Київ, вул. Лаврська, 9, корпус 29      Тел./факс: 280-13-43

Пн Ср Чт Пт Сб Вс: 10 - 18 год., Вт - вихідний

 

  

 

 

Контакти

2019 р.

Український батик

 

     З 17 жовтня по 1 грудня 2019 р. у Національному музеї українського народного декоративного мистецтва експонувалася ретроспективна виставка українського батику з колекції НМУНДМ. Вперше широкий загал мав можливість познайомитись з творами знаних українських митців 1950-х – 2016 рр. виконаних у техніці гарячого, холодного батика та вільного розпису.

 

     Серед авторів понад 20 - ти декоративних панно – відомі майстри та професійні художники України, які розпочинали опановувати мистецтво батика в Україні: Марфа Тимченко, Олександр Пащенко, Віра Лимаренко та інші. Багато з них були пов'язані з роботою на потужних шовкових комбінатах країни, які діяли в другій половині ХХ століття.

 

     Більшість виставкових робіт презентують творчість сучасних авторів, котрі досягли вершин у мистецтві розпису по тканині,. Зокрема, це київські мисткині Наталія Гронська «Світло у темряві» із відомої серії «Віщі сни», 2009 рік), Тетяна Мисковець («Дерево бажань», «Замок над хмарами»1996 рік), полтавська художниця Лариса Лукаш («Натюрморт з тюльпанами», 2016 рік, «Чарівна осінь або перший сніг», 2015 рік), художник з Вінниці Олександр Литвин (триптих «Чорний ліс», 1988 рік) та багато інших митців.

 

     До участі у відкритті виставки була запрошені відома столична художниця Наталія Гронська, члени родини Марфи Тимченко – донька мисткині Олена Скицюк і онука Олена Кулик, знані мистецтвознавці та художники.

 

 

Ювілейна виставка творів
художника-кераміста Андрія Ільїнського

     З 19 вересня по 6 жовтня 2019 року в Національному музеї українського народного декоративного мистецтва працювала ювілейна виставка творів відомого київського художника-кераміста Андрія Ільїнського.

 

     Творчість стала для митця тієї мовою, за допомогою якої він висловлює свої почуття, роздуми, своєрідність сприйняття світу. Його багатогранний талант яскраво втілюється у різних видах мистецтва: графіці, монументальній та ландшафтній скульптурі, декоративній пластиці, поезії. Спроба філософського осмислення та узагальнення всього сущого на землі, до найменших дрібниць, – це те, що вирізняє особистість талановитого художника серед його сучасників.

     На виставці представлено роботи Андрія Ільїнського з колекції Національного музею українського народного декоративного мистецтва: п’ять скульптур та шість багатофігурних композицій. Тематика творів різноманітна: антропоморфні та фантастичні фігури, притчові образи, абстрактні форми, конструкції-трансформери. Керамічним роботам митця властива змістовність, філософське осмислення буття, емоціональність, потужна енергетика. Експозицію доповнено серією графічних творів «Из СПАНИЯ», яка присвячена темі кохання.

     Глибоке сприйняття світу почалося ще в дитинстві художника. Його батьки – відомі історики-археологи, які займалися дослідженням культури давніх кочових племен на території України. Археологічні знахідки змалечку оточували Андрія, вони спонукали до роздумів та фантазії, наповнювали розумінням і відчуттям історії.

 

     Андріїй Ільїнський – член Національної спілки художників України. У 1976 р. він закінчив Московський поліграфічний інститут (факультет графіки). У 1980-1990-х рр. художник працював як графік, згодом зацікавився керамікою. Є учасником багатьох виставок, арт-проектів, керамічних симпозіумів, міжнародних фестивалів. Твори митця зберігаються в музеях України, приватних колекціях Ізраїлю, Німеччини, США, України, Швейцарії.

 

 

 

Виставки, присвячені XI ювілейному Міжнародному симпозіуму
гутного скла

 

     У Національному музеї українського народного декоративного мистецтва відбулися унікальні виставки: «Світове скло в Україні: 1989 – 2016» та «Балтійське скло: діалог вітру з дощем». Присвячені вони були XI ювілейному Міжнародному симпозіуму гутного скла, що вже впродовж 30 років регулярно відбувається у Львові. Цього року в грандіозному форумі художників- склярів азяли участь понад 50 митців з 30 країн світу.

 

Фідаїль Ібрагімов (Росія)."Народження". 2013.

 

     На виставці «Світове скло в Україні» представлені твори українських художників з колекції Національного музею українського народного декоративного мистецтва та роботи митців з багатьох країн світу, які брали участь у симпозіумах, з колекції Музею скла у Львові.

     На виставці «Балтійське скло: діалог вітру з дощем» експонуються твори митців з Прибалтики: Анди Мункевіци, (Латвія), Іво Лілля (Естонія) та подружжя Ремігіюса Крюкаса й Індре Стульгайте (Литва).

 

     Виставки працювали до 5 жовтня 2019 року.

 

 

До 70-річчя В’ячеслава Дудіна
Скло

     З 15 серпня по 15 вересня 2019 р. у Національному музеї українського народного декоративного мистецтва працювала виставка пам’яті В’ячеслава Дудіна.

 

     «Картинки з ярмарку». 2009 р. – твір, що знаходиться в постійній експозиції музею – це своєрідна присвята улюбленій бабусі художника. Все, що пов’язане з щасливою порою дитинства, літніх канікул, спогадами про килимочки над ліжком, безтурботно проведеним часом, неспішним життям села.

     Побачивши хоч раз його роботи, вже неможливо їх забути чи сплутати з іншими, настільки самобутнім був автор – В’ячеслав Вікторович Дудін (1949 – 2018).

     З його ім’ям пов’язані останні роки діяльності Київського заводу художнього скла, де він пропрацював на посаді головного художника з 1989 по 2002 рр. Багато часу В’ячеслав приділяв збиранню матеріалів про українських художників скла, які працювали на заводі, та фотографій скляних виробів, розміщував їх в Інтернеті. Хотів, щоб українських художників знали та пам’ятали. Відданість – це основна риса його характеру. Відданість творчості, родині, склу, як матеріалу, справі свого життя.

     За словами відомого мистецтвознавця Зої Чегусової: «Дудін в одному виявляє постійність: у збереженні в творчості незмінно експериментальної тональності, що нерідко має сміливий концептуальний характер. Цим він і цікавий глядачеві…»

 

     На виставці, що присвячена 70-річчю від дня народження талановитого художника В’ячеслава Дудіна, представлені твори різних років, які розкривають мистецькі пошуки майстра. Твори для виставки надані родиною художника.

     Куратор виставки: Новодережкіна Ольга, завідувач науково-експозиційним відділом

     Тел.: (044) 280-58-12

 

     

 

 

"Чорні Коні"
виставка творів Анди Мункевіца (м. Рига, Латвія)

     У Національному музеї українського народного декоративного мистецтва за підтримки Посольства Латвійської республіки в Україні відбудеться відкриття виставки «Чорні Коні» Анди Мункевіца (м. Рига, Латвія).

 

     На виставці представлено серію скульптур зі скла.

     За думкою автора: «Чорні коні – мужні та енергійні, з внутрішньою силою до руйнівної моці, конструктивним чоловічим розумом, вічним пошуком нового та незнаного, неспокійного духу. Творець усього нового».

     Роботи латвійської художниці Анди Мункевіца зухвало і монументально масштабні, що підтверджує бездоганне володіння технікою і технологіями. У той же час вони вражають тонким емоційним наповненням.

     Неодноразово сучасні митці та дизайнери відзначали, що основним художнім мотивом у творчості художниці є думки і роздуми про життя, про стримані почуття і стримані думки, емоції, про життя сучасної людини в повсякденному житті і в суспільстві (дизайнер Маргарита Будзе).

 

 

Я хочу звільнити простір, який було замкнено

Впустити світло, вітер і атмосферу

Щоб відчути внутрішню структуру скла –

Як взаємини між людьми

 

Анда Мункевіцa     

 

     Відкриття виставки: 31 липня о 16.00

     Виставка триватиме до 05 жовтня 2019 р.

Виставковий проект «Завод»
Васильківський майоліковий завод.
Валерій та Надія Протор’єви

25.07–25.08 2019

     Декоративне мистецтво є важливою складовою української традиційної культури ще з того часу, як народні майстри створювали оздоблення для власних помешкань. Уже за радянського періоду мануфактурне керамічне виробництво перетворилося у потужну галузь промисловості, вироби якої стали невід'ємною частиною повсякдення. Проте, індустрія розчинила у собі мистецьку творчість, і кераміку стали сприймати виключно як побутове явище.

 

     Виставковий проект «Завод» має на меті звернути увагу широкого загалу на непересічне явище в історії України — майолікове виробництво. Васильківський майоліковий завод був масштабним підприємством художньої кераміки, яку високо цінували споживачі та мистецька спільнота у 1960–1980-ті роки. Саме тоді тут працювали видатні українські художники — Надія та Валерій Протор’єви, Михайло Денисенко і Неллі Ісупова. Проект «Завод» концентрується на дослідженні їхньої мистецької спадщини.

     Історія васильківської майоліки — найбільш успішного виробництва художньої кераміки СРСР — завершилась цьогоріч із економічних причин, під час підготовки цього проекту. Тим не менше, знання про його минуле та вивчення його діяльності допоможе відродити престиж народної кераміки, нині вже здебільшого кітчевої, як унікального зразка професійного й самобутнього явища українського мистецтва. Його рушіями й були художники Васильківського майолікового заводу.

     Виставковий проект став можливим завдяки тому, що музеї України зібрали та зберегли найкращі вироби художників заводу. Найбільша колекція творів васильківських митців — понад 1500 предметів — зберігається у Національному музеї українського народного декоративного мистецтва.

 

     Експозиція «Заводу» складається із тематичних розділів, кожен із яких висвітлює окремий аспект розвитку діяльності Васильківського майолікового заводу. Передмова інформує відвідувачів про декоративне мистецтво в Україні радянського періоду. Історія Васильківського заводу демонструє розвиток підприємства від місцевого гончарного осередку та невеликої артілі до повномасштабного серійного виробництва майоліки.

«Запорізький край. Декоративне мистецтво. Традиції. Новації»

     Національний музей українського народного декоративного мистецтва вперше в Україні започаткував арт-проект «Українське декоративне мистецтво. Традиції. Новації». Його метою є презентація творчості кращих митців різних регіонів нашої країни як в галузі традиційного народного, так і професійного декоративного мистецтва.

 

     Важливою складовою проекту є дослідження стану розвитку традиційних центрів народного мистецтва, визначення новітніх напрямків у творчості митців.

     У рамках цього проекту з 16 травня до 14 липня у музеї експонувалася виставка «Запорізький край. Декоративне мистецтво. Традиції. Новації», на якій були представлені мистецькі твори понад 40 митців.

     

     На сьогоднішній день у Запоріжжі живуть та активно працюють талановиті майстри та художники, такі як мистецька династія Бережненків, Лариса та Олександр Жолуді, Олександр Вільчинський, Сергій Москаленко, Степан Марчук та ін. Кращі авторські твори, що увійшли в експозицію, виконані в різних матеріалах і техніках – кераміка, дерево, вишивка, ткацтво, розпис, емалі, ювелірне мистецтво.

     

     Проект «Українське декоративне мистецтво. Традиції. Новації» здійснюється за підтримки Департаменту культури КМДА, Запорізької міської ради та увійшов до культурної програми міста Києва 2019 р.

 

 

 

 

«Наївний квітень»

     З 4 квітня по 5 травня 2019 р. у Національному музеї українського народного декоративного мистецтва працювала виставка «Наївний квітень», яка продовжила знайомити відвідувачів зі світом українського наївного мистецтва.

     

 

     Виставка побудована за матеріалами музейної колекції. Основу виставки складають твори народного малярства, які вперше представлені широкому загалу. Це картини невідомих народних майстрів кінця ХІХ – початку ХХ ст., що надійшли до музею в останні роки, та твори майстрів другої половини ХХ ст., які не здобули академічної освіти, але присвятили своє життя мистецтву і своєю творчістю продовжили історію розвитку «наївного мистецтва» України.

     Серед них живописні картини та дерев’яна скульптура народного художника України Антона Штепи, сюжетні композиції заслуженого майстра народної творчості Михайла Онацька, твори майстрів народного примітиву Івана Коваля, Івана Цюпки, Івана Кириленка, Івана Сердюка, Олени Рибальченко та ін.

     Творчість Марини Семесюк (живопис) та анімалістична керамічна пластика Марії Галушко, що мають ірреальний та символічний характер, закорінені в народному світобаченні, в його традиціях та фольклорі.

     Традиції народного малярства і, зокрема, малюнків на кахлях, знайшли своє оригінальне продовження у творчості художниці Світлани Деренчук.

     Крім того, була представлена унікальна керамічна скульптура «Леви» ХVІІІ ст. та твори керамістів другої половини ХХ – початку ХХІ ст.

     Світ українського наїву і на початку ХХІ ст. залишається до кінця незвіданим. Цей загадковий феномен, що зародився в колективній свідомості народу, має зовсім інші закони та природу буття, ніж професійний живопис. Розвивається наївне малярство паралельно з професійним живописом, але воно має міцні народні корені. Саме у самобутньому народному малярстві з його виразною знаковістю, простотою та лаконічністю композиційних та колористичних рішень закладено глибину та суть ментальності української нації.

 

     Куратор виставки – Олена Шестакова, тел. (044) 280 58 12

 

 

«Відлуння грецької античності»

     У Національному музеї українського народного декоративного мистецтва з 10 квітня працювала виставки «Відлуння грецької античності».

 

     Виставка була створена завдяки приватній колекції «Acroteras Griegas», яка складається з великої кількості декоративних керамічних виробів – антефіксів (лобової черепиці). Антефікси використовувалися ще за часів Стародавньої Греції – ними оздоблювали дахи античних храмів, що надавало їм урочистого вигляду і увиразнювало на тлі інших будівель.

     Представлені на виставці антефікси походять з різних куточків материкової Греції та грецьких островів і належать до періоду грецької архітектурної неокласики 1880–1910 рр., в якій уособлено дух еллінської культури та історії.

     Відродження антефіксового дизайну в Греції в 19 ст. збіглося зі звільненням Греції від турецького поневолення і тим самим засвідчило не лише життєздатність давньої традиції, а й намагання через архітектуру утвердити власну культурну й національну ідентичність.

 

     У цей період антефікси були особливо популярними в усіх куточках Греції; майстри-керамісти розвинули виробництво антефіксів до надзвичайно високого художнього рівня. Широке розмаїття антеміонів – зразків рослинного орнаменту у вигляді листя пальмових дерев, а також скульптурних зображень давньогрецьких богів Гермеса, Гефеста, Посейдона, Афіни та інших міфологічних персонажів, запанувало в ті часи на дахах грецьких будинків. Представлене у різних формах, це стилізоване орнаментальне оздоблення карнизів будинків було символом життєвості, багатства, могутності та добробуту.

 

     

     Виставка працювала до 5 травня 2019 р.

 

 

Міжнародний арт-проект
«Дорога до храму»

     У Національному музеї українського народного декоративного мистецтва з 28 березня 2019 р. проходила виставка у рамках міжнародного арт-проекту «Дорога до храму», що став логічним продовженням симпозіуму «Живопис на склі». Участь у ньому взяли 15 сучасних митців України, Білорусі та Польщі.

 

     Основу виставки складали картини, створені під час Другого міжнародного живописного симпозіуму з малярства на склі, який відбувся у 2018 році в Гошівському монастирі на Долинщині (Івано-Франківська область). Вирішальним у пошуку теми, до якої хотілося навернути митців, стало місце проведення симпозіуму – Гошівський монастир. Запропонована тема передбачала переосмислення одвічних духовних тем Віри, Надії та Любові, мала сприяти роздумам та відтворенню засобами художньої виразності власних почуттів та переживань.

     В Україні живопис на склі поширився переважно в її західних регіонах, зокрема на Буковині, Галичині, Гуцульщині, Закарпатті. Живопис українських майстрів адаптувався і набув самобутніх рис. Ікони на склі, написані без дотримання церковних приписів, пов’язувалися не тільки з релігією, а й з народним побутом та естетичними уподобаннями і призначалися для інтер’єрів сільських хат. Нерідко такі ікони називають народною картиною на склі. Художня особливість живопису на склі виявляє себе яскравим колоритом, багатою декоративністю. Сьогодні ця техніка, як і колись, зустрічається переважно в творчості професійних митців, які живуть і працюють в західних регіонах України.

 

 

     Організаційну та фінансову підтримку в реалізації проекту надав Благодійний фонд «Україна Інкогніта».

 

     Куратор проекту – Наталія Сухоліт, тел. (+38) 095 221 76 22

     Куратор від музею – Людмила Білоус, тел. (044) 254 36 42

 

     Виставка працювала до 5 травня 2019 р.

 

 

Виставки сучасних митців Польщі та України

     У Національному музеї українського народного декоративного мистецтва з 6 березня 2019 р. в рамках проекту «Екологічний ракурс» працювали трьи виставки сучасних митців Польщі та України.

 

 

     Творчий тандем Оксана Литвин – Ярослав Сахро з Коломиї на виставці «ДВА КРИЛА» представв ексклюзивний одяг, виготовлений з ліжникової нитки, Зеновія Шульга зі Львова презентувала виставку тканих сучасних весільних строїв «ДО ВІНЦЯ», а польська художниця з Лодзі Дорота Сак показала свої інспірації на гуцульську тему «ПАННИ – МАДОННИ – ГУЦУЛКИ».

 

     Виставки працювали до 31 березня 2019 р.

 

 

«У пошуках архетипів»
Виставка живопису Олексія Литвиненка

     У Національному музеї українського народного декоративного мистецтва з 28 лютого по 1 березня 2019 р. працювала виставка живопису Олексія Литвиненка «У пошуках архетипів».

 

     О. Литвиненко є членом Національної спілки художників України, учасником багатьох виставок, проектів в Україні та за кордоном. Мешкає та працює у Києві

 

     Кожна культура живе в щільному середовищі архетипів, частину яких вона успадкувала з прадавніх часів, а частину створювала в процесі розвитку, становлення, що, можливо, починалось з прагнення візуалізації об’єктів та образів навколишнього світу, створення зображень як для відправлення культу, так і з метою привнесення в повсякденне життя естетичної радості.

 

     І кожне наступне покоління продовжує привносити в цей процес інше бачення та розуміння, стоячи на фундаменті з тих первинних архетипів і збагачуючи їх новими сенсами, проходячи шлях від наївного прикрашання буття до створення витворів мистецтва великої естетичної та емоційної глибини.

 

     Живописні твори «Вибух 1», «Вибух 2», «Геометрія трави», що будуть представлені на виставці, є намаганням художника виявити ниточки, що тягнуться від природи, яка визначала формування первинних архетипів, до багатовимірності сьогодення.

     

«Назустріч»
персональна виставка Ірини Кіршиної

     З 30 січня 2019 р. до 24 лютого 2019 р. у Національному музеї українського народного декоративного мистецтва експонувалася персональна виставка Ірини Кіршиної «Назустріч».

 

     Виставка носила ретроспективний характер, в експозицію увійшли твори різних років, у тому числі й створені спеціально для цієї експозиції.

     У своїй творчості самобутня та яскрава художниця Ірина Кіршина, яка працює в галузі художнього текстилю, поєднує різні техніки, комбінує прийоми вишивки, квілту, аплікації, печворку та ін. Елементи непідробно щирого наїву надають її роботам особливої привабливості, а Ірину роблять оригінальним представником цього напрямку в декоративному мистецтві України 2000-х років.

     Твори художниці декого налаштовують на спогади, а декого на мрії. За формою її текстиль нагадує бабусини килимочки, дитячий малюнок («Жовта луна» 2017 р., «Перлинне місто» 2011 р.), а за змістом – це філософські роздуми на вічні теми, які завжди є актуальними («Шлях до раю» 2018 р., «Назустріч» 2018 – 2019 рр., «Це я» 2018 р.).

     Ірина народилася в Києві, навчалася на театрально-декораційному відділенні живописного факультету Національної академії образотворчого мистецтва та архітектури. На початку творчої кар’єри булла запрошена до Туреччини, де працювала як театральний художник у театрах Сіде та Аланії. Нині живе та працює у Франції

 

 

2018 р.

«Марія Примаченко. Фантасмагорії»

 

     З 20 грудня по 2018 р. по 24 березня 2019 р. у Національному музеї українського народного декоративного мистецтва працювала виставка «Марія Примаченко. Фантасмагорії», присвячена 110-й річниці від дня народження народного художника України, лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка Марії Оксентіївни Примаченко. Унікальність виставки полягала в тому, що творчість художниці була показана в ретроспекції, де крім класичних, широковідомих творів із збірки музею вперше значну частину експозиції займуть твори, невідомі раніше широкому загалу.

     

     

     На виставці було представлено понад 100 робіт М. Примаченко. Міфологічні істоти з легенд краю, в якому зростала художниця, знайшли своє оригінальне відображення на папері. Образи її композицій переносять нас у світ народної фантазії, стародавніх вірувань, переосмислених і заново народжених невгамовною творчою уявою майстрині. Разом з тим вони споріднені з традиційним народним мистецтвом України і, насамперед, її рідного Полісся.

     Вперше до уваги глядачів будули репрезентовані два альбоми з малюнками, створеними мисткинею у 1940-і рр. Експозицію доповнив показ слайд-шоу цих малюнків.

     Поруч із роботами будули подані і написи з оригіналів робіт, виконаних рукою художниці. Унікальні авторські підписи: прислів’я, приказки, притчі, віршовані слова, які з’являються в 1970-ті рр. на зворотах картин, породжували нові й нові живописні перлини творчості Марії Примаченко. І часто саме вони розкривають глибокі філософські узагальнення та смислове значення твору.

     У сучасному образотворчому мистецтві неможливо знайти подібне явище, як творчість Марії Примаченко. Безперечно, вона належить до когорти майстрів, які, продовжуючи традиції українського народного живопису, створювали нове, співзвучне часові мистецтво та зробили неоціненний внесок у світову культуру.

 

 

 

 

 

«Крізь себе…»
персональна виставка творів Ірини Норець

     З 6 грудня 2018 року по 20 січня 2018 року в Національному музеї українського народного декоративного мистецтва працювала виставка члена Національної спілки майстрів народного мистецтва України Ірини Норець. Це була перша персональна виставка художника-кераміста. Експозиція презентувала сюжетні композиції про кожного з нас, про наше сьогодення.

 

     

     Ірина Норець володіє вмінням передати не просто сюжет, а його філософське осмислення, внутрішню напругу. Девіз пані Ірини: «Творити від погляду зсередини». Їй, як мало кому з українських керамістів, притаманне відчуття моменту, миттєвої ситуаційності, які художниця вміє «вхопити», зупинити у своїй уяві та втілити в скульптурній композиції. При цьому автор створює яскраві психологічні портрети, передаючи в пластиці тонкі душевні прояви. Застиглі в шамоті герої живуть, думають, радіють і страждають, їхні емоції близькі глядачам, владно впливають на почуття, змушують фантазувати та міркувати.

     Художниця ніби зупиняє миттєвості, говорячи «стоп кадр!» – подивіться, ці миті не повторяться більше. Життєві сюжети у автора можуть бути цікаві та прекрасні, смішні або сумні, трагічні або зворушливі. Вони не залишають байдужими глядачів, викликають певні асоціації, роздуми чи ностальгічні спомини. На виставці представлено понад 20 скульптурних сюжетних композицій, які автор створила в 2018 році.

     Ірина Норець – митець багатогранний, працює наполегливо, невтомно та самовіддано. Художниці притаманні дитяча допитливість, гумор, іронія, невичерпна цікавість до навколишнього життя, свобода та щирість у самовираженні.

     Тонке світовідчуття, смак, плідні фантазії та працездатність відкривають перед майстром перспективи для творчості. Ознакою таланту Ірини Норець та її творчої індивідуальності є вміння поєднати в одній роботі різні стилі – сюжетні скульптури, авангард і ретро, фантазії та реальність.

«Стара фотографія»
шамот, ангоби, пігменти, поливи

 

 

     

 

Народний художник Іван Васильович Зарицький (1929 – 2009)
До 90-річчя від дня народження

     Народний художник Іван Васильович Зарицький (1929 – 2009) належить до провідних митців київської школи художнього скла. Народився в містечку Глобине на Полтавщині, професійну освіту отримав у Київському художньо-промисловому училищі і Львівському державному інституті прикладного і декоративного мистецтва. Ще будучи студентом, працював над оформленням інтер'єрів приміщень Верховної Ради України монументальним настінним розписом.

 

 

Ваза «Неспокій» 1995 р.

     

     Початок  творчого  шляху  художника  в галузі декоративно-прикладного мистецтва позначений роботою в кераміці: від червоної глини до порцеляни (Коростенський фарфоровий завод); згодом працював в галузі художнього  скла  на Львівському  склозаводі № 1. Але більша частина творчого життя була нерозривно пов'язана з Київським заводом художнього скла.

 

     Впродовж 20 років І. Зарицький як головний художник очолював творчий колектив заводу. Йому належать сотні взірців скляних виробів для масового виробництва. У 1960-ті рр. художник розробив серію наборів для напоїв: «Запорожець», «Гуцульський», «Одарка», «Карась», «Оксана», «Рушничок», виконаних у найкращих традиціях українського фігурного посуду. У цей же час художник звернувся до поезії Т. Шевченка, яка надихнула його до створення декоративних блюд «Катерина», «На панщині», «Кобзар», які з успіхом експонувалися на ювілейних виставках.

 

 

     

 

«КВАДРА міні-метал. Ювелірне мистецтво емалі».

     З 15 листопада по 22 грудня 2018 р. у Національному музеї українського народного декоративного мистецтва працювала Всеукраїнська виставка ювелірного та емальєрного мистецтва «КВАДРА міні-метал. Ювелірне – мистецтво – емалі».

     Завданням проекту було відкриття, об’єднання та представлення широкій громадськості нових імен художників-ювелірів, чий творчий доробок є частиною сучасного культурно-мистецького поступу України, а також залучення мистецтвознавців до дослідження даної царини.

 

     «КВАДРА міні-метал. Ювелірне – мистецтво – емалі» - всеукраїнська виставка авторського ювелірного мистецтва та міні емалі, що відбувається раз на чотири роки. Проект був започаткований у 2014 р. Учасниками виставки у 2018 р. є 29 художників-ювелірів та художників-емальєрів з різних міст України, серед яких як відомі та знані, так і молоді талановиті художники, ті – хто нещодавно розпочав займатись ювелірним або емальєрним мистецтвом. Серед них Віталій Хоменко (Київ) – один з найкращих ювелірів країни, автор ідеї організації цього проекту. Заслужений художник України Станіслав Вольський (Львів) – викладач Львівської національної академії мистецтв, який зробив значний внесок у розвиток ювелірного мистецтва. Станіслав Дрокін (Харків) переможець у конкурсі Artistar Jewels Contest 2018 в Мілані. Серед тих, хто на початку свого творчого шляху в ювелірній справі – художник-реставратор, Павло Авдєєв (Київ), відзначений дипломом конкурсу «Краща ювелірна прикраса року» (2015) за креативність.

     

     Твори українських художників, які увійшли в експозицію, були виконані за останні чотири роки та свідчать про високий рівень розвитку мистецтва, професіоналізм, майстерність та досконале володіння традиційними прийомами своєї справи. В той же час митці розробляють новітні прийоми роботи з матеріалом, створюють нові сучасні форми. На виставці можна побачити не лише ювелірні прикраси, але і станкові роботи – міні-емалі, об’ємно просторові композиції, а також твори з колекції Національного музею українського народного декоративного мистецтва, подаровані авторами після персональних виставок у музеї.

     

«ДИХОТОМІЯ»
Виставка творів Володимира Хижинського

     8 листопада 2018 року в Національному музеї українського народного декоративного мистецтва відкрилася виставка «ДИХОТОМІЯ» Володимира Хижинського – художника-кераміста, кандидата мистецтвознавства, доцента кафедри художньої кераміки, дерева, скульптури та металу Київської державної академії декоративно-прикладного мистецтва і дизайну ім. Михайла Бойчука, члена Національної спілки художників України.

 

     «Все своє життя людина змушена робити вибір. Свідомий чи не свідомий, обґрунтований чи спонтанний – вибір є своєрідною класифікацією, розподілом. «Хочу – не хочу», «подобається – не подобається», «знаю – не знаю» – цей перелік можна подовжувати нескінченно і дуже часто він буде дихотомічним, тобто «розділеним на два взаємовиключення». Це виставка про наше життя, з його постійними «проблемами вибору», з роздумами про самоідентифікацію і самосвідомість, добро і зло, кохання і ненависть, про їх одвічну боротьбу.», – розмірковує автор.

     

     

«Чотири стихії»
шамот, ангоби, пігменти, поливи

 

 

     

     

 

     На виставці представлено кілька серій робіт, виконаних протягом останніх років. Серія «Скрині Пандори» – роздуми про силу явищ з фатальними наслідками, спроба показати внутрішню напругу та динаміку у надзвичайно простій і спокійній формі. Декілька композицій із серії «Трансформери», що зазвичай складаються з 2-4 елементів, з яких укладається велика кількість варіантів, що дозволяє видозмінювати вигляд, конфігурацію, а деколи і зміст композиції. Також представлені роботи із серії «Воїнство» – «Козак Мамай», що уособлює українського воїна, та «Воїни Світла». Доповнюють експозицію декоративні тарелі та пласти, що є своєрідними записниками, на яких занотовуються думки, враження та емоції.

 

 

     Виставка працювала до 2 грудня 2018 р.

 

В’ячеслав Апет
«Спалахи»

 

     З 13 вересня 2018 року в Національному музеї українського народного декоративного мистецтва працює виставка «Спалахи» В’ячеслава Апета з міста Дніпра.

     

     

     

     На виставці представлені 13 живописних творів та 15 творів, виконаних в техніці гарячої емалі. Художника називають інтелектуальним і чуттєвим і відразу вирізняють серед інших, адже він має своє «творче обличчя».

     Якщо картини знаного в Дніпрі і далеко за його межами В’ячеслава Апета кияни мали змогу побачити на різних виставкових проектах, то його емальєрні роботи столична аудиторія побачить вперше. Серед них такі, як: «Queen», «Зустріч», «Квітка кактусу».

     Митець працює з гарячою емаллю більше двох років, і, за його словами, вже пізнав чимало секретів емальєрної майстерності, пізнав «себе» в емалі.

     Художник використовує у своїх роботах драматичні напливи кольорів, м’якість лінії, різні фактури, зав’язує в одній композиції емаль різної «щільності» зі склом, сталевою стружкою, мідною фольгою, тоненьким дротом тощо.

     Щодо жанрових уподобань майстра в новій техніці, то він лишається вірним собі, звертаючись до улюбленого пейзажу, натюрморту і, звісно ж, nude. Характерно, що в творчім арсеналі В’ячеслава Апета з’являються і композиції абстрактного порядку.

     Їх образну виразність підсилюють авторські назви творів. Автор підкреслює концептуальність виставки такими словами: «Спалахи вогню... Спалахи почуттів.. Кохання, пристрасть – народження гарячої емалі! Гаряча емаль – поєднання всіх стихій: землі, води, вогню, часу. Це можливість доторкнутись до вічності.»

 

 

     В’ячеслав Апет закінчив Дніпропетровське державне художнє училище. З 1992 року член Національної спілки художників України. Художник є постійним учасником багатьох міських, обласних, всеукраїнських та міжнародних виставок. Його твори зберігаються у музеях та приватних колекціях України, Франції, Німеччини, Японії, Канади, США.

«Поличка українських святощів»
Виставка керамічної скульптури Сергія Радька

     З 4 жовтня по 5 листопада 2018 р. в Національному музеї українського народного декоративного мистецтва експонувалася виставка «Поличка українських святощів» Сергія Радька з с. Межиріч Черкаської області.

 

     На виставці було представлено близько 100 скульптур та гончарних робіт, об’єднаних думкою про красу природи та її цінність. Художник звертається до актуальної теми історичної пам’яті та неперервності культурного життя нації. Тільки народ, який не забуває минуле та усвідомлює власну історію, здатний творити майбутнє та примножувати досягнення.

 

     Окремий розділ експозиції – «мистецька археологія»: кожен гончар має свої задумані, пошукові роботи, не до кінця оформлені, але дорогі митцю як свідок його художніх страждань. Саме такі «свідки» творчих переживань складають особливу тему виставки.

     Сергій Радько – митець багатогранний, коло його захоплень та уподобань безмежне: кераміка та музика, живопис і скульптура, література та філософія. Та своїм головним покликанням майстер справедливо вважає гончарство. «Глина, коло, піч для мене – це поклик долі», – говорить художник. Художник любить та вміє імпровізувати, працює легко, артистично. Загострене світовідчуття, тонкий смак, плідні фантазії та колосальна працездатність відкривають перед майстром безмежні простори для творчості. Провідними рисами особистості художника є дитяча допитливість, природний гумор, іронія, невичерпна цікавість до навколишнього життя, свобода та щирість у самовираженні та спілкуванні.

     Сергій Радько закінчив Республіканську художню школу імені Т.Г. Шевченка та Львівську національну академію мистецтв, отримав фах художника-монументаліста, викладав гончарство в Канівському училищі культури і мистецтв.

     

 

Франц Черняк.
80 років від дня народження

     "Скло - це матеріал, з яким ви працюєте, але насправді це жива матерія,
яка захоплює, і вже незрозуміло, хто насправді керує творчим процесом."
Франц Черняк

     

     

     

     Народний художник України Франц Андрійович Черняк народився 10 липня 1938 р. в с. Лютина (нині територія Словаччини). У 1963 р. закінчив Львівське училище прикладного та декоративного мистецтва ім. І. Труша. Вищу освіту здобув у Львівському державному інституті прикладного і декоративного мистецтва (1971), де педагогами зі спеціальності були Роман Сельський і Карло Звіринський. Нині працює на посаді професора кафедри художнього скла цього закладу. З 1963 р. його творча діяльність нерозривно пов’язана з Львівською експериментальною кераміко-скульптурною фабрикою, де впродовж багатьох років (1974¬ -1996) обіймав посаду головного художника підприємства.

     Твори митця демонструють віртуозність в роботі зі склом, йому належать численні технологічні винаходи. Франц Черняк тривалий час працював склодувом, оволодів всіма можливими техніками виготовлення скляних виробів. Він експериментує з формою і кольором, поєднує зі склом різні матеріали: камінь, метал, вдало втілюючи свої філософські роздуми та бачення світу.

     

Авторські монументальні композиції прикрашають Палаци одружень у м. Миколаєві Львівської області та у м. Очакові Миколаївської області, а в співавторстві з іншими художниками - Львівський автовокзал, Житомирський та Хмельницький драматичні театри.

     З нагоди 80-річчя від дня народження митця в музеї представлено розширену експозицію його творів: «Рибальські сіті» (1987), «Горох» (1980), «Орбіта» (1980), «Пінгвіни» (1980), «Сім’я птахів» (1987), «Писанки» (1992). Творчості Ф. Черняка притаманний безперервний пошук, цікаві, іноді несподівані, комбінації технік і матеріалів. Так, у композиції «Писанки» - поєднання техніки кракле та міллєфіорі, у композиції «Горох» - використання контрастних кольорів: насичено синього і акварельно зеленого з безбарвним.

 

     

     

Віталій Аркадійович Гінзбург (1938 - 2006)
Розширена експозиція творів

     Віталій Аркадійович Гінзбург (1938 - 2006) – народний художник України – належить до плеяди провідних митців львівської школи художнього скла. Освіту здобув у Львівському політехнічному інституті на хіміко-технологічному факультеті зі спеціальності «технологія скла».

     З 1960 року і до самого закриття підприємства працював на Львівському скляному виробничому об’єднанні «Райдуга». За його ініціативи на склозаводі було організовано цех мініатюрної скульптури зі склодроту, яку виготовляли завдяки формуванню над полум’ям газового пальника. Це фігурки звірів, птахів, риб, тварин, знаків зодіаку, які тиражувалися протягом тривалого часу. Художником були створені й авторські композиції зі склодроту завдяки цій техніці. До них належать «Чортова гута», «Скоморохи», «Склодуви», в яких відчувається поглиблене самобутнє сприйняття скла, різноманітний підхід у трактуванні образів. У традиційній гутній техніці вільного видування, у співдружності зі склодувом, виконані оригінальні об’ємно-просторові композиції «Джерело», «Спрага», «Початок», «Скло». Вони позначені витонченим смаком і тонкою колористичною гамою.

     Експозиція тривала до 28 серпня 2018 року

     

Виставка творів Марії Примаченко
з колекції Національного музею
українського народного декоративного мистецтва
в м. Турку (Фінляндія)

     

     26 квітня 2018 року в м. Турку (Фінляндія) відбулося відкриття виставки творів Марії Примаченко з колекції Національного музею українського народного декоративного мистецтва.

     

     Представлено 135 робіт 1930–1980-х років. Геніальна художниця створила власний мистецький стиль, в межах якого нескінченні варіанти декоративних, жанрових і пейзажних композицій з фантастичними птахами, звірами, квітами.

     

     Виставка працюватиме до 2 вересня 2018 р.

     

     Експозиція тривала до 2 вересня 2018 року

     

Пам’яті видатного майстра кераміки Миколи Мельниченка

     Розширена експозиція створена з нагоди вшанування пам’яті талановитого художника Миколи Якимовича Мельниченко.

 

     Художник народився в 1935 році в селищі Требухів Київської області. У 1959 році закінчив Київське училище прикладного мистецтва, після чого рік працював на заводі «Художній керамік» в селищі Опішному на Полтавщині.

     Микола Якимович досконало оволодів технікою гончарювання та підполивного розпису традиційних народних форм. Миски та глечики, макітри і тарелі, кухлі та зооморфні посудини, розписані ангобами та вкриті поливами, є справжніми творами мистецтва.

     З 1961 року Микола Мельниченко працював у Центральній художньо-експериментальній лабораторії Головного управління народних художніх промислів, а з 1989 року – в Науково-дослідному центрі монументально-декоративного мистецтва Київського зонального науково-дослідного інституту експериментального проектування (Київ ЗНДІЕП) на посаді художника-майстра.

     За час сумлінної праці проявив себе як яскравий, обдарований художник у галузі монументально-декоративної кераміки. Бездоганні гончарні форми посудин, декоративних ваз і тарелів майстер прикрашав розписом та чудової краси поливами, які сяють тонкими переливами багатьох відтінків червоного, золотавого, сріблястого, зеленого кольорів.

     Роботи Миколи Мельниченка з 1964 року неодноразово брали участь у багатьох всесоюзних і республіканських виставках і конкурсах, отримували нагороди та премії. Твори художника прикрашають інтер’єри багатьох громадських будівель Києва, Білої Церкви, Енергодара та інших міст України. У колекції кераміки Національного музею українського народного декоративного мистецтва зберігається 19 робіт майстра, до яких приєднаються твори з виставочної експозиції.

     

     

«Пластика лемківського різьблення»
Виставка із фондової колекції музею

     

     Завданням даного проекту було ознайомлення широкого загалу і фахівців з музейною колекцією творів лемківських різьбярів, розкрити творчі пошуки професійних митців і народних майстрів родом з Лемківщини, які у своїх роботах спиралися на давні багаті традиції свого краю.

     

«Авангард і модерн у народному мистецтві 1910–1930-х років»
Виставка із колекції музею

     10 травня о 17 год. у Національному музеї українського народного декоративного мистецтва відбудеться відкриття виставки «Авангард і модерн у народному мистецтві 1910–1930-х років» із колекції музею.

 

     Виставка презентує цікавий період творчого експерименту в мистецтві України початку ХХ ст., коли народні майстри працювали поруч із професійними художниками-новаторами. Кожний із представлених авторів – Ганна Собачко-Шостак і Параска Власенко із с. Скопці, Євмен Пшеченко та Василь Довгошия із с. Вербівка – народні майстри яскравого індивідуального самовияву, які віртуозно володіли лінією, ритмом, кольором.

     Унікальні пам’ятки мистецтва у 1920-ті рр. були зібрані та збережені художницею Євгенією Прибильською, яка своє творче життя в Україні поєднала з килимовою майстернею А. Семиградової, організованою в с. Скопці (нині с. Веселинівка) Київської обл.

     Вишивальну майстерню в с. Вербівка (Кам’янського повіту Київської губернії, поблизу м. Кам’янка) на початку ХХ ст. заснувала в своєму маєтку Наталія Давидова, яка у 1915 році запросила керувати художнім процесом у майстерні Олександру Екстер.

     

 

Виставка виставка графічних творів Марії Гельман (Діордічук)
«Японія: напівтон».

     З 12 квітня у Національному музеї українського народного декоративного мистецтва працювала виставка графічних творів Марії Гельман (Діордічук) «Японія: напівтон».

 

     Серія робіт Марії Гельман (Діордічук) була створена нею одразу після відвідання Японії та її участі в програмі реабілітації переміщених осіб із зони аварії на атомній станції Фукусіма.

     Це спроба побачити життя пересічних громадян Японії за їхніми буденними справами. Як би не розвивалось індустріальне суспільство, людина з її простими життєвими потребами буде жити в звичайних побутових умовах, відчувати жах перед непередбачуваною стихією, зберігати пам'ять про її загрози.

     Виставка акварелей Марії Гельман (Діордічук) «Японія: напівтон» – острівець українсько-японського культурного обміну та дружби між двома народами, котрі, враховуючи трагічні уроки історії, прагнуть бути ближчими одне до одного.

     Наша мета сьогодні – показати українцям «Країну сонця, що сходить» такою, як її бачать самі японці, без фальші, без прикрас, без яскравих контрастів… країну в напівтонах… Аби прокласти ще один міцний, надійний місток міждержавної співпраці, допомогти зрозуміти психологію мешканців країни-партнера, їхні внутрішні інтенції, прагнення та сподівання.

 

     Виставка тривала до 2 травня 2018 р.

 

Виставка виробів
Києво-Межигірської фаянсової фабрики з колекції НМУНДМ
у Львівському історичному музеї

     У Львівському історичному музеї з 3 квітня по 20 травня 2018 р. була представлена виставка виробів Києво-Межигірської фаянсової фабрики з колекції Національного музею українського народного декоративного мистецтва. На ній експонувалося 72 предмета. Це - вироби сакрального призначення: лампади, великодні яйця, ікони, хрести; предмети для оздоблення інтер’єру: вази, свічники, прес-пап’є, кашпо, рамки для фото; столовий посуд: тарілки, салатники, підставки для приборів.

 

     Національний музей українського народного декоративного мистецтва володіє найбільшою колекцією цього підприємства. Фабрика заснована у 1798 році на території, де раніше існував Спасо-Преображенський чоловічий монастир. Це перше підприємство з виготовлення фаянсу в колишній Російській імперії. З 1811 року для оздоблення виробів стали застосовувати друк, що дало можливість створювати добротну продукцію за відносно невисокою ціною.

     Найвищим досягненням межигірських майстрів були друковані малюнки з ландшафтами Києва, Петербурга та його околиць: Гатчини, Петергофа, Павловська, Царського села.

     Велику групу складають твори з кольоровою глазур’ю і рельєфним декором у вигляді листя хмелю, виноградної лози, стилізованого соняшника. Застосовували на виробах з блакитною або зеленою поливою рельєфний орнамент з дрібних квіточок, т. зв. «mille fleures», який щільно вкриває тло посуду.

     Києво-Межигірська фаянсова фабрика проіснувала майже 80 років. Незважаючи на те, що виробництво продукції знаходилося під впливом західно-європейських зразків, підприємство вийшло на шлях народного мистецтва завдяки місцевим майстрам і створило свій власний неповторний стиль.

 

Виставка «Замки та палаци України»
Графіка ХІХ — першої третини ХХ ст.»

     З 29 березня 2018 р. в Національному музеї українського народного декоративного мистецтва була розгорнута виставка «Замки та палаци України» Графіка ХІХ — першої третини ХХ ст.

 

     Виставка «Замки та палаци України» репрезентуввала 50 графічних творів з колекції Львівського історичного музею, виконаних у ХІХ — першій третині ХХ ст. Запропонована виставка — це своєрідна захоплююча мандрівка, яка провадила глядача українськими містами і селами, де на тлі чудових краєвидів височіють могутні замки чи величні палаци.

     Велика частина представлених на виставці робіт — це літографії, виконані з малюнків художника Наполеона Орди (1807—1883) у літографічній майстерні Максиміліана Фаянса у Варшаві наприкінці ХІХ ст. Подорожуючи Україною з рисувальним альбомом та олівцем, Наполеон Орда створив серію малюнків з видами архітектурних пам’яток Полісся, Волині, Поділля, Галичини, Наддніпрянщини, окремі з яких можна оглянути на виставці.

     Не менш цікаві і привабливі літографії художників-граверів: Антона Лянге (1774(9)—1842), Карела Ауера (1818—1859), Міхала-Богуша Стенчинського (1814—1890), які працювали у Львові і внесли в мистецтво краю ремінісценції європейських течій, синтезуючи їх з місцевими традиціями. Пейзажист австрійського походження Антон Лянге мандрував теренами Галичини і створив численні натурні зарисовки, які увійшли до

альбому "Збірка найгарніших і найцікавіших околиць Галичини" ("Zbiór najpiękniejszych i najinteresowniejszych okolic Galicji"), виданого 1823 р. у Львові літографічною майстернею Піллєрів із підписами польською та німецькою мовами.

     Виставка тривала до 30 квітня 2018 р.

 

Валентина Ткач і Марія Вовкула
«Поцілунок сонця»
Килими

     З 15 березня 2018 р. у Національному музеї українського народного декоративного мистецтва працювала виставка творів Валентини Ткач і Марії Вовкули «Поцілунок сонця», яка презентувала творчі здобутки мистецької родини з м. Богуслава Київської області. Майстрині вперше представляють виставку своїх творів у Києві.

 

     Вміння ткати килими Валентина Ткач успадкувала від матері – Марії Вовкули, а професійну мистецьку освіту здобула у Національній академії керівних кадрів культури та мистецтв. Вона є членом Національної спілки майстрів народного мистецтва України (2010). Однією з головних справ свого життя вона вважає відродження художнього килимарства у Богуславі.

     

     На виставці були представлені килимові вироби, виготовлені майстринями у традиційній для України техніці ткацтва – «лічильній». Для робіт використано натуральну овечу вовну, фарбовану в різні кольори.

     

     На відкритті виставки відбулася демонстрація ткання на дерев’яному верстаті та перегляд документального фільму про богуславське ткацтво.

     

     Відвідувачі виставки мали нагоду поринути у теплий, сповнений життєрадісної енергії світ майстринь богуславського ткацтва Валентини Ткач і Марії Вовкулита відчути неймовірний позитив від справжніх творів мистецтва.

     

     Виставка тривала до 9 квітня 2018 р.

 

Аврелія Федор (1915 – 2000)
«Мовою квітів»
Виставка живописних творів

     З 5 по 25 березня 2018 р. в Національному музеї українського народного декоративного мистецтва працювала виставка живописних творів «Мовою квітів» Аврелії Федор (1915 – 2000), м. Ужгород.

 

     Народилася художниця у с. Ластомир (тепер Словаччина), все своє життя прожила на Закарпатті. Навчалася в Ужгородській гімназії, потім семінарії, вищу педагогічну освіту здобула в Ужгороді. Працювала директором початкової школи, завучем та вчителькою вечірньої школи робітничої молоді.

     

     

     Аврелія Федор почала вчитися малюванню ще у гімназії, де рисунок викладав Йосип Бокшай, та в семінарії у Альберта Ерделі. Активно малювати почала після виходу на пенсію. Вперше її роботи експонувалися на міській та обласній виставках на початку 1980-х років. Була учасником багатьох міжнародних виставок у Чехії, Угорщині, Словаччині, Румунії. Неодноразово нагороджувалася почесними грамотами та дипломами.

     

     

     У Києві твори Аврелії Федор експонувалися вперше. На виставці було представлено понад 30 живописних робіт з колекції сина художниці Валерія Федора.

      

 

Тетяна та Сергій Колечко
«Там музика звучить»
(художні емалі)

     З 8 грудня 2017 р. по 21 січня 2018 р. в Національному музеї українського народного декоративного мистецтва працювала виставка художніх емалей «Там чується флейта» Тетяни та Сергія Колечків.

 

     Тетяна та Сергій Колечки – відомі київські художники-емальєри, члени Національної спілки художників України, учасники міжнародних та всеукраїнських виставок, симпозіумів емальєрного мистецтва, живописних пленерів.

     

     

     Емалеві твори Тетяни Колечко мають неповторну манеру – в них переважають фігуративні композиції, головні образи яких – жінки. Емалям Сергія Колечка властиве багатство різноманітних фактур. За словами самого автора, його надихає до творчості таїна буття давніх предків, а також різні стани величної природи. Творчість цих художників можна охарактеризувати декількома словами – професіоналізм, вишуканість, досконалість.

     

     

     До експозиції виставки увійшли як вже добре відомі, так і зовсім нові роботи, об’єднані темою зимових свят, зимових пейзажів, казок та міфів.

     

 

«Музейні скарби»
З надходжень 1902 – 1927 років

     З 13 листопада 2017 р. до 28 лютого 2018 року.в Національному музеї українського народного декоративного мистецтва працювала виставка «Музейні скарби. З надходжень 1902 – 1927 років»

 

 

     Виставку присвячено 150-річчю від дня народження М.Ф. Біляшівського та 140-річчю від дня народження Д.М. Щербаківського – фундаторів колекції Національного музею українського народного декоративного мистецтва, яка бере свій початок від дня заснування в Києві у 1899 р. Міського музею старожитностей і мистецтв (з 1904 р. – Київський художньо-промисловий і науковий музей ім. государя імператора Миколи Олександровича).

     З експедицій, здійснених ними по багатьох регіонах України, до музею надходили килими, вишиті і ткані рушники, предмети народного одягу (сорочки, плахти тощо), церковні тканини (фрагменти підризників, поручі, воздухи, покрівці, нашивки на ризу), скрині, дерев’яні хрести, вироби з дерева (різьблені та мальовані), порохівниці, вибійчані тканини, вироби з кераміки, фарфору і фаянсу, гутного скла.

     До комплектування музейної колекції долучалися в цей час колекціонери, благодійники, громадські активісти.

     На виставці представлено лише невелику частину творів, що надійшли до колекції в період 1902 – 1927 років – час роботи в музеї М.Ф. Біляшівського та Д. М. Щербаківського.

 

 

Музей у соцмережах:  ВКонтакте  Твіттер  Фейсбук  

    © 2005-2018 Національний музей українського народного декоративного мистецтва.    Умови використання матеріалів