Початок ->"Софійська гончарня" ->Володимир Гнатович Заболотний


Пошук

Музейний проект "Софійська гончарня" передбачає:

- Регулярний випуск на музейному сайті публікацій, присвячених діяльності творчого осередку "Софійської гончарні".
(Лютий- червень 2007 р.)

Народні майстри та художники експериментальної майстерні:


Гаркуша Нінель Леонідівна
(1927 -    )
художник декоративного мистецтва


Грудзинська Оксана Аркадіївна
(1923 р.н.)
Заслужений художник України


Желєзняк Омелян Савелійович
(1909 - 1963)
Заслужений майстер народної творчості


Жоголь Людмила Євгенівна
(1930 р.н.)
Народний художник України


Заболотний Володимир Гнатович
(1898 - 1962)
академік архітектури


Кацимон Степан Юхимович
(1907 - 1979)


Крутенко Наталія Григорівна
(1955 р.н.)
мистецтвознавець


Лобов Олександр Олексійович
архітектор


Маринченко Микола Миколайович
(1924 -2004)
художник-кераміст

Масехіна Антоніна Дмитрівна
(1917 - 1982)


Мєшкова Людмила Іванівна
(1938 р.н.)
Народний художник України


Мусієнко Пантелеймон Никифорович
(1905 - 1980)
мистецтвознавець


Олексієнко Федір Іванович
(1898 - 1982)
народний майстер


Орлов Валентин Олексійович
(1932 р.н.)


Падалка Яків Іванович
(1926 - 2000)
Заслужений майстер народної творчості


Пошивайло Анастасія Савівна
(1930 р.н.)


Севрук Галина Сильвестрівна
(1929 р.н.)Заслужений художник України


Федорова Ніна Іванівна
(1907 - 1993)
інженер-кераміст


Шарай Ганна Григорівна
(1921 р.н.)
художник декоративного мистецтва


- Виставку з фондової колекції робіт всіх митців майстерні.
Експонування оригінальних документів про діяльність творчого осередку.
(Червень 2007 р.)



- Організацію та проведення Вечора пам’яті за участю всіх художників, науковців, письменників, діячів культури, які безпосередньо спілкувалися з творчим осередком або працювали в ньому.
(Червень 2007 р.)



- Видання буклету до виставки.
(Травень 2007 р.)



- Видання фотоальбому про творчий доробок художників експериментальної майстерні.
(Осінь 2007 р.)



Експериментальна майстерня.
Творчий осередок.
До 100-річчя Н.І.Федорової.



Володимир Гнатович Заболотний

Один з найвидатніших українських архітекторів радянської доби.

Народився 1898р. у с.Карань ( тепер Трубайлівка у Переяславі-Хмельницькому) в сім'ї сільського ремісника. У 1921 році вступив до Київського архітектурного інституту, де навчався в майстерні видатного київського архітектора, професора П.Ф.Альошина. Після закінчення інституту ( 1928р.) В.Заболотного залишили на кафедрі архітектури асистентом професора. Водночас він працював в майстерні професора О.М.Вербицького, розробляючи робочі креслення для київського залізничного вокзалу. Самостійна творча праця В.Заболотного почалася у філії Діпроміста, де протягом 1929-1933 років він створив генеральні плани міст Черкаси, Кременчук, Комінтернівське, Дніпродзержинськ, а 1934 року розробив генеральний план і проект детального планування та забудови адміністративного центру м.Кривий Ріг. 1933 року за його проектом зведено будинок Облспоживспілки у Вінниці.

Разом зі своїми учнями у другій половині 30-х років спорудив ряд павільйонів, кінотеатр і ляльковий театр у Пролетарському парку над Дніпром у Києві. За його проектами зведено житлові будинки на вулицях Костьольній,15, Волоській,24, Червоноармійській,23-а, Юрківській,36 у Києві.

Отримавши перемогу у конкурсі проектів для будинку Верховної Ради, В.Заболотний розробив проект та збудував найвизначніший твір свого життя, який приніс йому славу. Будинок Верховної Ради УРСР, збудований у Києві у 1936-1939 роках, став однією з найвидатніших споруд в Україні того періоду. У будівлі величної композиції світлий колір стін, м’яка пластика фасадів вдало поєднані зі скляним куполом над сесійною залою. Будівля відзначається величністю, шляхетністю і народністю, що вирізняють її серед усіх адміністративних споруд того часу, грандіозних і грізних. Масштаб будівлі чудово пов’язаний з навколишньою забудовою та Маріїнським парком.

Присудження В.Заболотному 15 березня 1941 року найвищої Державної премії СРСР (Сталінської) за проект будинку ВР УРСР стало тріумфом, якого ще не зазнавав жоден з українських архітекторів.

Попри завантаженість, він не припинив викладацьку роботу і 1940 року отримав звання професора Київського художнього інституту. Протягом 1940 –1941 років В.Заболотний - головний архітектор Києва.

У повоєнний час В.Заболотний очолив роботу по створенню Академії архітектури УРСР, став першим її президентом (1944-1955). На цій посаді зодчий розгорнув величезну роботу, скеровану на прискорення відбудови зруйнованих війною міст і сіл, створення нових надзвичайно потрібних тоді будівельних матеріалів, поліпшення архітектури житлових і громадських будинків, вивчення історії архітектури і мистецтва та на підготовку наукових кадрів. Цим він зробив значний внесок у формування Київської архітектурної школи 1940- 1950-х років, у розбудову всієї української архітектури . Серед цих його робіт є розробка конкурсного проекту забудови Хрещатика (на жаль цей проект залишився неприйнятним для тодішнього керівництва УРСР), проект забудови Дніпропетровська (1944-1950, житлові будинки).

Перший президент Академії архітектури всіляко сприяв відродженню кераміки як традиційного для нашого краю будівельного матеріалу, а також розробці нової технології будівництва, скерованої на прискорення робіт і переведення їх на індустріальні рейки.

В.Заболотний став одним з фундаторів унікального книжкового зібрання - Наукової бібліотеки Академії архітектури, заснованої за його ініціативи 1944 року (з 1993р. - Державна наукова архітектурно-будівельна бібліотека, з 1998р. - ім. В.Г.Заболотного).

Після перетворення 1955 року Академії архітектури в Академію будівництва і архітектури В.Заболотний очолив відділ народної творчості в Інституті історії і теорії архітектури. До останніх днів свого життя робив надзвичайно багато для видання двох томів "Нарисів історії архітектури УРСР" (1957, 1962рр.), однотомника "Нариси історії українського мистецтва" (1964р.), багатотомного видання "Українське народне мистецтво" (1960-1967рр.), чудової шеститомної "Історії українського мистецтва" (1968-1972рр.) та інших.

З іменем Володимира Гнатовича Заболотного пов'язано вирішення проблеми підготовки молодих архітекторів у Київському інженерно-будівельному інституті та Київському художньому інституті, де він, викладаючи до кінця свого життя, виховав цілу плеяду архітекторів, вчених, серед них: Н.Б.Мутіна, М.Т.Катернога, Г.Н.Логвин, В.П.Самойлович, Ю.С.Асєєв, Д.Н.Яблонський, А.Мілєцький. Ю.Химич та чимало інших.

Антоніна Ферчук


Меморіальной музей архітектора Володимира Гнатовича Заболотного в Переяслав-Хмельницькому >>


Коментарі:

Надіслати коментар:

Всього коментарів: 1. Показано 1 коментарів з 1 по 1
Сторінки:  [1]    

1

Ім'я: olena-online

Email:  btarsomon2s

10 квітня 2010р.
20:50

спасибі за цікавий блог

Ваше ім'я*:

E-mail:

Коментар* :          3000  знаків

* Поля, обов'язкові для заповнення

 

 

На початок





Початок ->"Софійська гончарня" ->Володимир Гнатович Заболотний


© 2007 Музей українського народного декоративного мистецтва. Умови використання матеріалів