Проект «Музейний експонат місяця» 2014 року
присвячений 200-річчю від дня народження Т. Г. Шевченка

     Постать Тараса Григоровича Шевченка та образи героїв його літературних творів знайшли широке відображення у творчості багатьох митців вітчизняного народного та професійного декоративного мистецтва. Створюючи оригінальні роботи в царині кераміки, фарфору, художнього різьблення на дереві, декоративного розпису, ткацтва та вишивки тощо художники не тільки віддають данину пам’яті геніальному сину українського народу, а й мистецькими засобами передають складну та багатогранну палітру його творів.

     Осібне місце твори на шевченківську тематику посіли і в багатому творчому доробку заслуженого художника України, лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка Миколи Семеновича Трегубова.

     Становлення М. С. Трегубова як митця та його творчий шлях нерозривно пов’язані з діяльністю Коростенського фарфорового заводу, куди він прийшов працювати по закінченні Львівського інституту прикладного та декоративного мистецтва у 1956 р. і де тривалий час обіймав посаду головного скульптора. Широкий творчий діапазон, неповторне авторське розкриття образів, тонке відчуття співвідношення форм виробів і їхнього декору, майстерне володіння техніками та прийомами оздоблення – так можна охарактеризувати засади, на яких ґрунтується творчість Миколи Семеновича. Він є автором численних сервізів, ваз, скульптурних композицій тощо.

     Шевченківські теми розкриває у таких своїх творах як барельєф «Т. Г. Шевченко» (1961 р.), декоративні блюда «Титарівна» та «Ой, надіну я сережки та добре намисто» (1963 р.), скульптури «На панщині» та «Сліпий кобзар з поводирем» (у співавторстві з В. М. Трегубовою; 1964 р.), декоративні вази «150 років Великому Кобзареві» та ювілейна з портретом Т. Шевченка (у співавторстві; 1964 р.).

     У колекції Національного музею українського народного декоративного мистецтва зберігається ще одна робота митця з циклу шевченкіани. Це скульптурна композиція «Пам’яті Кобзаря» 1964 року виконання (Інв. №№ ФР – 4385, 4386). Складають її два скульптурні зображення: кобзаря, що натхненно виконує пісню, та хлопчика-поводиря.

     Образ народного співця зустрічаємо чи не в кожному творі Т. Шевченка, адже сам поет з великою шаною ставився до творчості кобзарів, вбачав у них мужніх і вірних слуг народу, що своїми думами піднімали національний дух українців.

     Тонко і правдиво передає М. С. Трегубов образ кобзаря: літній чоловік сидить, схрестивши ноги, грає на бандурі, обличчя його звернене вгору, з уст ніби лунає задумлива пісня. Хлопчик зображений на повний зріст, зі злегка нахиленою праворуч головою, з брилем у правій руці. В точній прорисовці найдрібніших деталей скульптур відчувається прагнення автора не тільки досягти максимальної реалістичності у зображенні, а й надати твору глибоко емоційного, настроєвого характеру.

     Разом з іншими високохудожніми творами Миколи Трегубова композиція «Пам’яті Кобзаря» є яскравим прикладом високого професіоналізму митця, помноженого на знання та велику повагу до здобутків національної культури.

     Твори М. С. Трегубова з колекції Національного музею українського народного декоративного мистецтва, а це більше 30 окремих предметів, сервізів, композицій, впродовж багатьох років є окрасою постійно діючої експозиції та численних виставок, що відбуваються у музеї