Початок ->"Софійська гончарня" ->Людмила Жоголь


Пошук

Музейний проект "Софійська гончарня" передбачає:

- Регулярний випуск на музейному сайті публікацій, присвячених діяльності творчого осередку "Софійської гончарні".
(Лютий- червень 2007 р.)

Народні майстри та художники експериментальної майстерні:


- Виставку з фондової колекції робіт всіх митців майстерні.
Експонування оригінальних документів про діяльність творчого осередку.
(Червень 2007 р.)



- Організацію та проведення Вечора пам’яті за участю всіх художників, науковців, письменників, діячів культури, які безпосередньо спілкувалися з творчим осередком або працювали в ньому.
(Червень 2007 р.)



- Видання афіші та запрошень до Вечора пам’яті.
(Травень 2007 р.)



- Видання фотоальбому про творчий доробок художників експериментальної майстерні.
(Осінь 2007 р.)



Експериментальна майстерня.
Творчий осередок.
До 100-річчя Н.І.Федорової.



Людмила Жоголь

     Людмила Євгеніївна Жоголь – визначна постать в історії сучасного українського текстилю, член Національної спілки художників України (1960), кандидат мистецтвознавства (1965), народний художник України (1994), дійсний член Академії Архітектури України (2000), володарка численних нагород, серед яких – Орден княгині Ольги ІІІ ступеня (2000). У 2006 році за високі досягнення в галузі мистецтва її визнано «Жінкою ІІІ-го тисячоліття».

     Людмила Євгеніївна отримала ґрунтовну фахову освіту. З 1947 року навчалася у Київському інженерно-будівельному інституті. Відчувши потяг до живопису, 1948 року вступила до Київського художнього інституту. Продовжувала своє навчання на відділенні художнього текстилю у Львівському інституті прикладного та декоративного мистецтва, вдосконалювала фахову майстерність під керівництвом професора В. Манастирського Саме там, вивчаючи техніки, орнаментику, композиційну побудову художніх тканин і килимів, майбутня художниця відкрила для себе таємниці текстилю.

     Після закінчення інституту з відзнакою, вступила до аспірантури при Академії будівництва та архітектури. У 1965 р. після захисту дисертації їй було присвоєно звання кандидата мистецтвознавства.

     У 1970-80 роках Людмила Євгеніївна Жоголь завідувала відділом Лабораторії монументального мистецтва текстилю та кераміки при Київському зональному інституті типового та експериментального проектування житлових і громадських споруд. Під її керівництвом було здійснено ряд найбільших розробок інтер’єрів унікальних споруд Києва: Будинку кіно, готелів «Київ», «Русь», «Україна», «Національний», Бориспільського аеропорту.

Натисніть, щоб одержати збільшене зображення.

"Золоті пагорби Києва". 280х240. 2000 (Кабінет Міністрів України)

При виконанні замовлень головним завданням художниці був комплексний підхід до створення цілісних інтерє′рів, новаторство у виготовленні декоративних тканин. Гобелени та текстильні панно Людмили Євгеніївни Жоголь, виготовлені з нових, незвичних матеріалів, вирізнялися самобутнім характером, справжньою експресією, надзвичайною атрактивністю та декоративністю.
Натисніть, щоб одержати збільшене зображення.

"Срібляста осінь". 60х80. 2001 (власність автора)

     Найвідомішими «станковими» роботами художниці стали вибивні і жакардові тканини: «Київські каштани» (1961), панно, виконані у техніці батик: «Оранта» (1969), «Квіти» (1970), тематичні килими («Весна», 1971; «Весняний сад», 1972; «Вічний вогонь», 1975; «Планета», 1976; «Журавлі Гамзатова», 1978), гобелени («Земле моя, всеплодющая мати», 1979; «Стельмахові роси», 1981; «Болдинська осінь», 1985; триптих «Як не любити таку землю», 1986; «Весна», 1993; «Зимовий ранок», триптих «Симфонія квітів», обидва – 1994), строкаті верети, наповнені образним звучанням ліжники. Але найбільш відома Людмила Євгеніївна в Україні та поза її межами як видатний майстер мистецтва українського гобелену. Твори мисткині – це відтворення багатобарвного оточуючого світу. Вони розповідають про красу української землі, її щирість і багатство, про любов художниці до своєї Батьківщини. Для найбільшого виявлення внутрішнього змісту твору Людмила Жоголь збагачує поверхню пластикою фактурних, об’ємних ниток, доповнює її грою кольорових ефектів, поєднуючи традиційну вовняну пряжу з нитками шовку, екзотичних джусу і сизалю.

Натисніть, щоб одержати збільшене зображення.

"Стельмахові роси". 250х180. 1981


"Присвята Расулу Гамзатову". 140х220. 1977

Натисніть, щоб одержати збільшене зображення.

     Багато й плідно працює Л. Є. Жоголь і як теоретик образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва. Вона є автором книг: «Тканини в інтер’єрі» (1968), «Декоративне мистецтво в інтер’єрі житла» (1973), «Декоративно-прикладне мистецтво Української РСР» (у співавторстві, 1986) та понад 100 статей з питань синтезу мистецтва та архітектури.

     Твори художниці прикрашають представницькі приміщення Кабінету Міністрів України, Рахункової палати, Київської міської ради, Посольств України в Греції, Австрії , Бразилії, інших офіційних і громадських установ, зберігаються в багатьох музеях України та інших країн, регулярно експонуються на виставках сучасного українського мистецтва.

Натисніть, щоб одержати збільшене зображення.

Ліжник "Червоні квадрати". 140х210. 1975

Людмила Тихонова


Content-type: text/html CGI Error

CGI Error

Cannot open file 'msid_DB': No such file or directory


 

На початок





Початок ->"Софійська гончарня" ->Людмила Жоголь


© 2007 Музей українського народного декоративного мистецтва. Умови використання матеріалів