Визначними випускниками школи були: народний художник України М. Тимченко, заслужений майстер народної творчості Ф. Панко, В. Соколенко та інші. Багато учнів школи присвятили своє життя мистецтву і працювали на різних художніх підприємствах України. Серед них – Г. Пруднікова, Е. Клюпа, М. Шишацька, О. Пікуш, до творчості яких ми звертаємося нині з нагоди їх 90-літніх ювілеїв. Народилися художниці у 1921 році. Велике бажання малювати привело їх до школи декоративного малювання, яку вони успішно закінчили напередодні війни.

     У 1958 році у Петриківці при художньо-промисловій артілі вишивальниць «Вільна селянка» відкрився цех підлакового розпису, який очолив Федір Панко. Згодом з’явилася і нова назва підприємства – Петриківська фабрика художніх виробів «Дружба», куди було запрошено працювати наших ювілярів. Для них це був період цікавих творчих пошуків. Працюючи з новими матеріалами та формами, вони розписували вироби з пап’є-маше, металу, дерева (шкатулки, тарелі, вази, кухлі тощо). На фарбованих випуклих (опуклих?) поверхнях виробів вони створювали все нові й нові композиції традиційного петриківського розпису, збагачували палітру кольорів та удосконалювали вже набуті технологічні прийоми накладання мазків – «гребінців», «зерняток», «перехідного мазка».

     Асортимент виробів фабрики «Дружба» був досить широким і різноманітним і мав великий попит не тільки у містах і селах України, але й за її межами.

     Жодна виставка народного мистецтва України не обходилася без творів петриківських майстрів. Їхні вироби неодноразово були представлені на обласних, республіканських, всесоюзних виставках, починаючи з Першої республіканської виставки українського народного мистецтва 1936 року, яку експонували в Києві, Москві та Ленінграді (нині Санкт-Петербург).

     Рослинний орнамент петриківського розпису традиційно компонується у «вазон», букет, окрему гілочку квітів або фриз. Характерними елементами орнаменту є зображення «цибульки», «гвоздики», «айстри», різноманітних пуп’янків і пір’їстих листочків, акантового листя, яке називають «папороттю». Часто художники поєднують рослинний орнамент із зображеннями фантастичних птахів. Петриківський розпис будується на контрастному співвідношенні основних і допоміжних кольорів, з перевагою червоного та зеленого.

     У своїх орнаментальних композиціях Галина Пруднікова майстерно компонувала зображення фантастичних квітів, птахів та ягід полуниці, вміло поєднувала теплі та холодні тони.

Г. Пруднікова. Декоративне панно з птахом 1960-ті роки		Г. Пруднікова. Декоративне панно з двома фантастичними птахами 1963 р.

Розписи Євдокії Клюпи вирізняються тим, що вона майже не вживає чисті червоні, зелені та сині кольори. Замість них у її роботах неначе міняться рожеві, блакитні, жовтогарячі кольори та їх пастельні тони. На виконаних нею панно «розквітають» гвоздики, тюльпани та ромашки, які вона віртуозно вплітає у композиції.      У творах Марії Шишацької поруч з традиційними мотивами рослинного орнаменту: гвоздиками, цибульками, ромашками з’являються й нові – «соняшники», «кукурудза», «горох» та стилізовані зображення птахів, що зачаровують глядача своїми витонченими лініями та декоративним оперенням.      Улюбленими орнаментальними мотивами Олександри Пікуш є квіти та ягоди червоної калини, які вона з великим хистом вплітає у свої ажурні композиції.      Незважаючи на те, що ці народні майстрині були вихідцями з одного мистецького осередку, з однієї школи, кожна з них привносила в творчість щось своє, особливе, самобутнє та неповторне. Технічні прийоми вони використовували загальні, а форма мотиву та його композиційна подача завжди були індивідуальними.		Є. Клюпа. Декоративне панно 1964 р.

Є. Клюпа. Декоративне панно. 1950-ті рр.		Є. Клюпа. Декоративне панно «Квіти». 1964 р.

М. Шишацька. Декоративне панно 1961 р.		М. Шишацька. Декоративне панно. 1964 р.

О. Пікуш. Декоративне ювілейне панно. 1961 р.

О. Пікуш. Декоративне пано 1960 р.		О. Пікуш. Фризи. 1945 р.

     Петриківський розпис – це поетичний світ фантазій, краси природи, яка є джерелом натхнення для митців і яка так мальовничо представлена творами народних майстрів.

     Національний музей українського народного декоративного мистецтва зібрав унікальну колекцію творів майстрів Петриківки й активно їх популяризує шляхом експонування у постійно діючій експозиції та на виставках.