 |
Діючі виставки:
УКРАЇНСЬКИЙ ФЕНІКС. ВАСИЛЬКІВСЬКА МАЙОЛІКА
|
|
|
|
З 30 червня 2022 р. у Національному музеї українського народного декоративного мистецтва працює виставка «Український фенікс. Васильківська майоліка», здійснена у партнерстві з Національним музеєм Революції Гідності.
Вперше на виставці представлено легендарного керамічного півника з Бородянки, що уцілів при бомбардуванні житлових будинків російськими військами у березні 2022 р.
|
|
|
Поштовхом для створення спільного проєкту стало фото кухонної шафки з декоративною посудиною-півником, який став символом незламності українців. Це фото облетіло світ, а шафку та півника було передано до фондів Національного музею Революції Гідності.
Керамічна фігурка Васильківського майолікового заводу зацікавила багатьох не лише його сучасною історією, а і своїм походженням. Звідки походить символ української стійкості, чим особлива васильківська кераміка і хто творив її унікальне обличчя, дізнаються відвідувачі музею, переглянувши виставкову експозицію.
|
|
|
|
|
|
Фрагмент експозиції
|
|
|
Виставка розповідає про історію Васильківського майолікового заводу (ВМЗ) – успішного художнього підприємства ХХ століття – та представляє твори провідних художників, які невпинно експериментували над вдосконаленням техніки та технології виробництва, розвиваючи виразність та привабливість асортименту продукції.
|
|
|
|
Основні акценти виставки зосереджені на темі образу півня в історії народного мистецтва кераміки; авторства головного героя виставки – «бородянського півника»; образах птахів та квітів, «добрих звірів», яких створювали провідні художники ВМЗ Надія та Валерій Протор’єви. Також на виставці представлені роботи видатних художників та майстрів українського гончарства Михайла Денисенка, Прокопа Бідасюка та Омеляна Желєзняка.
|
На відкритті виставки
|
|
|
Виставка триватиме до 31 липня 2022 р.
|
Виставки, що діяли перед війною:
Українська хустка. Філософія привабливості
|
|
|
|
З 17 лютого 2022 р. у Національному музеї українського народного декоративного мистецтва експонується виставка «Українська хустка. Філософія привабливості», яка презентує 20 автентичних хусток і фрагментів кінця XVIII – ХХ ст. з музейних фондів. Музей вперше представить виставку хусткових виробів як самобутніх творів мистецтва.
|
 |
|
Збірка хусток у музейній колекції ткацтва, килимарства та вибійки налічує 172 предмети ХVIII – середини XX ст. Перше надходження відбулося 1907 р. від комісії по влаштуванню Першої південно-руської кустарної виставки.
Найдавнішими в зібранні є доморобні (домоткані) хустки. Полотняні хустки ще називали «старовіцькі хустки». Використовувалися вони по всій території України як стародавній рушниковий головний убір, так і в календарній та сімейній обрядовості. В колекції домоткані хустки представлені поліським регіоном.
Виставковий проєкт демонструє хусткові вироби домашнього та фабричного виробництва, що стали невіддільною складовою традиційного вбрання українок кін. ХІХ – поч. ХХ ст. Це хустки, виконані з льону, бавовни, вовни та шовку, оздоблені тканими та вибійчаними візерунками.
Один із цікавих розділів експозиції присвячений роботам видатних українських художників – Олександра Пащенка, Павлини Вовченко (Київська хусткова фабрика) та Зої Вишневської (Дарницький шовковий комбінат), які працювали на провідних текстильних підприємствах України ХХ ст.
Відеоряд з репродукцій жіночих портретів українських художників ХVIII–XX ст. органічно доповнює та ілюструє розповідь про українську хустку.
|
Куратор виставки:
Людмила Тихонова, провідна наукова співробітниця НМУНДМ.
|
|
Виставка триватиме до 31 березня 2022 р.
|
Пам'яті Галини Севрук
|
|
|
|
13 лютого 2022 року відійшла у небуття світла творча особистість українського мистецтва Галина Сильвестрівна Севрук. Ім’я Галини Севрук в українському мистецтві, зокрема в кераміці – явище непересічне, яскраве, самобутнє.
|
 |
|
Народилась Галина Севрук 1929 року у Самарканді в сім’ї архітектора Сильвестра Севрука. Її мати походила з київської родини Григоровичей-Барських, знаних людей в історії України. Як особистість вона росла через генетичну пам’ять звичного з дитинства українського побуту й фольклору, завдяки мистецькому духові рідного домута мудру науку батьків.
У 1930 році родина повернулась в Україну. Галина закінчила художню школу, а у 1959 році факультет живопису Київського художнього інституту, після чого працювала в Художньому фонді України.
1963 року художниця створила перший монументальний твір в техніці набірної мозаїки «Лісова пісня», а ще через рік – панно «Лілея». Цього ж року вона почала працювати в «Софійській гончарні», яку очолювала Ніна Іванівна Федорова (1907-1993).
|
Експериментальна керамічна лабораторія була створена у 1944 році під патронатом академіка архітектури Володимира Заболотного.
У невеликій майстерні на території Софії Київської пройшли роки мистецької праці Г.Севрук, повні здобутків, неспокою та творчих переживань. За цей час створено понад 500 камерних керамічних пластів з історії України та понад 30 монументальних керамічних панно в архітектурних спорудах Києва, Чернігова, Одеси, Алушти тощо.
Галина Севрук – з когорти шестидесятників. Як і багато кращих представників української інтелігенції, вона підписала лист-протест проти політичних переслідувань в Україні у 1966 році. Як наслідок - виключення зі Спілки художників, утиски у творчих замовленнях, негласна і гласна заборона працювати над тими темами, які були покликом її душі. У той важкий час вона зуміла вистояти. Допоміг у цьому колектив майтерні, у якому вона працювала.
Галина Севрук виробила свій, неповторний стиль. Яркий індивідуальний почерк, пластичність та виразна мистецька мова – характерні складові майстерності художниці. Ідейна напруженість композицій досягається не зовнішніми прийомами, а через розкриття внутрішнього, психологічного наповнення художнього образу.
У збірці кераміки Національного музею українського народного декоративного мистецтва зберігається понад 30 творів мисткині.
Світла пам'ять великому майстру, натхненому художнику.
До архівної сторінки проекту "Софійська гончарня" - про творчість Галини Севрук 
|
 |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|
Людина – художник і відвідувач музею
Час – 1 місяць
Простір – зали музею
Протягом року роботи сучасних художників експонувались у залах постійної експозиції музею. Учасниками проекту станли 12 художників. Твори кожного з них були вміщені на один місяць в один із залів експозиції музею.
Експонування об’єктів сучасного мистецтва в залах постійної експозиції – це своєрідна інтервенція відкритого, вільного, сучасного мистецтва в історію та минуле,в замкнений простір музейного залу.
Ми хотіли дослідити реакцію відвідувачів. Чи помітно це було для пересічного глядача?
Чи зупиниться людина подивитись? Чи виникнуть питання? Чи готове суспільство до сприйняття сучасного мистецтва в різних його проявах, і зокрема в традиційному просторі музею. Чи готовий музей до реакції людини?
З метою отримання реакції, відвідувачам було запропоновано проголосувати, обравши один з варіантів - подобається, не подобається, не зрозумів. Кожного місяця ми підводили підсумок. За весь час проекту проголосувало 5963 відвідувача музею. 56% голосів було віддано з поміткою «подобається», 20% - «не подобається», 24% - «не розумію».
Разом з студією документального кіно Doc Note Films ми фіксували кожний етап здійснення проекту. Наприкінці року Павло Липа, Костянтин Кляцкін та Василь Алмаший здійснили монтаж документального фільму «Людина. Час. Простір», прем’єра якого відбулася 23 грудня 2017 року на фінальній зустрічі учасників та організаторів проекту у Національному музеї українського народного декоративного мистецтва.
Учасники проекту:
1. Олександр Дец. м. Київ.
2. Петро Бевза. м. Київ.
3. Ганейчук Катерина. м. Луцьк.
4. Богдан Томашевский. м. Київ.
5. Василь Алмаший. м. Київ.
6. Анатолій Твердий. м. Київ.
7. Олександр Миловзоров. м. Київ.
8. Юля Лазаревська. м. Київ.
9. Микола Журавель. м. Київ.
10. Сергій Савченко. м. Одеса.
11. Олексій Литвиненко. м. Київ.
12. Петро Лебединець. м. Київ.
Куратори проекту - Ольга Новодережкіна, Ксенія Башуцька
Фото - Владислав Башуцький
Відео - Павло Липа, Костянтин Кляцкін
Монтаж - Костянтин Кляцкін, Василь Алмаший
|
|
|
 |
|
 |
|
|
|
|
|
Музейний проект "Експонат місяця"
|
|
|
 Ікона пророка Іоанна Хрестителя (Предтечі) ХVІІІ ст.
(експонат місяця грудня 2016 р.)
|
|
У 2013 році у Національному музеї українського народного декоративного мистецтва було започатковано проект “Музейний експонат місяця”.
Ідея проекту, автором якої була заступник генерального директора з науково-методичної роботи Адріана Феодосіївна Вялець, а на той час - директор Музею, полягала у тому, щоб щомісяця презентувати один з експонатів музейної колекції у супроводі розширеної експлікації.
Зазвичай цікава і часом повна гостросюжетних подій історія музейних експонатів залишається поза увагою гостей Музею, і це досить прикро! Хоча, з іншого боку, докладно розповісти про всі, користуючись термінологією музейних працівників, "одиниці зберігання", теж фізично неможливо.
Тому формат “Музейного експонату місяця” було визнано оптимальним. На протязі дії проекту, який тривав до кінця 2016 р., відвідувачі мали нагоду докладно знайомитися з історією найбільш цікавих музейних експонатів у контексті життя та подій свого часу.
На сторінках сайту зберігаються розповіді про музейні експонати, які були представлені у проекті. Перша з них - про виїзні сані другої половини XIX ст., які майже випадково були знайдені у приміщенні Лаврської дзвіниці. Втім, краще дізнатися про все це на сторінках проекту!
|
До сторінок проекту:
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Альбом «Художнє скло України»
|
|
|
Вийшов друком альбом «Художнє скло України» із серії видань Національного музею українського народного декоративного мистецтва «Музейні колекції» (Вінниця: ТОВ «ТВОРИ», 2021. Вип. 8. 52 с., іл.).
|
|
|
|
|
Керівник проєкту – Людмила Строкова
Автор-упорядник – Тетяна Нечипоренко
Науковий редактор – Людмила Білоус
Технічний редактор – Наталія Густіліна
Фото – Андрій Кісь, Михайло Андреєв, Сергій Владикін
|
|
В альбомі представлено частину унікальної колекції художнього скла ХVI – ХХІ століть із зібрання Національного музею українського народного декоративного мистецтва. На сьогодні вона складає понад 4 тисячі пам’яток, які репрезентують вироби основних центрів поширення склоробства на території України та провідних підприємств: Львівської експериментальної кераміко-скульптурної фабрики, Київського заводу художнього скла та Львівського скляного виробничого об’єднання «Райдуга». Представлено індивідуальну творчість професійних художників склоробної галузі другої половини ХХ – ХХІ століть.
Розраховано на всіх, хто цікавиться мистецтвом і культурною спадщиною України.
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Альбом
«Національний музей
українського народного декоративного мистецтва»
|
|
|
Здійснено перевидання альбому «Національний музей українського народного декоративного мистецтва» (керівник проекту А. Ф. Вялець, вступна стаття Л. С. Білоус, упоряд.: Л. С. Білоус, С. В. Яценко; фотозйомка М. К. Андреєв. К.:АДЕФ-Україна, 2019. 124 с.: іл. Укр., рос., англ.).
|
|
|
|
|
В альбомі представлено всі види народного декоративного мистецтва України – килимарство, ткацтво, вишивку, вибійку, кераміку, скло, фарфор, фаянс, емалі, різьблення та розпис по дереву, обробку шкіри, кістки та металу, писанкарство, витинанки, батик, декоративний розпис і народний іконопис з колекції музею, що становить понад 80 тисяч творів XV – початку ХХІ ст. Також репрезентовано творчість народних художниць України Катерини Білокур і Марії Примаченко, комплекси українського народного вбрання ХІХ – поч. ХХ ст.
Розраховано на усіх, хто цікавиться мистецтвом і культурною спадщиною України.
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Музейні старожитності: колекції, імена, долі
|
|
|
Вийшов друком збірник наукових праць «Музейні старожитності: колекції, імена, долі» (за матеріалами Всеукраїнської науково-практичної конференції 14–15 листопада 2019 р. Харків : ФОП Панов А.М., 2020. 568 с., іл.).
|
|
|
|
|
Редакційна колегія:
Л.В. Строкова – голова редколегії
Л.С. Білоус – відповідальний редактор
С.В. Яценко – секретар редколегії
Упорядники:
Людмила Білоус, Світлана Яценко
Літературне редагування, коректура, обробка ілюстрацій:
Людмила Білоус, Світлана Яценко
|
|
Збірник уміщує 53 статті 56 авторів з провідних музеїв, заповідників, науково-дослідних інститутів, вищих навчальних закладів Києва, Вишневого (Київська обл.), Глинян, Збаража, Кам'янки, Канева, Качанівки, Косова, Кропивницького, Лодзя (Республіка Польща), Львова, Немішаєвого (Київська обл.), Полтави, Ставангера (Норвегія), Сум, Ужгорода, Чигирина. Розглядаються питання, присвячені становленню та розвитку музеїв, створенню та комплектуванню колекцій, знаковим постатям музейної галузі (збирачам, дослідникам, колекціонерам, зберігачам, педагогам), дослідженню пам'яток, діяльності музеїв на сучасному етапі.
Книга містить 206 чорно-білих ілюстрацій.
Для науковців, музейних працівників, художників, викладачів і студентів навчальних закладів і всіх зацікавлених історією мистецтва та культури.
 Анотація та зміст
|
|
|
|
|
|
Виставки, що закінчили свою роботу: |
|
|
|
|
|
|
|
|
Виставка творів Олексія Коваля
«Мова емалі. Діалог з киянами»
|
|
|
З 9 грудня 2021 року до 16 січня 2022 року у Національному музеї українського народного декоративного мистецтва працювала виставка творів художника-емальєра Олексія Коваля «Мова емалі. Діалог з киянами».
 |
|
Олексій Коваль – художник з власним, філософським розумінням світу, працює в техніці гарячої емалі з 2009 року. За цей час він створив понад сто творів, серед яких портрети українських жінок, козаків, українські пейзажі, картини, присвячені різним культурам світу. Поєднання заглибленого рельєфу на міді і переливів опуклої напівпрозорої емалі надає його роботам ефекту багатовимірного зображення.
Виставкова експозиція «Мова емалі. Діалог з киянами» презентує понад 20 авторських робіт Олексія Коваля, відомого не тільки в Україні, але і за кордоном. Переважна більшість творів київського митця виконані в техніці гарячої емалі із серій «Мова символів», «Український портрет», «Місця сили» та «Живий світ». Крім того, на виставці також представлені чотири офорти майстра.
Головний акцент виставки автор робить на діалозі з суспільством: киянами, видатними українськими митцями декоративного мистецтва, непересічними особистостями, якими пишається Україна. Зокрема, це косівські гончарі XIX століття Іван Баранюк та Олекса Бахматюк та майстриня з розпису тканин Надія Грибань. Їхні твори з колекції Національного музею українського народного декоративного мистецтва також можна побачити на виставці.
|
За словами Олексія Коваля, роботи українських митців надихають його на творчі пошуки. Художник ставить собі за мету не тільки презентувати власний доробок, але й привернути увагу широкого загалу до творчих здобутків цікавих українських майстрів, про яких знають далеко не всі українці.
Ще одна мета автора цього виставкового проєкту – нагадати суспільству засобами мистецтва, що київський Ботанічний сад імені академіка Фоміна є одним із найстаріших ботанічних закладів України з багатою історією. «Я бував в багатьох країнах світу, але ніде не бачив такої краси. Але ботанічний сад потребує реставрації і відродження», – наголошує художник.
Куратор виставки:
Ксенія Башуцька, завідувачка науково-експозиційного відділу НМУНДМ.
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Музейна крамниця: |
|
|
|
|
|
|
Національний музей українського народного декоративного мистецтва представляє можливість придбати наступні видання:
|
|
 |
|
Самецкая Э.Б. Фарфор завода А.М. Миклашевского. Художественный альбом: в 2-х томах. – М.: «Интербук-бизнес», 2010.
Докладніше
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Шедеври українського живопису: альбом / авт.-упоряд. Д. Горбачов. – К.: Мистецтво, 2008. – 608 с.: іл.
|
|
|
|
Національний музей українського народного декоративного мистецтва: альбом/ керівник проекту А. Ф. Вялець, вступна стаття Л. С. Білоус, упоряд.: Л. С. Білоус, С. В. Яценко; фотозйомка М. К. Андреєв. - К.:АДЕФ -Україна, 2012. – 124 с.: іл. – Укр., рос., англ.
|
|
|
|
|
В альбомі представлено всі види народного декоративного мистецтва України – килимарство, ткацтво, вишивку, вибійку, кераміку, скло, фарфор, фаянс, емалі, різьблення та розпис по дереву, обробку шкіри, кістки та металу, писанкарство, витинанки, батик, декоративний розпис і народний іконопис з колекції музею, що становить понад 78 тисяч творів XV – початку ХХІ ст. Також репрезентовано творчість народних художниць України Катерини Білокур і Марії Примаченко, комплекси українського народного вбрання ХІХ – поч. ХХ ст.
Розраховано на усіх, хто цікавиться мистецтвом і культурною спадщиною України.
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
|
|
Кара-Васильєва Т. В. Історія української вишивки. – К.: Мистецтво, 2008. – 464 с.: іл.
|
|
|
|
Васіна З. О. Український літопис вбрання: [Книга-альбом]. Т. 2: ХІІІ – початок ХХ ст.: Наук.-худож. реконструкції. – К.: Мистецтво, 2006. – 448 с.: іл.
|
|
|
|
Ніколаєва Т. О. Український костюм. Надія на ренесанс. – К.: Дніпро, 2005. – 320 с.: іл.
|
|
|
|
Стамеров К. К. Нариси з історії костюмів / Худож. М. Н. Грох. – К.: Мистецтво, 2007. – 432 с., іл.
|
|
|
|
Українські порохівниці XYII – початку ХХ століть в колекції Музею українського народного декоративного мистецтва: каталог/Автор-упорядник: Людмила Білоус. – К.: Родовід, 2008. – 88 с.: іл.
|
|
|
|
|
Каталог уперше представляє в повному обсязі колекцію порохівниць кінця XYII – початку ХХ століть, яка зберігається в Музеї українського народного декоративного мистецтва. Основну її частину складають пам’ятки козацької доби. Видання висвітлює маловивчену галузь народного мистецтва. Призначене для музейних працівників і широкого кола читачів, які цікавляться вітчизняною історією та культурою.
|
|
|
|
|
|
|
Селівачов М. Р. Лексикон української орнаментики (іконографія, номінація, стилістика, типологія). Передмова акад. М. В. Поповича. 3-є вид. – К.: Редакція вісника «Ант»; Фенікс, 2013. – 416 с., іл.
|
|
|
|
Кагарлицький М. Листами, мов зорею, засвітилася [Текст]: документальна оповідь у листах художниці, розвідках автора / М. Кагарлицький. – К.: Варта, 2007. – 462 с., іл.
|
|
|
|
Катерина Білокур: мистецька заповідь. Книга І. – К.: Родовід, 2010. – 200 с.
|
|
|
|
Катерина Білокур: мистецтво наївне, народне чи високе? Книга ІІ. – К.: Родовід, 2011. – 208 с.
|
|
|
|
100 років колекції Державного музею українського народного декоративного мистецтва: Збірник наукових праць / Відп. ред. М. Селівачов. – К.: АртЕк, 2001. – 248 с., іл.
|
|
|
|
Музейна справа та музейна політика в Україні ХХ ст.: збірник наукових праць за ред. д-ра мист. М. Селівачова. – К.: Златограф, 2004. – 208 с., іл.
|
|
|
|
Музеї народного мистецтва та національна культура: збірник наукових праць за ред. д-ра мист. М. Селівачова. – К.: Златограф, 2006. – 268 с., іл.
|
|
|
|
Народний костюм як виразник національної ідентичності: збірник наукових праць за редакцією д-ра мист-ва М. Р. Селівачова. – К.: ТОВ «ХІК», 2008. – 310 с.: іл.
|
|
|
|
Музейні колекції: історія, дослідження, атрибуція: збірник наукових праць за ред. д-ра мист-ва М. Селівачова. – К.: ТОВ «ХІК», 2010. – 324 с., іл.
|
|
|
|
Катерина Білокур: мистецтво та образ крізь призму часу: збірник наукових праць. Відп. редактор Л. Білоус / упоряд. Л. Білоус, С. Яценко. – К.: «АДЕФ-Україна», 2012. – 220 с., іл.
|
|
|
|
Василь Завгородній: Альбом / Авт.-упор. Є. Шевченко. Вступ. стаття І. Пошивайла. – К.: Народні джерела, 2005. – 72 с., іл.
|
|
|
|
Антон Штепа: Каталог творів з колекції Музею українського народного декоративного мистецтва / Упор. Т. Романова. – К.: «Златограф-дизайн», 2003. – 36 с.
|
|
|
|
20. Микола Сядристий: Каталог. – К.: «Тріумф», 1999. – 44 с.
|
|
|
|
Стиль модерн у процесі розвитку українського народного та декоративного мистецтва: Матеріали круглого столу 5 жовтня 2007 р. / Відповідальна за випуск А. Вялець, науковий редактор Л. Білоус, упорядники Л. Білоус, С. Яценко. – К.: ТОВ «ХІК», 2008. – 34 с.: іл.
|
|
|
|
Національний музей українського народного декоративного мистецтва: Буклет (укр., англ.) / Відп. за випуск А. Вялець, автор-упоряд. Л. Білоус, фото і дизайн І. Шкарапута. – К.: Златограф, 2011.
|
|
|
|
Катерина Білокур: Комплект листівок. – К.: ТОВ «ХІК», 2009.
|
|
|
|
Український костюм: Комплект листівок. – К.: ТОВ «ХІК», 2009.
|
|
|
|
Владислав Щербина: Комплект листівок / Упорядник та редактор Оксана Манштейн. – Київ: «Інтертехнологія», 2008
|
|
|
|
Оксана Жникруп: Комплект листівок / Упорядник та редактор Оксана Манштейн. – Київ: «Інтертехнологія», 2008
|
|
|
|
|
Дивитись далі...
За додатковою інформацією стосовно придбання видань звертатися за тел. (044) 254-36-42
|
|
|
|
|
|
|
На початок 
|
