Співаючий світанкиОбраз півня в художній кераміці |
|||||||||||||||||||||
ПошукУсі представлені виставки |
Музей українського народного декоративного мистецтва зберігає багату колекцію народної керамічної іграшки та фігурної пластики XIX – XX століть. Збірка охоплює майже всі гончарні осередки України, представляє відомі в мистецтві імена народних і професійних майстрів. У народних уявленнях образ півня багатозначний, часто навіть парадоксальний. Півень – гордовитий красень і чепурун, бравий командир і відважний ватажок. Він хоробрий і доблесний воїн, але й часто задерикуватий хвалько. Півень – справний хазяїн, щедрий і привітний господар. Він енергійний і життєрадісний, надійний охоронець і пильний сторож. В цьому його життєва сила та міць. У міфологічній традиції багатьох народів півень – птах, пов’язаний з сонцем: він не тільки сповіщає про початок дня, але є провідником сонця в річному та добовому циклах. Як і сонце, півень володіє даром всевідання, надійно пильнує день. Півень – земний образ, трансформація небесного вогню – сонця. Він охороняє від небезпеки, розгонює своїм криком нечисту силу, відлякує біду.
Згідно з народними уявленнями, нічні привиди зникають з першим криком півня. Він вітає схід сонця, обертає до втечі сили зла та тьми, пильнує небезпеку. Золочений півень охороняє дзвіниці в час темряви, коли мовчать дзвони. У народно-поетичному осмисленні птахи є посередниками між небом і людьми, створіннями Сонця, провісниками весни, символами воскресення, вічного відродження життя. На Світових деревах птахи живуть на стовбурах, біля верхівок і коріння, символізуючи душі покійних, підземне життя та вознесіння на небо. Образ півня причетний до головних життєвих подій: життя – смерть – нове народження (вічне відродження життя). У народному мистецтві зображення півня та сонця нерідко чергуються, зустрічаються символічні зображення сонця у вигляді півня в колі, а блискавки – у вигляді гребінця. В декоративних розписах, вишивках, гончарстві, виробах склярів та різбярів образ півня – один з найулюбленіших. Глиняні голосисті свищики-півники ліпили в гончарних осередках і поважні майстри, і діти. Іграшки були різні: прості теракотові, розписані ангобами, вкриті різнокольоровими поливами. Груди півників часто прикрашали солярні символи – кола, розети, крапки, розташовані по колу.
На виставці представлені іграшки та фігурний посуд Київщини та Полтавщини кінця XIX – початку XX століть, вироби опішнянських майстрів 30 – 70-х років XX століття, твори відомих керамістів: Марфи Тягун, Насті Білик-Пошивайло, Гаврила Пошивайла з Опішного, Петра Печерного, Омеляна Желєзняка, Федора Олексієнка з Києва, Надії Протор’євої з Ваилькова, Миколи Тарасенка з Дибинців, Миколи Піщенка з Ічні, Василя Газдика з Вільхівки та багатьох інших. В християнській традиції символізм півня позитивний: він уособлює світло та відродження, протистоїть темряві духовного невігластва. За легендою своїми криками він відлічував три відречення від Христа його учня, майбутнього апостола Петра. “... истинно, истинно говорю тебе: не пропоет петух, как отречешься от Меня трижды», - відповідає Іісус Петру, коли той присягається у відданості. Саме тому півень – один з атрибутів святого Петра, який в свою чергу є опікуном годинникарів. Кожен день з віку до віку півень надійно і радісно сповіщає про новий день, співає про сонце, про життя, про нові справи. Співаючий світанки днями, роками, віками... Так було, так є і так буде завжди... Ірина Бекетова
|
| З експонатів виставкиПівник. Скульптура. 1960-ті роки. Півень. Посудина. Холопцев А.М. (м.Київ) 1960. Півень. Посудина. Холопцев А.М. (м.Київ) 1960. Півень. Посудина. Холопцев А.М. (м.Київ) 1960. Півник. Свищик. Білик-Пошивайло А.С. (с.Опішне, Полтавська обл.) 1970. Куманець "Півник". Полтавщина, 1930-ті роки. Півник. Свищик. КЦЕМ. 1930-ті роки. Куманець "Півник". Київщина, кінець XIX ст.
| |
© 2006 Музей українського народного декоративного мистецтва: Умови використання матеріалав |