З 17 травня по 30 червня 2013 р. у Національному музеї українського народного декоративного мистецтва працює виставка творів відомого польського художника, українця за походженням, одного з найкращих примітивістів світу Никифора з колекції Окружного музею у Новому Сончі (Польща).

     Ниќифор Дровн́як (1895–1968) народився у с. Криниця, що на Лемківщині (Польща). Мав принаймні 10 імен, під якими фігурував у мистецтвознавчих книжках цілого світу. Наприклад: «Никифор з Криниці», «Никифор Криницький», «Ян Криницький», «Матейко з Криниці», «Мастер з Криниці», «Лемко Никифор».

     Никифора як художника світ відкрив 1932 року, коли в Парижі в галереї Леон Марсель експонувалася його виставка з 200 малюнків. Цей захід організував Львівський народний музей імені Т. Шевченка. Митець-самоук був визнаний одним з найцікавіших з-поміж майже сорока своїх колег. Польський художник Єжи Вольф опублікував нарис «Маляр наївного реалізму у Польщі» («Аркада», 1938), і від того часу кілька десятків років Никифор був у центрі уваги і митців, і глядачів, яких захоплювала його самобутня творчість. Потім були виставки у Польщі. Але справжню славу митцю принесло експонування його робіт у Парижі 1959 року. Відтоді творчість Никифора набула світової популярності.

     У своїх творчих пошуках Никифор керувався християнською філософією. Біблійна тема – одна з провідних у його малярстві (зокрема, серія «Молитовник»). Багатою є його спадщина й світської тематики: Никифор розгорнув перед глядачами сотні картин, які розповідають про життя українських лемків та їхньої батьківщини – Лемківщини.

     Картини Никифора Дровняка порівнюють з найкращими зразками українського примітивізму XVI–XIX ст. – безіменними авторами «Козака Мамая», ікон і побутових портретів, малюнків на склі та дереворізів; його прізвище стоїть поряд з іменами М. Примаченко, Н. Піросманашвілі, А. Руссо, І. Генералича. Твори Никифора, написані під відчутним впливом українського народного мистецтва, вирізняються декоративною виразністю малюнка, тонким відчуттям колориту, контрастністю кольорів, ритмічністю. Н. Дровняк ніколи не бував у мегаполісах, не літав аеропланами, проте на його картинах постають величні хмарочоси, цілі міста зображені з висоти пташиного лету; «проектував» квітучі міські квартали, перетворюючи похмурі сірі будівлі на розкішні букети з рослин та квітів.

     Роботи Никифора зберігаються у багатьох музеях світу та приватних колекціях.

     Виставка працюватиме до 30 червня 2013 року.

     До свята Великодня, 19 квітня 2013 року відкрилася виставка київського художника Романа Селівачова «РОЗПИС, ІКОНОПИС, СТІНОПИС». Експонуються ікони, зразки декоративного розпису на меблях, монументальні стінописи, виконані протягом останніх трьох років для храму св. мучениці Тетяни у Києві.

     Роман Селівачов закінчив Республіканську художню школу ім. Т. Шевченка (1994), Національну академію образотворчого мистецтва і архітектури (2000). Учасник кільканадцяти виставок і наукових конференцій, автор низки дослідницьких праць, член Національної спілки художників України (2006).

     Виконав ікони для Воскресенської церкви у м. Києві та Борисоглібської у м. Вишгороді (2001 – 2002), стінописи у трапезній Свято-Троїцького монастиря (Китаївська пустинь, 2005), св. Володимирській церкві с. Чистопілля (АР Крим, 2008), розписав церкву св. Тетяни у Києві (2010–2013). Виконав монументальні розписи та декорування меблів для громадських і приватних інтер’єрів. Персональні експозиції – у Музеї Івана Гончара (2006), храмі св. Петра (м. Ставангер, Норвегія, 2011).

     Виставка триватиме до 10 травня 2013 року.

     29 березня 2013 року відкривається виставка писанок «Відгомін століть», авторами яких є відомі київські майстрині Тетяна Влененко та Любов Ктіторова.

     Писанкарством майстрині почали займатися з 1991 року. Вивчаючи та відтворюючи традиційний розпис писанок різних регіонів України, вони створили серії авторських писанок, зокрема за мотивами трипільської кераміки та розписів Софійського собору в Києві. У 2000 році Т. Влененко та Л. Ктіторова стали членами Національної спілки майстрів народного мистецтва України. З 2000 року захопилися вивченням природних барвників і створили колекцію традиційних писанок, орнамент яких виконано рослинними фарбами.

     Тетяна Влененко та Любов Ктіторова є постійними учасниками виставок народного мистецтва в Україні та за кордоном. Представляли нашу країну на багатьох міжнародних виставках. Твори майстринь зберігаються у музеях Києва, Чернігова, Переяслава та м. Лодзь (Польща).

     Виставка працюватиме до 10 травня 2013 року.

     15 березня 2013 року у Національному музеї українського народного декоративного мистецтва відкрилася виставка реставрованої кераміки та авторського живопису Наталії Ревенок «Повернення краси», яка презентує твори з колекції музею, відроджені до експозиційного вигляду руками талановитого майстра.

     На виставці експонується понад 50 відновлених пам’яток, що зберігаються у фондах Національного музею українського народного декоративного мистецтва. До них додаються фотографії, за якими можна простежити процес реставрації. Більшість предметів експонується вперше.

     Наталія Миколаївна Ревенок закінчила Одеське державне художнє училище ім. М.Б. Грекова, Херсонський державний педагогічний інститут ім. Н.К. Крупської та Державну академію керівних кадрів культури і мистецтв. Нині завідує навчальною лабораторією кафедри техніки і реставрації творів мистецтва відділення реставрації скульптури та творів декоративно-ужиткового мистецтва Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури. Одночасно працює як художник-реставратор у Національному музеї історії України та Національному музеї українського народного декоративного мистецтва, а також викладає на кафедрі мистецтвознавства та експертної діяльності Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв.

     Наталія Ревенок є членом музейних науково-реставраційних рад, учасником багатьох науково-реставраційних виставок і конференцій та автором навчально-методичних програм з реставрації творів кераміки.

     Вона відновила та повернула до експозиційного вигляду багато пам’яток з різних музеїв України, антикварних салонів і приватних колекцій. Серед них - унікальні предмети трипільської доби, складні твори з фарфору, бісквіту, фаянсу, кераміки. В Національному музеї українського народного декоративного мистецтва з 2005 по 2012 роки Наталія Миколаївна відновила понад 60 пам’яток кераміки та 5 фарфорових виробів. Деякі з них отримали постійне місце в експозиції музею. Творча співпраця музею і закоханого у свою справу талановитого реставратора триває.

     Виставка працюватиме до 15 квітня 2013 року.

     З 8 лютого 2013 року у Національному музеї українського народного декоративного мистецтва працює виставка творів заслуженого майстра народної творчості України Олександри Прокопенко.

     Олександра Прокопенко ― одна з небагатьох майстрів народного мистецтва, хто досконало оволодів технікою коцарства ― виготовлення килимових виробів з характерними рисунками і фактурою, які відрізняються від звичайних килимів більш довгим ворсом. Коцарський промисел був найбільш поширеним на початку XIX ст. у Харківській губернії, де виробництво на той час нараховувало десятки тисяч предметів. Коцами застеляли лави, підлогу, їх вішали на стіни, використовували як попону для коней. На початку XX ст. виробництво ворсових килимів-коців, на жаль, починає занепадати.

     Олександра Прокопенко у своїх творах втілює кращі традиції українського коцарства: його образотворчу і колористичну мову, орнаментику і композиційну будову, демонструючи високий професіоналізм.

     На виставці представлені твори з приватного зібрання автора та з колекції Національного музею українського народного декоративного мистецтва.

     Олександра Стефанівна Прокопенко народилася 1937 року на Харківщині. Закінчила Львівське училище прикладного мистецтва та Московський технологічний інститут (спеціалізація ― «художній текстиль»). В училищі оволоділа всіма техніками ткацтва, килимарства та вишивки. Лауреат премій ім. Данила Щербаківського та Петра Верни, заслужений майстер народної творчості України (2009), Член Національної спілки майстрів народного мистецтва України .

     Виставка працюватиме до 10 березня 2013 року.

Микола Мальковський.
Виставка «Дерев’яний козацький посуд»
(8 лютого - 10 березня 2013 р.)

     З 8 лютого 2013 року у Національному музеї українського народного декоративного мистецтва працює виставка «Дерев’яний козацький посуд» Миколи Мальковського (м. Дніпропетровськ).

     Микола Мальковский – майстер різьблення по дереву. Ремеслу навчався самостійно в Києві, Полтаві, вивчаючи літературу в бібліотеках, а також звертаючись до класичних зразків у музеях. Сьогодні майстер займається різьбленням традиційного козацького посуду – ложки, корячки для каші, намагаючись робити форми, традиційні саме для південно-східної України – козацького краю.

     Виставка працюватиме до 10 березня 2013 року.

     З 1 лютого в Національному музеї українського народного декоративного мистецтва працює виставка художнього текстилю Марти Базак.

     Марта Базак – заслужений художник України, член Національної спілки художників України, старший викладач кафедри художнього текстилю Київського інституту декоративно-прикладного мистецтва та дизайну імені Михайла Бойчука.

     Займається гобеленом, живописом та графікою, починаючи з 1976 року. Марта Базак у текстильних композиціях і гобеленах тяжіє до оригінальних прийомів виконання, використовує складні техніки та варіації тканих і нетканих поверхонь. Крім техніки гладкотканого гобелену з характерним підкресленням живописних можливостей текстилю, часто звертається до ткання в рамах і параванів (ширм), які в її виконанні стають самостійними просторовими текстильними композиціями, органічно вписуються в сучасний інтер΄єр.

     Художниця є учасницею понад 70 художніх виставок, у т.ч. 15-ти персональних. Твори зберігаються у багатьох музеях України, Росії та у приватних колекціях в Україні, Канаді, Німеччині, Польщі, Росії, США та Франції.

     Виставка працюватиме до 24 березня 2013 року.

Український килим XVIII – XIX століть
(14 грудня 2012 р. - 30 січня 2013 р.)

     З 14 грудня працює виставки килимів XVIII – XIX ст., які надійшли до колекції музею з експедицій, здійснених М. Ф. Біляшівським і Д.М. Щербаківським у 1902 – 1917 рр. по Київській, Полтавській, Чернігівській, Подільській, Волинській губерній, по Галичині та Буковині.

     Представлені на виставці килими розкривають художньо-стильові особливості килимової орнаментики різних регіонів України, яка увібрала красу і чарівність рідної землі, різноманітність її барв, багатство людської душі і народного таланту.

     Виставка килимів працюватиме до 30 січня 2013 р.

     Говорячи про здобутки українського художнього ткацтва другої половини ХХ століття, дослідники неодмінно відзначають вагомий внесок у його розвиток народного художника України, члена НСХУ, професора Сергія Григоровича Нечипоренка.

     Феномен творчості С.Г. Нечипоренка у тому, що в його особі щасливо поєднується індивідуальне бачення, талант і знання народних традицій. Протягом довгого творчого життя художником розроблено понад 2000 композицій для художнього ткацтва. Його роботи зберігаються у музеях України (Національний музей Т.Г.Шевченка, Музей видатних діячів, Музей історії міста Києва, Канівський музей-заповідник Т.Г.Шевченка, НМУНДМ), Росії, Канади, Німеччини. Художник розробив оригінальні плахти для колективу Національного ансамблю танцю України ім. Павла Вірського. За високі творчі здобутки С.Г. Нечипоренко нагороджений орденом «За заслуги».

     На виставці, яка сьогодні пропонується до уваги відвідувачів, представлені всі напрямки творчості Сергія Григоровича Нечипоренка. В експозиції презентовані рушники, плахтові тканини, декоративні панно, а також авторські книги, видані художником.

     З 8 червня по 11 серпня 2012 року працювала виставка „Out of … ” заслуженого художника України, члена Національної спілки художників України Олександра Міловзорова.

     Відомий київський митець презентував новий проект, який він підготував спеціально для Національного музею українського народного декоративного мистецтва. В експозиції представлені графічні роботи майстра, керамічні скульптури та пластичні твори, виготовлені з різних матеріалів.

     Олександр Міловзоров закінчив Ленінградське вище художньо-промислове училище ім. В. Мухіної.. Митець починав свій творчий шлях як художник-монументаліст, а з часом знайшов свій власний, оригінальний і неповторний стиль у різних видах мистецтва. Творчий доробок майстра складають численні графічні та живописні роботи, твори декоративно-прикладного мистецтва (вироби з кераміки та металу). Автор талановито використовує «приховані можливості» різних матеріалів, починаючи з традиційних: глини, металу, скла, дерева і закінчуючи брухтом.

     Внесок Олександра Міловзорова у скарбницю українського мистецтва вагомий і значний. Олександр Петрович безпосередньо сприяв відродженню у 90-ті роки ХХ ст. українського мистецтва кування. Художник створив комплексне оформлення інтер’єрів Національної філармонії України, Національної дитячої бібліотеки, ресторану «Дубки», станцій метро «Тарас Шевченко» та «Республіканський стадіон» у м. Києві. Художник розробив освітлювальну металеву арматуру для консульства Болгарії та будинку -музею Т.Г. Шевченка у м. Києві, створив композицію «Пташиний двір» на житловому масиві «Виноградар». У митця існує декілька тем, які найбільше хвилюють та знаходять втілення у творах: «Екологія», «Пам’ять», «Комунікації», «Моя Шевченкініана». Його твори зберігаються у багатьох художніх музеях України та за її межами, в приватних колекціях.

     Олександр Петрович - талановитий організатор: за його ініціативи у 1987 році створено галерею «Триптих», а з 1996 року художник відкрив «Галерею-36» на Андріївському узвозі, художнім керівником і власником якої він є. Галереї стали не лише осередками творчого спілкування митців-професіоналів, вони активно здійснюють виставкову роботу. Загалом, культурне життя Києва важко уявити без діяльної творчості Олександра Міловзорова.

     З 25 травня по 31 серпня 2012 р. Національному музеї українського народного декоративного мистецтва експонується виставка «Дивоцвіт Віри Павленко», присвячена 100-річчю від дня народження художниці. У сузір’ї майстрів петриківського розпису творчість заслуженого майстра народної творчості України Віри Іванівни Павленко, що припала на середину ХХ століття, займає особливе місце . Художниця плідно працювала у галузі декоративного розпису на папері. Разом з односельчанками В. Клименко-Жуковою, М. Тимченко, сестрою Г. Павленко-Черниченко працювала над формуванням українського стилю розписів фарфорових виробів на Київському експериментальному кераміко-художньому заводі. Створювала ескізи для поліграфії та текстильних виробів, виконувала альфрейно-оформлювальні роботи на замовлення Управління у справах архітектури УРСР. ЇЇ твори були окрасою багатьох республіканських, всесоюзних і закордонних виставок народного мистецтва у Парижі, Брюсселі, Кабулі, Лейпцигу, Токіо, Нью-Йорку та ін. Вирізнялися вони з-поміж інших творів петриківчанок особливою ажурністю композиції, легкістю мазка та вишуканістю у підборі тональних відтінків кольору. Експозиція виставки представляє унікальну колекцію творів майстрині, що зберігається у Національному музеї українського народного декоративного мистецтва і охоплює всі періоди творчості художниці з середини 1930-х по 1980-ті рр.

     В Національному музеї українського народного декоративного мистецтва експонується виставка ікон подружжя молодих художників Софії Атлантової та Олександра Клименка (м. Київ), які працюють у галузі іконопису та церковного малярства, творчо використовуючи традиції візантійського, давньоруського та українського середньовічного мистецтва. Ікони, написані художниками, знаходяться у багатьох церквах України та за кордоном, а також зберігаються у музейних колекціях.

     27 квітня відкрилася ювілейна виставка заслуженого художника АР Крим Олександра Михальянца.

     Він є учасником численних вітчизняних і зарубіжних виставок, його роботи зберігаються в Національному музеї українського народного декоративного мистецтва, Сімферопольському художньому музеї, Музеї історичних коштовностей України, у Всеросійському музеї декоративно-прикладного та народного мистецтва, приватних колекціях.

     Мистецькій мові художника властиві глибокий філософський зміст, узагальненість форм, чистота ліній та кольору, лаконізм. Все це вирізняє творчість О. Михальянца з-поміж інших художників. Останнім часом він працює як монументаліст та реставратор.

     На виставці представлені ювелірні твори та станкові роботи виконані в техніці гарячої емалі.

     Виставка працюватиме до 30 травня 2012 р.

     23 березня о 16-00 в Національному музеї українського народного декоративного мистецтва відкривається ювілейна виставка творів народного художника України, лауреата Національної премії України ім. Т. Г. Шевченка, лауреата премії ім. Катерини Білокур Марфи Ксенофонтівни Тимченко (1922 – 2009), присвячена 90-літтю від дня народження.

     М. К Тимченко належала до когорти митців, які, свято зберігаючи традиції народного мистецтва, цілеспрямовано їх розвивали. Основа творчості художниці – глибинний, нерозривний зв’язок з орнаментальним мистецтвом її рідного славнозвісного села – Петриківки, що на Дніпропетровщині. Протягом довгого творчого життя художниця створила сотні оригінальних квіткових і сюжетних композицій на папері, картоні, порцеляні та полотні, спільною рисою яких є витонченість малюнка, відчуття ритму, композиційна та колористична довершеність.

     Марфу Тимченко, як художника, сформували дві школи орнаментального мистецтва: петриківська та київська, народна та професійна.

     Одна з найбільших колекцій творів художниці зберігається у Національному музеї українського народного декоративного мистецтва, яка дозволяє простежити еволюцію творчої манери майстра, поступову зміну естетичних акцентів та уподобань.

     Віртуозне володіння традиційним петриківським мазком надавало художниці безмежних можливостей у створенні безкінечних варіацій мотиву, у відкритті несподіваних граней образу і оригінального вирішення теми. Відчуття кольору, його нюансів ніколи не зраджувало мисткиню, бо існувала вона у ньому генетично і тому завжди бездоганно.

     Виставка працюватиме до 25 квітня.

     21 березня 2012 р. о 16 год. у Національному музеї українського народного декоративного мистецтва за участю Посольства Естонської Республіки в Україні відбудеться відкриття виставки «Національний одяг естонців».

     Експозиція виставки представить комплекси традиційного естонського одягу та його окремі складові з колекції Естонського національного музею (Тарту), які характерні як для материкової частини країни, так і для острівної.

     Національний естонський костюм – важливе джерело до вивчення історії та культури Естонії, незмінний багатовіковий атрибут і супутник державних і традиційних свят, потужний символ єдності естонського народу.

     Досвід виготовлення та носіння національного одягу активно переймають і розвивають сучасні естонські майстри. Головною вимогою до виготовлення і носіння національного костюма сьогодні є наслідування історичних зразків, що незмінно підтримує і пропагує у своїй діяльності Естонський національний музей.

     Виставка продемонструє естонський одяг ХХ–ХХІ століть в широкому розмаїтті його складових, барв, орнаментів, способів одягання, зумовлених регіональними особливостями, на формування яких впливали історичні, кліматичні чинники, спосіб життя населення тощо. Представлені зразки вбрання – ручного виготовлення, їх вирізняє висока виконавська культура та чітка відповідність традиціям пошиття і декорування традиційного естонського одягу.

     Виставка працюватиме до 23 квітня 2012 р.

     З 2 по 16 березня 2012 р. в Національному музеї українського народного декоративного мистецтва працювала виставка витинанок Ольги Шинкаренко.

     Витинанкою майстриня займається вже більше десяти років. Розпочавши з традиційного народного витинанкарства, вона активно впроваджує свої творчі пошуки та вільно експериментує, сміливо комбінує та поєднує матеріали, від чого роботи від рівня узвичаєних технік переходять у ранг складних художніх аплікацій.

     Вириванка відкрила Ользі Шинкаренко нові перспективи творчого пошуку, дала можливість втілювати мить живописної випадковості у досить стриманій галузі аплікативної графіки, наповнила свіжими барвами колорит, виявила модерні композиційні прийоми.

     З 1994 року майстриня є дійсним членом Національної спілки майстрів народного мистецтва України. Бере активну участь у всеукраїнських виставках образотворчого мистецтва, працює у Київському палаці дітей та юнацтва, веде студію декоративного розпису.

     З 10 лютого до 10 березня 2012 року працювала виставка Людмили Шилімової-Ганзенко та Сергія Шилімова “Мала планета Україна”, яка презентує творчі здобутки відомих черкаських митців. Художники вперше представили великий персональний проект-виставку у Києві.

     Людмила Шилімова-Ганзенко належить до представників львівської школи художників-керамістів. Вона отримала професійну мистецьку освіту у Львівському державному інституті прикладного та декоративного мистецтва. Сергій Шилімов – випускник Харківської державної академії дизайну та мистецтв, член Національної спілки дизайнерів України.

     Щасливе поєднання життєвого шляху та мистецтва у сімейно-творчому тандемі та злиття двох мистецьких шкіл України, харківської та львівської, дає можливість створювати цікаві художньо-дизайнерські проекти, що з успіхом подорожують містами України.

     Реальний факт відкриття у 1925 р. астрономами Симеїзської обсерваторії нової планети, яка у 1967 р. отримала назву «Україна», надихнули авторський союз на створення виставкового проекту. В експозиції будуть представлені керамічні твори та об’ємно-просторова інсталяція з текстилю. У центрі проекту – особистість, яка усвідомлює себе часточкою Всесвіту. Митці уявляють множинність світів, що складається з багатьох мікрокосмів.

     Національний музей українського народного декоративного мистецтва разом з Українською секцією Міжнародної асоціації арт-критиків AICA представляють передріздвяну виставку «Ангеле мій, охоронцю мій!». Відкриття виставки відбулося 15 грудня 2011 р. Автор та ініціатор проекту - Президент Міжнародної асоціації арт-критиків (АІСА), н.с. відділу декоративного мистецтва ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, лауреат Національної премії України ім. Т. Шевченка, заслужений діяч мистецтв України З. А. Чегусова.

     Це другий після виставки «Пісні про кохання» (кераміка, скло, текстиль) спільний великомасштабний арт-проект музею та Української секції AICA, в якому будуть презентовані твори художників декоративного мистецтва м. Києва.

     Виставки декоративно-ужиткового мистецтва останніх двох десятиліть довели, що тема ангела є однією з найулюбленіших у творчості українських митців кераміки, скла, текстилю, і у кожного автора є своє оригінальне індивідуальне бачення його художнього образу.

     На відкритті виставки відбувся виступ Камерного хору «Преображення» молодіжного православного братства святих князів страстотерпців Бориса і Гліба.

     Виставка працюватиме до 22 січня 2012 р.