У колекції Національного музею українського народного декоративного мистецтва зберігається фарфорова чашка, виконана на Мейсенській порцеляновій мануфактурі – першому підприємстві Європи з виготовлення твердого фарфору.

     Спроби віднайти секрет фарфорової маси були ще у 1694 р. і належать німецькому філософу, математику, фізику графу Еренфріду Вальтеру фон Чирнхаузу (1651–1708). Завдяки його плідній співпраці з королівським алхіміком Йоганном Фрідріхом Бьоттгером (1682–1719) вдалося виготовити якісний твердий фарфор, про що й було повідомлено у березні 1709 року короля Саксонії. Королівська Саксонська фарфорова мануфактура була заснована у 1710 р. у мейсенському замку Альбрехтсбург, який знаходиться недалеко від міста Дрездена (Німеччина).

     Фрідріх Август II (1670–1733) – курфюрст Саксонський (з 1694 р.), король Польський (з 1697 р.), який отримав титул «Сильний» за свої численні любовні зв’язки, до кінця життя залишався покровителем фарфорової мануфактури, збирав колекції китайської та японської порцеляни. Голландський палац у Дрездені він перетворив у величезну виставку східного та мейсенського фарфору та перейменував його у Японський палац. Його єдиним законним сином був Фрідріх Август III (1696–1763) – курфюрст Саксонський (з 1733 р.) та король Польський (з 1734 р.), який продовжив справу батька, але менш успішно.

     Чашка – конічної форми, з хвилястим краєм вінця (форма «лотос») та витончено вигнутою ручкою, прикрашеною завитками. Поверхня поділена на чотири частини («вікна»). На одній з бічних – зображено родовий герб саксонських королів під короною. Щит – чотиричасний, червоного кольору, з малим щитком усередині. У верхній правій і нижній лівій частинах – зображення білого орла; у верхній лівій і нижній правій – лицар на коні, з мечем у правій руці. Малий щиток – двочасний. Його права частина, розділена навпіл, білого та чорного кольорів із зображенням двох перехрещених червоних мечів, ліва – чорного кольору з горизонтальними світло-жовтими смужками, перекресленими згори донизу світло-зеленою смугою. На лицьових сторонах тулуба чашки зображенні так звані «сцени у гаванях»: пейзажі з кораблями, які стоять на рейді, палацем, баштою, руїнами і постатями європеїзованих китайців на березі. Розпис виконано у коричневих, зелених, блакитних та червоних кольорах. Друга бічна частина корпусу оздоблена поліхромним букетом квітів на бірюзовому тлі. Рамки навколо «вікон» утворені складним бароковим золотистим орнаментом. На денці – підглазурна синя марка: два перехрещені мечі, у масі вигравіровано напис: А. 128. Чашка невелика за розміром (В-5,2 см; Д(верх)-8,6 х 7 см; д(низ)-3,4 см.), виконана з якісної білосніжної фарфорової маси, має тонкий черепок, декорована надглазурним поліхромним розписом та золоченням.

     Свого розквіту живопис на фарфорі досягає з часу появи на Мейсенській мануфактурі Іоганна Грегора Хьорольда (1696–1776), який до цього працював у Відні. У 1723 р. він став придворним живописцем, а з 1731 р. – директором і арканістом (майстер, який володіє секретом виготовлення фарфорової маси) Мейсенської порцелянової фабрики. Це був професійний спеціаліст-хімік з виготовлення фарб і досліджень у цій галузі, які виклав у своєму рукописі. Завдяки йому були винайдені надзвичайно яскраві і насичені фарби, що дало можливість широко застосовувати поліхромний розпис на фарфорі. Крім того, майстер створював гравюри з надзвичайно різноманітними сюжетами, серед яких улюбленими стають вигадані сценки з «китайського життя», котрі потім переносили на порцеляну. Його двоюрідний брат Крістіан Фрідріх Хьорольд (1700–1779) переїхав у Мейсен у 1726 р. з Берліна, де працював у якості емальєра. Був відомий своїми чарівними «шинуазрі» з портовими сценами, постатями людей на набережних на тлі пейзажів з екзотичними деревами і водою, виконаними у напівнатуралістичній манері. Крім роботи на фабриці також працював у Мейсені як «хаузмалер», що можна перекласти як «домашній майстер», який виконував розписи вдома або в приватній майстерні на придбаних фабричних формах. З вище викладеного можна зробити припущення, що ймовірно один з цих художників – Іоганн Грегор Хьорольд або Крістіан Фрідріх Хьорольд – був автором розпису чашки, яка, швидше за все, є частиною сервізу. Чашка була реставрована у 2007 р. Човник Г.В.

Тетяна Нечипоренко
Фото Ірини Бекетової

     

На початок

---