|
| 
Пошук
Усі представлені виставки
|
|
|
|
|
Ювілейна виставка творів народного художника України, лауреата Національної премії України ім. Т. Г. Шевченка, лауреата премії ім. Катерини Білокур Марфи Ксенофонтівни Тимченко (1922 – 2009) присвячена 90-літтю від дня народження.
Її ім’я займає особливе місце в історії мистецтва і культури України. М. К Тимченко належала до когорти митців, які, свято зберігаючи традиції народного мистецтва, цілеспрямовано їх розвивали. Основа творчості художниці – глибинний, нерозривний зв’язок з орнаментальним мистецтвом її рідного славнозвісного села – Петриківки, що на Дніпропетровщині. Протягом довгого творчого життя художниця створила сотні оригінальних квіткових і сюжетних композицій на папері, картоні, порцеляні та полотні, спільною рисою яких є витонченість малюнка, відчуття ритму, композиційна та колористична довершеність.
|
| 
|
|
 Панно з птахом. 1959 р.
папір, гуаш.акварель |
|
Одна з найбільших колекцій творів художниці зберігається у Національному музеї українського народного декоративного мистецтва, яка дозволяє простежити еволюцію творчої манери майстра, поступову зміну естетичних акцентів та уподобань.
Марфу Тимченко, як художника, сформували дві школи орнаментального мистецтва: петриківська та київська, народна та професійна.
Якщо перші твори 1930-х – 1940-х рр. мали виразно орнаментальний характер, то у 1950-ті роки відбувається переорієнтація художниці на виробничу основу. Марфа Тимченко разом з односельчанками Вірою Клименко-Жуковою, сестрами Вірою Павленко та Ганною Павленко-Черниченко стояла біля джерел створення українського стилю розписів фарфорових виробів. Понад тридцять років творчого життя віддала художниця роботі на фарфорових заводах України, і своїми численними творами продемонструвала прекрасне відчуття матеріалу, його особливостей, вміння орнаментальним декором підкреслити форму виробу.
|
|
|
|
Віртуозне володіння традиційним петриківським мазком надавало художниці безмежних можливостей у створенні безкінечних варіацій мотиву, у відкритті несподіваних граней образу і оригінального вирішення теми. Відчуття кольору, його нюансів ніколи не зраджувало мисткиню, бо існувала вона у ньому генетично і тому завжди бездоганно.
У 1950-ті рр. М. Тимченко у свої орнаментальні композиції починає вводити птаха, спочатку вплітаючи в орнамент, а згодом, виділяючи кольором та динамікою зображення, робить його смисловим, а іноді символічним центром: «Панно з птахом» 1957 р., «Чорний птах» 1963 р., «Півень та жаба» 1963 р., «Він та вона» 1966 р., «Сім’я» 1966 р.
|
|  Озерце. 1989 р.
картон. темпера |
|
 Ліс. 1989 р.
полотно. темпера |
Творчість Марфи Тимченко, яка була безперервною і тривала до останніх днів її життя, є зовсім новим явищем у мистецтві народного живопису. З одного боку, майстриня була міцним корінням пов’язана з традиціями народного орнаментального мистецтва, з іншого – середовище професійних художників, у якому жила вона і працювала у Києві з кінця 1930-х років, сприяли народженню унікального, надзвичайно самобутнього явища у її творчості, в якому є гостре відчуття природи з її святковою барвистістю, постійною мінливістю, чисто джерельною народною поетикою та образне узагальнення баченого і відчутого серцем.
Невпинно зростаючий зв'язок між окремими елементами та мотивами у композиціях художниці, що з роками ставав все більш органічним та виправданим, приводить її у 1970-ті рр. до декоративного пейзажу і народної картини, але не канонічної, а саме «тимченківської», де основним і надзвичайно важливим моментом для художниці було поєднання сюжету та пейзажу з елементами петриківського орнаменту, які немов чарівне плетиво вкривають все, на чому спинявся її погляд. Віртуозний візерунок з певним роздробленням розчленованих рослинних форм в її творах є самодостатньо цінним: «Горобина» 1987 р., «Ранок на селі» 1989-1990 рр., «Село» 1989 р. та інші.
Олена Шестакова
Content-type: text/html
CGI Error
CGI Error
Cannot open file 'msid_DB': No such file or directory
|
|
На початок