|
Пошук
Всі репортажі:
|
|
| |
6 березня у Президентському центрі культури м. Астана в рамках Року України в Республіці Казахстан відкрилася виставка “Український народний костюм” з колекції Музею українського народного декоративного мистецтва.
Астана зустріла нас відчутним морозцем і снігом. А ще – вразила своєю сучасною архітектурою. Молода столиця Казахстану активно будується і розростається. Астана (в перекладі з казахської – столиця) довгий час була відома нам як Акмола, Акмолінськ, Цілиноград. Новій столиці Казахстану лише 10 років, але темпи її зростання надзвичайно великі. Серед багатьох цікавих і красивих нових споруд міста (переважно на лівому березі р. Ішим) справляє враження 100-метровий монументальний комплекс „Астана-Байтерек” – Дерево життя.
|
Піднімаємось швидкісним ліфтом до самої вершини – і перед очима відкривається велична панорама сучасного міста, а на обрії – нескінченні простори цілинних земель.
„Байтерек” своєю композиційною будовою відображає космогонічні уявлення давніх кочівників, за повір’ями яких на перетині світів протікає Світова ріка, а на її березі височить Дерево життя – Байтерек, що своїм корінням утримує землю, а кроною підпирає небо. Щороку в кроні Дерева священний птах Самрук відкладає золоте яйце – Сонце, яке поглинає дракон Айдахар, що живе біля підніжжя Дерева життя. Це символізує зміну дня і ночі, літа та зими, боротьбу добра і зла.
„Байтерек” – це не лише архітектурна пам’ятка, а й втілення минулого, сьогоднішнього і майбутнього Республіки Казахстан. Він символізує державу, що зберегла своє історичне коріння, має міцну основу і спрямованість до майбутнього процвітання.
Урочисте відкриття Року України в Республіці Казахстан відбулося у Конгрес-холі за участю Президента України Віктора Ющенка і Президента Республіки Казахстан Нурсултана Назарбаєва. У святковому гала-концерті взяли участь славетні українські колективи: Національний заслужений академічний симфонічний оркестр України, Національна заслужена академічна хорова капела України „Думка” та солісти: Марія Стеф’юк, Петро і Павло Приймаки, Сергій Магера, Ірина Семененко, Роман Майборода та ін.
В урочистій атмосфері відбулося і відкриття музейної виставки. У виконанні казахського оркестру народних інструментів та українських співаків звучали українські мелодії.
Виставку відкрили Міністр культури і туризму України Василь Вовкун і Міністр культури та інформації Республіки Казахстан Єрмухамет Ертисбаєв.
На виставці представлені 16 комплексів українського традиційного вбрання ХІХ – поч. ХХ ст. різних регіонів України, жіночі сорочки, оздоблені вишивкою, прикраси (коралове та „венеціанське” намисто, вироби з бісеру), рушники, купони жіночих блуз і чоловічих сорочок, шовкові золототкані пояси ХVІІІ ст.
Представлені експонати викликали велику зацікавленість у численних гостей, присутніх на відкритті виставки.
Людмила Білоус
|
ФОТОГАЛЕРЕЯ |
Права частина юрти вважалася чоловічою і мала для казахів сакральне значення. Протилежне від входу місце (тор) вважалося найбільш почесним.
|
|
У лівій, жіночій частині юрти знаходився тосагаш (ліжко), а ближче до входу - асадал кебеже (скриня для зберігання посуду та їжі).
|
|
Президентський палац "Ак Орда". На передньому плані - золоті башти Будинку міністерств.
|
|
Фрагмент скульптурної композиції на центральній площі міста, символізує майбутнє Казахстану. Вовк є тотемним божеством кочовиків, якому притаманна героїчна типізація.
Скульптор - Досмагамбетов Толеген.
Бронза. 1999. Відлито на базі літейного заводу в м.Астана.
Будинок Центрального архіву Республіки Казахстан
|
|
Пам'ятник хану Кенесари (набережна ріки Ішим)
Кенесари Касимов (1802-1847) - казахський султан, онук хана Аблая, хан Середньго жуза. Очолив колоніально-визвольний рух на території Казахстану, який досяг піку у 1844—1845 р.р. Домагався відновлення скасованої царськом урядом ханської влади та передачі Касимовим ханського титулу, а також боровся проти засилля кокандських беків. Був підтриманий значною частиною феодалів, невдоволених адміністративно-політичними реформами царського уряду (Устав про сибірських казахів 1822 р.), які низводили султанів до статусу посадовців-чиновників, а також колонізації родючих земель казаками. Військові дії розпочав навесні 1838 р. облогою і спаленням Акмолинського укріплення, у 1841 р. був проголошений ханом. В утвореній ним феодальній державі заохочував перехід казахів до землеробства. Але деспотизм хана Кенесари викликав незадоволення народу, який у середині 1840-х років почав відкрито виступати проти нього. Поступово був витіснений значними силами під командою Голови сибірського прикордонного управління генерала Вишневського з території Казахстану, загинув у війсковій сутичці з киргизькими манапами.
Cкульптор – Н. Далбай, архітектор – Ш. Валіханов. 2001.
|
|
|
|
|
|
А ця зовсім європейська новорічна ялинка, що височіть серед будов у стилі "Хай-Тек", нагадує про те, що у мусульманському Казахстані готуються до святкування Новруза - свята весни, що бере початок у зороастризмі.
Новруз (з фарсі «нов» — новий, «руз» — день) — відзначають щороку 21 березня, на весняне рівнодення (за стародавнім сонячним календарем, цей день означає початок весни і нового року). В Казахстані свято Новруз вважається символом дружби і єднання між народами. |
Content-type: text/html
CGI Error
CGI Error
Cannot open file 'msid_DB': No such file or directory
| |