|
Пошук
Музейний проект "Софійська гончарня" передбачає:
- Регулярний випуск на музейному сайті публікацій, присвячених діяльності творчого осередку "Софійської гончарні". (Лютий- червень 2007 р.)
|
|
Народні майстри та художники експериментальної майстерні:
|
- Виставку з фондової колекції робіт всіх митців майстерні. Експонування оригінальних документів про діяльність творчого осередку. (Червень 2007 р.)
- Організацію та проведення Вечора пам’яті за участю всіх художників, науковців, письменників, діячів культури, які безпосередньо спілкувалися з творчим осередком або працювали в ньому. (Червень 2007 р.)
- Видання афіші та запрошень до Вечора пам’яті. (Травень 2007 р.)
- Видання фотоальбому про творчий доробок художників експериментальної майстерні. (Осінь 2007 р.)
|
|
|
|
|
|
|
|
Експериментальна майстерня. Творчий осередок. До 100-річчя Н.І.Федорової. |
|
|
|
|
|
Людмила Жоголь
| |
Людмила Євгеніївна Жоголь – визначна постать в історії сучасного українського текстилю, член Національної спілки художників України (1960), кандидат мистецтвознавства (1965), народний художник України (1994), дійсний член Академії Архітектури України (2000), володарка численних нагород, серед яких – Орден княгині Ольги ІІІ ступеня (2000). У 2006 році за високі досягнення в галузі мистецтва її визнано «Жінкою ІІІ-го тисячоліття».
|
Людмила Євгеніївна отримала ґрунтовну фахову освіту. З 1947 року навчалася у Київському інженерно-будівельному інституті. Відчувши потяг до живопису, 1948 року вступила до Київського художнього інституту. Продовжувала своє навчання на відділенні художнього текстилю у Львівському інституті прикладного та декоративного мистецтва, вдосконалювала фахову майстерність під керівництвом професора В. Манастирського Саме там, вивчаючи техніки, орнаментику, композиційну побудову художніх тканин і килимів, майбутня художниця відкрила для себе таємниці текстилю.
Після закінчення інституту з відзнакою, вступила до аспірантури при Академії будівництва та архітектури. У 1965 р. після захисту дисертації їй було присвоєно звання кандидата мистецтвознавства.
У 1970-80 роках Людмила Євгеніївна Жоголь завідувала відділом Лабораторії монументального мистецтва текстилю та кераміки при Київському зональному інституті типового та експериментального проектування житлових і громадських споруд. Під її керівництвом було здійснено ряд найбільших розробок інтер’єрів унікальних споруд Києва: Будинку кіно, готелів «Київ», «Русь», «Україна», «Національний», Бориспільського аеропорту.
|
|
|
При виконанні замовлень головним завданням художниці був комплексний підхід до створення цілісних інтерє′рів, новаторство у виготовленні декоративних тканин. Гобелени та текстильні панно Людмили Євгеніївни Жоголь, виготовлені з нових, незвичних матеріалів, вирізнялися самобутнім характером, справжньою експресією, надзвичайною атрактивністю та декоративністю.
| |
Найвідомішими «станковими» роботами художниці стали вибивні і жакардові тканини: «Київські каштани» (1961), панно, виконані у техніці батик: «Оранта» (1969), «Квіти» (1970), тематичні килими («Весна», 1971; «Весняний сад», 1972; «Вічний вогонь», 1975; «Планета», 1976; «Журавлі Гамзатова», 1978), гобелени («Земле моя, всеплодющая мати», 1979; «Стельмахові роси», 1981; «Болдинська осінь», 1985; триптих «Як не любити таку землю», 1986; «Весна», 1993; «Зимовий ранок», триптих «Симфонія квітів», обидва – 1994), строкаті верети, наповнені образним звучанням ліжники. Але найбільш відома Людмила Євгеніївна в Україні та поза її межами як видатний майстер мистецтва українського гобелену. Твори мисткині – це відтворення багатобарвного оточуючого світу. Вони розповідають про красу української землі, її щирість і багатство, про любов художниці до своєї Батьківщини. Для найбільшого виявлення внутрішнього змісту твору Людмила Жоголь збагачує поверхню пластикою фактурних, об’ємних ниток, доповнює її грою кольорових ефектів, поєднуючи традиційну вовняну пряжу з нитками шовку, екзотичних джусу і сизалю.
|
|
"Стельмахові роси". 250х180. 1981
|
"Присвята Расулу Гамзатову". 140х220. 1977
|
|
|
|
Багато й плідно працює Л. Є. Жоголь і як теоретик образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва. Вона є автором книг: «Тканини в інтер’єрі» (1968), «Декоративне мистецтво в інтер’єрі житла» (1973), «Декоративно-прикладне мистецтво Української РСР» (у співавторстві, 1986) та понад 100 статей з питань синтезу мистецтва та архітектури.
Твори художниці прикрашають представницькі приміщення Кабінету Міністрів України, Рахункової палати, Київської міської ради, Посольств України в Греції, Австрії , Бразилії, інших офіційних і громадських установ, зберігаються в багатьох музеях України та інших країн, регулярно експонуються на виставках сучасного українського мистецтва.
|
|
|
Людмила Тихонова
Content-type: text/html
CGI Error
CGI Error
Cannot open file 'msid_DB': No such file or directory
| |