Володимир Гнатович Заболотний

Разом зі своїми учнями у другій половині 30-х років спорудив ряд павільйонів, кінотеатр і ляльковий театр у Пролетарському парку над Дніпром у Києві. За його проектами зведено житлові будинки на вулицях Костьольній,15, Волоській,24, Червоноармійській,23-а, Юрківській,36 у Києві.

Отримавши перемогу у конкурсі проектів для будинку Верховної Ради, В.Заболотний розробив проект та збудував найвизначніший твір свого життя, який приніс йому славу. Будинок Верховної Ради УРСР, збудований у Києві у 1936-1939 роках, став однією з найвидатніших споруд в Україні того періоду. У будівлі величної композиції світлий колір стін, м’яка пластика фасадів вдало поєднані зі скляним куполом над сесійною залою. Будівля відзначається величністю, шляхетністю і народністю, що вирізняють її серед усіх адміністративних споруд того часу, грандіозних і грізних. Масштаб будівлі чудово пов’язаний з навколишньою забудовою та Маріїнським парком. Присудження В.Заболотному 15 березня 1941 року найвищої Державної премії СРСР (Сталінської) за проект будинку ВР УРСР стало тріумфом, якого ще не зазнавав жоден з українських архітекторів. Попри завантаженість, він не припинив викладацьку роботу і 1940 року отримав звання професора Київського художнього інституту. Протягом 1940 –1941 років В.Заболотний - головний архітектор Києва.

У повоєнний час В.Заболотний очолив роботу по створенню Академії архітектури УРСР, став першим її президентом (1944-1955). На цій посаді зодчий розгорнув величезну роботу, скеровану на прискорення відбудови зруйнованих війною міст і сіл, створення нових надзвичайно потрібних тоді будівельних матеріалів, поліпшення архітектури житлових і громадських будинків, вивчення історії архітектури і мистецтва та на підготовку наукових кадрів. Цим він зробив значний внесок у формування Київської архітектурної школи 1940- 1950-х років, у розбудову всієї української архітектури . Серед цих його робіт є розробка конкурсного проекту забудови Хрещатика (на жаль цей проект залишився неприйнятним для тодішнього керівництва УРСР), проект забудови Дніпропетровська (1944-1950, житлові будинки).

Перший президент Академії архітектури всіляко сприяв відродженню кераміки як традиційного для нашого краю будівельного матеріалу, а також розробці нової технології будівництва, скерованої на прискорення робіт і переведення їх на індустріальні рейки.

В.Заболотний став одним з фундаторів унікального книжкового зібрання - Наукової бібліотеки Академії архітектури, заснованої за його ініціативи 1944 року (з 1993р. - Державна наукова архітектурно-будівельна бібліотека, з 1998р. - ім. В.Г.Заболотного).

Після перетворення 1955 року Академії архітектури в Академію будівництва і архітектури В.Заболотний очолив відділ народної творчості в Інституті історії і теорії архітектури. До останніх днів свого життя робив надзвичайно багато для видання двох томів "Нарисів історії архітектури УРСР" (1957, 1962рр.), однотомника "Нариси історії українського мистецтва" (1964р.), багатотомного видання "Українське народне мистецтво" (1960-1967рр.), чудової шеститомної "Історії українського мистецтва" (1968-1972рр.) та інших.

З іменем Володимира Гнатовича Заболотного пов'язано вирішення проблеми підготовки молодих архітекторів у Київському інженерно-будівельному інституті та Київському художньому інституті, де він, викладаючи до кінця свого життя, виховав цілу плеяду архітекторів, вчених, серед них: Н.Б.Мутіна, М.Т.Катернога, Г.Н.Логвин, В.П.Самойлович, Ю.С.Асєєв, Д.Н.Яблонський, А.Мілєцький. Ю.Химич та чимало інших.

Антоніна Ферчук

---

Інтернет-ресурси, присвячені біографії та творчості Володимира Гнатовича Заболотного:
	Меморіальной музей архітектора Володимира Гнатовича Заболотного в Переяслав-Хмельницькому >>

---

	Коментарі:		Надіслати коментар:
	Всього коментарів: 1. Показано 1 коментарів з 1 по 1 Сторінки:  [1]

1 Ім'я: olena-online Email:  btarsomon2s 10 квітня 2010р. 20:50
	спасибі за цікавий блог

---

Ваше ім'я*:
E-mail:
Коментар* :          3000  знаків
* Поля, обов'язкові для заповнення

На початок