|
Пошук
Музейний проект "Софійська гончарня" передбачає:
- Регулярний випуск на музейному сайті публікацій, присвячених діяльності творчого осередку "Софійської гончарні". (Лютий- червень 2007 р.)
 |
 |
Народні майстри та художники експериментальної майстерні:
|
- Виставку з фондової колекції робіт всіх митців майстерні. Експонування оригінальних документів про діяльність творчого осередку. (Червень 2007 р.)
- Організацію та проведення Вечора пам’яті за участю всіх художників, науковців, письменників, діячів культури, які безпосередньо спілкувалися з творчим осередком або працювали в ньому. (Червень 2007 р.)
- Видання буклету до виставки. (Травень 2007 р.)
- Видання фотоальбому про творчий доробок художників експериментальної майстерні. (Осінь 2007 р.)
|
|
 |
 |
 |
 |
|
|
Експериментальна майстерня. Творчий осередок. До 100-річчя Н.І.Федорової. |
|
 |
 |
 |
 |
Яків Падалка
|  |
Професія гончара у роду Падалок із села Межиріч на Сумщині спадкова. Прадід Якова Івановича – потомствений гончар. Федот Романович керував гончарною майстернею, заснованою графом Капністом. Він прославився роботами, що були презентовані на виставках у Москві, Ростові, Петербурзі, а у 1887 році отримав Срібну медаль на виставці у Харкові. Саме він навчив професії свого онука Івана Андрійовича. А той у свою чергу став вчителем для сина Якова.
З 1939 року Я. Падалка навчався в професійній школі при Сумсько - Степанівському горняно-черепичному заводі. Потім гончарив у різних установах Києва та області, а в 1968 – 1986 роках працював у лабораторії архітектурно-художньої кераміки при Київському зональному науково-дослідному інституті експериментального проектування житлових і громадських споруд. Саме в стінах лабораторії розкрився могутній талант Я. Падалки.
|
Поряд з традиційними формами (глечики, макітри, миски, тарелі, іграшки “монетки” тощо) він створював оригінальну декоративну скульптуру.
Невичерпна фантазія майстра перевтілювала давні традиційні форми української народної іграшки – баранців, коників, птахів, чортів, оленів, козликів – у цілком самобутні фантастичні істоти. Розширюючи грані жанру декоративної скульптури, Падалка створює попільнички та свічники, настільні прилади для олівців у вигляді фантастичних звірів. Ці оригінальні ужиткові речі одночасно є окрасою інтер’єру. У 1970 – 80-ті роки майстер звертається до скульптурного ілюстрування українських літературних шедеврів. Мовою пластики він створив талановиті скульптурні композиції до творів М.В.Гоголя “Вій”, І.П.Котляревського “Наталка-Полтавка” та “Енеїда”, до драми-феєрії Лесі Українки “Лісова пісня”, до вірша Т.Г.Шевченка “Сон”.
|
 |
|
|  |
Кращі роботи художника зберігаються у музеях Полтави, Вільнюса, Санкт-Петербурга, Києва. Його твори неодноразово представляли мистецтво України на виставках у Польщі, Швеції, Італії, Америки, на декадних виставках у Москві. Скульптурні об’єми і декоративні настінні тарелі роботи майстра прикрашають інтер’єри Будинку кіно у Києві, готелів “Київ”, “Феофанія”, “Русь”. Музей українського народного декоративного мистецтва володіє значною збіркою робіт майстра - 124 твори.
|
Творчість Якова Івановича Падалки, заслуженого майстра народної творчості, посідає достойне місце в історії українського народного мистецтва. Засвоївши найцінніше та найдосконаліше від попередників, продовживши справу свого роду, майстер сказав нове слово в мистецтві.
Ірина Бекетова
Content-type: text/html
CGI Error
CGI Error
Cannot open file 'msid_DB': No such file or directory
| |