|
Усі експонати
Антон Штепа. Скульптурна композиція «Йшов кобзар до Києва та й сів спочивати...»
Микола Трегубов. Скульптурна композиція «Пам’яті Кобзаря»
Омелян Желєзняк. Скульптурна композиція “Сон”
Андрій Сухорський. “Перебендя з поводирем”(1964 р.)
Панно на склі Івана Сколоздри «Садок вишневий коло хати» (1988 р.)
Декоративна ваза до 150-річчя від дня народження Т.Г.Шевченка(червень 2014 р.)
Декоративний таріль «Росли укупочці, зросли…» (травень 2014 р.)
Декоративне кришталеве блюдо «Реве та стогне Дніпр широкий»(квітень 2014 р.)
Гобелен І.С. та М.Т. Литовченків «Т.Г. Шевченко і Україна» (березень 2014 р.) (січень 2014 р.)
П.П.Верна. Скульптурна композиція «Мені тринадцятий минало...» (лютий 2014 р.)
Вишитий рушник, присвячений 100-річчю від дня смерті Т. Г. Шевченка. 1961 р. (січень 2014 р.)
Виїзні сани XIX ст.(січень 2013 р.)
Куманець із зображенням змій (лютий 2013 р.)
«Бариня». Керамічна скульптура (березень 2013 р.)
Напрестольний хрест Ларіона Іваницького 1576 року (квітень 2013 р.)
Вишитий бісером чохол на сидіння дивану XVIII – поч. ХІХ ст. (травень 2013 р.)
Кубок з накривкою князя Михайла Сервація Корибута-Вишневецького 1730-х років (червень 2013 р.)
Оксана Грудзинська. Декоративне панно станції київського метро “Хрещатик” (липень 2013 р.)
Золототканий шовковий слуцький пояс XVIII ст.(серпень 2013 р.)
Килим 1831 р. з Полтавської губернії (вересень 2013 р.)
Супова ваза від чайно-столового сервізу з монограмою «LK» 1815 року (жовтень 2013 р.)
Картина народного художника України К. В. Білокур «Будьте здорові, з урожаєм!» 1954 р.(листопад 2013 р.)
Ікона Святого Миколая ХІХ ст.(грудень 2013 р.)
|
|
Проект «Музейний експонат місяця» 2014 року
присвячений 200-річчю від дня народження Т. Г. Шевченка
Експонатом квітня 2014 р. визначено декоративне кришталеве блюдо «Реве та стогне Дніпр широкий». 1963 р.
|
|
Автор твору – Іван Григорович Аполлонов – народний художник України, який тривалий час працював на Київському заводі художнього скла. Народився у 1933 році на Полтавщині. Творчість Івана Аполлонова значно розширює наше уявлення про можливості та художню виразність виробів зі скла. Він зробив вагомий внесок у створення власного стильового напрямку, котрий визначають сьогодні як «київське художнє скло». Діапазон творчості Івана Аполлонова доволі широкий: від унікальних творів, декоративних предметів для інтер’єра, скульптурних композицій, експериментальних робіт у різноманітних матеріалах – до зразків масових, серійних, у тому числі й побутового посуду.
Іван Аполлонов почав свою самостійну творчу діяльність на початку 1960-х років. Це був період, коли в галузі декоративно-ужиткового мистецтва на перший план були висунуті практичні вимоги естетизації навколишнього середовища, підвищення художнього рівня виробів, всебічного оволодіння технічними та декоративними властивостями матеріалу. Це був час сміливих експериментів та пошуків.
З плином часу Іван Аполлонов почав виявляти все більший інтерес до класичної української літератури. Поезія Тараса Шевченка надихнула його на створення багатьох цікавих робіт. Серед них і кришталеве блюдо «Реве та стогне Дніпр широкий...», яке автор створив під впливом одного з ранніх творів поета – балади «Причинна». Цікаво те, що блюдо Івана Григоровича – це також одна з ранніх робіт художника.
Блюдо «Реве та стогне Дніпр широкий» виконане з безбарвного кришталю за допомогою таких технічних прийомів як різьблення, гравірування та шліфування. На ньому вигравірувано перший рядок з балади Тараса Григоровича Шевченка «Причинна», написаної орієнтовно в 1837 році в Петербурзі.
Дивлячись на цю роботу, переймаєшся елегійно-ліричним і водночас урочистим настроєм. Емоційне багатство досягнуте в ній завдяки широкій гамі поетичних асоціацій. В інтерпретації художника балада Т. Г. Шевченка веде нас у світ краси поетичних образів, сприймається по-новому. Автору вдалося надзвичайно динамічно зобразити тривожний стан природи, що описується у баладі:
У 1964 році разом з іншими роботами блюдо отримало одну з перших премій на Республіканському конкурсі, присвяченому 150-річчю від дня народження великого Кобзаря.
Текст: Лейлі Мамедова Фото: Валеріан Скибінський
|
|