Виставка творів Марії Примаченко в Тбілісі.

Ще не встигли повернутися музейні експонати з виставки в Астані, як довелося знову напружено працювати, щоб у стислі терміни підготувати й відправити нову виставку. Цього разу до м. Тбілісі, де мало відбутися закриття Року України в Грузії.      Київ пам’ятає чудову виставку славетного грузинського художника-примітивіста Ніко Піросманішвілі. То ж відповіддю стала виставка творів не менш славетної українки – Марії Примаченко. Вони обоє належать до числа кращих представників наївного мистецтва світу.      Музей українського народного декоративного мистецтва володіє найбільш цінною колекцією творів художниці, яка охоплює період від 1930-х до 1980-х років.      Виставка з музейного зібрання, що складалася з 60-ти робіт, експонувалася в Музеї історії м. Тбілісі.

Музей історії Тбілісі ім. Іосифа Гришашвілі розташований в історичному будинку "Каравасла" (караван-сарай) на вул. Сіоні, 8. Був заснований у 1910 р. як міський музей. З 1943 р. - Тбіліський державний історико-етнографічний музей. Зараз носить ім'я грузинського поета Іосифа Грішашвілі. Колекція музею налічує 50 тис. експонатів, які представляють історію, побут та культуру Тбілісі. В археологічному розділі зберігаються різноманітні артефакти починаючи від бронзової доби. Представлено також зібрання живопису відомих грузинських художників: Ладо Гудіашвілі, Єлени Ахвледіані, Моісея Тоїдзе та інших.      Праворуч - інтер'єр будівлі. Експозиційні зали знаходятяся вздовж периметра галереї.

Під час відкриття виставки.

     На відкритті були присутні заступник Міністра культури та туризму України Тимофій Кохан, заступник Міністра культури, охорони пам’ятників і спорту Грузії Папуна Давітаіа, посол України в Грузії Микола Спис. Під час відкриття лунали козацькі думи у виконанні відомого кобзаря-лірника, народного артиста України Василя Нечепи.

     Твори Марії Примаченко надзвичайно вразили відвідувачів, вони жваво виявляли своє зацікавлення і висловлювали щирий захват і подив багатій творчій уяві і неабиякій фантазії української художниці. Особливо подобалися роботи дітям. Та й дійсно, світ казки, фантастичні звірі та птахи, колоритні народні сюжети дуже близькі дітям.
     Виставка працювала, на жаль, лише 3 дні, але за цей час її відвідало понад 700 осіб.

     Увечері цього ж дня у приміщенні Тбіліського державного академічного театру опери та балету ім. З. Паліашвілі відбулося урочисте закриття Року України в Грузії, в якому взяли участь Міністри культури обох країн: Василь Вовкун і Ніколоз Вачеішвілі. Заключним акордом заходів Року України в Грузії став виступ Державного академічного гуцульського ансамблю пісні і танцю Івано-Франківської обласної філармонії. Цікаві вокально-хореографічні композиції, гуцульські народні пісні та коломийки, запальний танець „Аркан” полонили публіку.

Тбіліський академічний театр опери та балету імені Закарія Паліашвілі.

Інтер'єр будівлі.

На заключному гала-концерті.

     Другий виступ колективу відбувся у м. Сігнагі, розташованому в гористій частині Грузії. Сігнагі – колишня царська резиденція. Нині це місто відбудоване за архітектурою ХVІІІ ст. З гори відкривається величний краєвид на Алазанську долину, яка славиться своїми виноградниками. У місті є чудовий музей, окрасою якого є зал з творами Ніко Піросманішвілі.

Спільний виступ просто неба Державного академічного гуцульського ансамблю пісні і танцю Івано-Франківської обласної філармонії та грузинського танцювального ансамблю в м. Сігнагі.

На концерті в м. Сігнагі.	Юні учасники концерту.

     І, звичайно ж, незабутні враження від старовинного міста Мцхета та його пам’яток. Велична й багата історія цього міста, яке розкинулося біля злиття річок Мктварі та Арагві. Визначною пам’яткою архітектури є храм Джварі, який височіє на вершині гори. Він збудований у кінці VІ – початку VІІ ст. Кафедральний собор Светіцховелі збудований у 1010 – 1029 рр. у центрі Мцхета, на тому місці, де стояла давня дерев’яна церква ІV ст.

Місто Мцхета. На збільшеному фото в центрі міста можна побачити кафедральний собор Светіцховелі.		Джварі.

За переказом, монастир Джварі ("Хрест", 585-604 р.р.) був побудований над дерев'яним хрестом, поставленим на горі у злиття рік Мктварі (Кури) та Арагві самою Св. Ніно, яка прийшла у Грузію з Каппадокії у пошуках Хітона Іїсуса.

     Надовго залишаться враження від столиці Грузії – Тбілісі. Вузенькі вулички, що круто піднімаються вгору; на них тісно туляться один до одного будинки; маленькі закриті двори з численними дерев’яними добудовами, галереями, балконами, сходами; численні православні храми.

     Тбілісі будується, реставрується, ремонтується, але зберігає свій неповторний колорит. І найголовніша прикмета міста – привітність і щира гостинність його мешканців, які не приховують своїх симпатій до України та українського народу. „Ми вас любимо, ми любимо Україну” – так говорили нам усюди.
     Ми також любимо Грузію.

Людмила Білоус
Фото автора

ФОТОГАЛЕРЕЯ

(Прим. ред. сайту)

Побудова експозиції. Робочі моменти.

Площа Тавісуплеба (Свободи). В різні часи носила імена І.Ф.Паскевича-Ериванського, Л.П.Берия та В.І.Леніна. Іван Федорович Паскевич (1782-1856) — граф Ериванський (1828), ясновельможний князь Варшавський (1831), генерал-фельдмаршал (1829), генерал-ад'ютант (1825) - народився на Полтавщині. Походив із старовинного козацького роду Полтавського полку, що веде початок від Паська, старшини війська гетьмана Богдана Хмельницького. Освіту здобув у Пажеському корпусі, почав військову службу поручиком Преображенського полку. Учасник Бородинської битви та взяття Парижу. У 1826 р. одержав призначення на Кавказ для командування військовими діями проти Персії разом з генералом Єрмоловим, якого замінив у 1827р. За взяття Еривані одержав графський титул. У 1828—1829 р.р. керував військовими діями проти Туреччини, у 1829 р. розбив турків при Гасан-Кала, занял Ерзерум, а в день оголошення адрианопольського миру одержав звання генерал-фельдмаршала. У 1831 р. був призначений головнокомандувачем військ у Польщі; за взяття Варшави одержав титул ясновельможного князя Варшавського. У 1854 р.під час східної війни був призначений командувати Дунайською армію, але дістав тяжке поранення. Помер у Варашаві у 1856 році.
Святий Георгій роботи Зураба Церетелі вінчає 30-метрову колону з іранського граніту у центрі пл. Свободи (2006).		Фонтан у сквері на площі Свободи. На задньому плані - будинок Музею мистецтв Грузії ім.Шалва Аміранашвілі (засн. у 1920 р.). Колишня Тифліська духовна семінарія, де з 1894 по 1899 рік навчався І.В.Джугашвілі (Сталін). Серед скарбів музею - шедеври середньовічної чеканки VIII—XIII ст., золота чаша Баграта III (999 р.), золотий нагрудний хрест цариці Тамари (кінець XII ст.). В музеї зберігається найдавніша у Грузії Анчийська ікона Спаса нерукотворного - Анчисхаті (VI ст), найбільша в світі колекція перегородчастих емалей X—XII ст., твори китайських та японських митців, пам'ятнки єгипетського, іранського та індійського мистецтва.
Образотворче мистецтво представлене полотнами європейських майстрів, грузинських художників - A.Берідзе, Ш.Кікодзе, Г.Габашвілі, М.Тоїдзе та ін., російських живописців - І. Рєпіна, В. Сурікова, В. Сєрова, І. Айвазовського, А. Васнєцова, а також величезним зібранням картин геніального самоуки Ніко Піросмані. З 2004 року за Указом Президента Грузії входить разом з сімома іншими найважливішими музеями Грузії до складу Національного музею Грузії.

У сквері з фонтаном стоїть бюст О.С.Пушкіна.		Будинок міської мерії. З протилежного від нього кінця площі починається проспект Руставелі.

Тбіліський транспорт: минуле і сучасність.

Увага! Фотогалерея буде доповнюватись.

---

Content-type: text/html

CGI Error

Cannot open file 'msid_DB': No such file or directory

На початок