки, 7 - порцеляни та фаянсу. Відновлені пам'ятки є часткою музейної колекції: вони органічно входять до її складу та співпадають за своєю структурою і суттєво доповнюють колекцію кераміки Київщини, Поділля, Полтавщини, Чернігівщини та збірку виробів фарфорових і фаянсових підприємств України.

Деякі твори не мають аналогів у збірці Музею, вони значно розширюють уявлення про багатство кольорової гами та сюжетних зображень творів, про різноманітність асортименту та форм виробів. Серед них: тендітна ваза для фруктів, виготовлена у 1840 - 50-х роках на Києво-Межигірській фаянсовій фабриці; унікальна колекція кахлів із с.Сунки (тепер Смілянський район Черкаської обл.), відома лише за фотографіями, особливо кахля із зображенням жінки з дитиною (чи не єдине у народному гончарстві зображення земної жінки в іпостасі Богоматері); фігурна посудина кінця 19 ст. роботи невідомого подільського майстра у вигляді чоловіка, який тримає перед собою глечик, рідкісна тому, що майже не збереглося пам'яток фігурного посуду Поділля; миска майстра П.Сомоловича з с.Смотрич (тепер Дунаєвецький район Хмельницької обл.) із зображенням пані у нарядній сукні, капелюшку та з парасолькою - такий сюжет на мисках із Смотрича трапляється вперше; великі макітри с.Дибинці Київської губ., створені для виставки 1906 року та відомі лише з фотографій того часу; миски 1930 року із зображенням В.І.Леніна та революційної символіки.

Відвідувачі мають унікальну нагоду побачити результати високопрофесійної роботи українських реставраторів, які повернули до наукового обігу твори, що вважалися втраченими. Проте, понад 1000 пам'яток народного гончарства та 100 виробів порцеляни і фаянсу, що були понівечені під час війни, чекають на відновлення.

І. Бекетова