Пошук

Усі представлені виставки

Лагідної вересневої пори природа полегшено зітхає після літньої спекоти, а у залах Музею знов буяють яскраві барви весни, розквітають полум’яні маки, співають казкові птахи та відпливають у мандри жовтогарячим небом повітряні кулі. Свої творчі роботи представляють учасники Другого Всеукраїнського фестивалю клаптикового шитва.      Організатори цієї події - Головне управління культури і мистецтв Київської міської державної адміністрації, Музей українського народного декоративного мистецтва та Центр Української Культури та Мистецтва, а керівник проекту – київська майстриня Людмила Андреєва. Соловйова Г.В.     м. Харків          “Моя Україна”. 2008. Машинний вистіб, клаптикова мозаїка, аплікація

     Мета фестивалю - відродження і збереження народних традицій у галузі декоративно-прикладного мистецтва, популяризація традиційного та сучасного клаптикового шитва та інтеграція українського руху його ентузіастів у міжнародну співдружність квілтерів.

		Фрагмент експозиції.           Справжні квілтери поздоровляють один одного за допомогою ось таких власноручно вишитих поштових карток.

     Навряд чи хто зможе сьогодні пояснити, чому у 80-х роках минулого століття серед жіноцтва багатьох країн почало стрімко поширюватися нове захоплення – створення декоративних виробів зі зшитих клаптиків тканини. Хоча зовсім новим його можна вважати лише умовно, адже ця техніка у тому чи іншому вигляді зустрічається серед культур багатьох народів світу починаючи із стародавніх часів. Але сучасна хвиля клаптикового шитва, на відміну від традиційного гаптування, набуває нової якості, вбираючи у себе естетичні та стильові надбання багатьох інших видів декоративного мистецтва. А величезний вибір найрізноманітніших тканин, який пропонується в наш час, надає простір для нічим не обмеженої фантазії.

Кіршина І.М.    м. Київ Панно “Ура! Мандри!”, 2008 аплікація, вишивка, ручна робота

     В Україні мистецтво клаптикового шитва теж набуває все більшого розповсюдження. Організуються клуби аматорів, проводяться творчі зустрічі, конкурси та виставки робіт. У 2006 році в Музеї українського народного декоративного мистецтва відбувся І Всеукраїнський фестиваль “Дивосвіт клаптикового шитва”, в якому взяли участь 34 майстрині.

     Нинішній, ІІ фестиваль зібрав 35 учасників - художників та майстрів, незалежно від віку і наявності художньої освіти, студій, клубів і художніх колективів, художників майстерень і підприємств, що працюють у різних техніках клаптикового шитва. На виставці представлено 90 творів художників і майстрів з багатьох регіонів України, які репрезентують різноманітні напрямки розвитку клаптикового шитва.

     Поряд з класичним квілтингом з його своєрідними геометричними орнаментами можна побачити роботи, які спираються на традиції українського народного розпису, використовують вишивку та аплікацію для імітації живописної техніки або нагадують собою вітражі Луїса К. Тіффані. Можна сміливо стверджувати, що клаптикове шитво в Україні вже зараз набуло власних, оригінальних ознак і посяде чільне місце в інтернаціональному за своєю природою мистецтві печворку. Безумовно, ця виставка буде сприяти підвищенню професіоналізму майстрів, розширенню можливостей клаптикового шитва та подальшої популяризації цього виду народної творчості.

Колективна робота.    м. Київ Панно “Весна”. аплікація, клаптикове шитво, вишивка		Колективна робота.    м. Київ Панно “Літо”. аплікація, клаптикове шитво, вишивка

Колективна робота.    м. Київ Панно “Осінь”. аплікація, клаптикове шитво, вишивка		Фоміна І.М.    м. Харків “Бабине літо Андріївського узвозу”. 2008. мішана техніка.

Богачук Т.Л.    м. Київ Панно “Снігуронька”, 2008 бавовна, клаптикова збірка, ручне гаптування

Бабаніна В.М.   м. Київ       Диптих “Птахи щастя”.       аплікація, клаптикова       техніка		2006.		Кольська М.О.    Харківська обл., п. Пісочне “Петриківський розпис”. 2008. шовк, габардин, машинна аплікація

Ніколаєва А.    м. Харків “Павич”. 2008 аплікація, вистіб, бісер, стеклярус, гудзики		Ніколаєва А.    м. Харків “Жар-птиця”. 2007 аплікація, вистіб, бісер, намисто

Бороздіна Н.М. м. Київ “Зелений слон Марії Примаченко”. клаптикова техніка, аплікація Тесленко-Пономаренко Л.В.     м. Київ           “Присвята Марії Примаченко”.   2008 клаптикова техніка, друк по тканині

Тесленко-Пономаренко Л.В.    м. Київ Панно “Золотий когут”. 2008 клаптикова техніка, друк по тканині		Старченко О.П.    м. Харків “Півень”. 2008 ручна аплікація

Тесленко-Пономаренко Л.В.    м. Київ Панно “Червоне місто” (фрагмент). 2008 клаптикова техніка, друк по тканині		Фіонік В.    м. Київ “Сіті-Го-Сан” . 2008 печворк, аплікація, сашіко, машинна збірка, вистіб

Фіонік В.    м. Київ “Весняні води”. 2007 бавовняні тканини, силікатний наповнювач, печворк, бісквіт		Шамрай О.М.    м. Київ “Київський бузок”. 2008 клаптикове шитво, змішана техніка, вистіб

Ківшар О.В.    м. Харків “Зірковий дощ”. 2008 клаптикове шитво		Ківшар О.В.    м. Харків “Насолода”. 2007 клаптикове шитво

Ківшар О.В.    м. Харків “Червоні вітрила”. 2008 змішана техніка “Будинок в лісі”. 2008 змішана техніка “Маки”. 2008 змішана техніка

Фоміна І.М.    м. Харків Диптих “Сон в літню ніч”. “Маки” та “Лілеї”. 2008 мішана техніка				Фоміна І.М.    м. Харків “Оманлива легкість буття”. 2008 мішана техніка

Шуміліна О.    м. Харків “Полудень”. машинна та ручна вишивка		Шуміліна О.    м. Харків “З життя лілей”. машинна та ручна вишивка

		Таратуто А.С.     м. Київ “Кішкін дім”. 2008 клаптикове шитво     Грекова Е.    м. Харків Диптих “Фантазії на тему квадратів” (фрагмент). техніка синель, машинна збірка, вистіб вручну     Ерьоменко Л.П.    м. Київ “Золото в зелені” . 2007 клаптикове шитво

     Історична довідка.

     Хоча археологічні знахідки свідчать про те, що техніка аплікації існувала у різних народів задовго до нашої ери, часто вважають, що клаптикове шитво в його сучасному розумінні виникло в Англії. Назва “печворк” походить від англійського слова “patch”, що значить “клаптик” або “латка”. Слово “квілт” (англ. quilt) означає “стьобана ковдра”. На протязі останннього сторіччя поняття “печворк” та “квілтинг” стали так тісно пов’язані між собою, що зараз вже сприймаються, як синоніми. Насправді ж це були два різних види шитва.

     Печворком називали техніку зшивання ретельно підігнаних клаптиків тканини, які зазвичай утворювали ритмічно повторюваний геометричний орнамент. Особлива увага приділялася тому, щоб готовий виріб був рівним і не мав пухирців.

     Печворк часто (але не обов‘язково) застосовувався для виготовлення зовнішньої сторони квілту. Між зовнішнім та внутрішнім полотнищами тканини розкладався ватин, а щоб він не зсовувався, квілт робився стьобаним. Одночасно стежки могли виконувати декоративну функцію, утворюючи орнамент. У Колекції спадщини Гільдії квілтерів Британських островів зберігається чудово простьобана жіноча спідниця, зроблена у 1764 році для весілля у Шотландії. (Тут слід було б згадати про пухові перини, які існували на Русі задовго до описуваних часів, та зараз ми не маємо на меті встановлення приоритетів.)

     Сучасна ж хвиля печворку почала поширюватися з Америки. А сталося це завдяки тому, що у 1620 році “отці-пілігріми” відправилися на судні “Мейфлауер” до Нового Світу, щоб заснувати там Плімутську колонію. Життя піонерів часто було одноманітним, і для жінок спілкування за шитвом ставало, мабуть, єдиною розвагою. За цим заняттям вони й почали розкривати нові творчі можливості клаптикового гаптування. Саме тоді виникло багато декоративних елементів, які тепер стали розповсюдженими й у Європі. Один з найдавніших серед них – символ Самотньої Зорі (the Lone Star pattern), який зустрічається у кількох роботах, представлених на виставці (Ківшар О.В. – “Насолода”, колективна робота “Осінь”).

     Слід додати, що на теренах американського континенту цей вид художньої творчості зазнав також істотного впливу народного мистецтва корінного населення. Місіонери навчили печворку індіанців, сподіваючись “цивілізувати” їх, призвичаївши до елементів європейського побуту, а ті пристосували його для відтворення традиційних індіанських орнаментальних мотивів. Особливої майстерності у клаптиковому шитві досягли представники племені семінолів, відомого більшості з нас лише завдяки роману Майн Ріда. Вони використовували печворк головним чином для пошиття одягу. Поступово прекрасні клаптикові орнаменти, створені семінолами, набули популярності і почали використовуватися також для квілтингу.

     У наш час печворк виконує переважно декоративну функцію.

Content-type: text/html

CGI Error

Cannot open file 'msid_DB': No such file or directory