Початок ->Виставка „Український народний костюм” у Республіці Казахстан


Пошук

Всі репортажі:






     6 березня у Президентському центрі культури м. Астана в рамках Року України в Республіці Казахстан відкрилася виставка “Український народний костюм” з колекції Музею українського народного декоративного мистецтва.

     Астана зустріла нас відчутним морозцем і снігом. А ще – вразила своєю сучасною архітектурою. Молода столиця Казахстану активно будується і розростається. Астана (в перекладі з казахської – столиця) довгий час була відома нам як Акмола, Акмолінськ, Цілиноград. Новій столиці Казахстану лише 10 років, але темпи її зростання надзвичайно великі. Серед багатьох цікавих і красивих нових споруд міста (переважно на лівому березі р. Ішим) справляє враження 100-метровий монументальний комплекс „Астана-Байтерек” – Дерево життя.


Натисніть, щоб одержати збільшене зображення.
Натисніть, щоб одержати збільшене зображення.
Натисніть, щоб одержати збільшене зображення.

Монумент “Астана Байтерек”. Ідея спорудження у столиці цього монументального комплексу належить Президенту Республіки Казахстан Н.А.Назарбаєву. Значення Байтереку як символу нового етапу в житті казахського народу підкреслюється художньою композицією “Аяли алакан” з відбитком правої руки Президента, яка знаходиться на висоті 97 м, що символізує 1997 рік – рік проголошення Астани новою столицею держави і, відповідно, нову точку відліку в історії країни.
(з тексту експлікації у внутрішньому холі).

Піднімаємось швидкісним ліфтом до самої вершини – і перед очима відкривається велична панорама сучасного міста, а на обрії – нескінченні простори цілинних земель. „Байтерек” своєю композиційною будовою відображає космогонічні уявлення давніх кочівників, за повір’ями яких на перетині світів протікає Світова ріка, а на її березі височить Дерево життя – Байтерек, що своїм корінням утримує землю, а кроною підпирає небо. Щороку в кроні Дерева священний птах Самрук відкладає золоте яйце – Сонце, яке поглинає дракон Айдахар, що живе біля підніжжя Дерева життя. Це символізує зміну дня і ночі, літа та зими, боротьбу добра і зла. „Байтерек” – це не лише архітектурна пам’ятка, а й втілення минулого, сьогоднішнього і майбутнього Республіки Казахстан. Він символізує державу, що зберегла своє історичне коріння, має міцну основу і спрямованість до майбутнього процвітання.
Натисніть, щоб одержати збільшене зображення. Натисніть, щоб одержати збільшене зображення.

Урочисте відкриття Року України в Республіці Казахстан.

Урочисте відкриття Року України в Республіці Казахстан відбулося у Конгрес-холі за участю Президента України Віктора Ющенка і Президента Республіки Казахстан Нурсултана Назарбаєва. У святковому гала-концерті взяли участь славетні українські колективи: Національний заслужений академічний симфонічний оркестр України, Національна заслужена академічна хорова капела України „Думка” та солісти: Марія Стеф’юк, Петро і Павло Приймаки, Сергій Магера, Ірина Семененко, Роман Майборода та ін.

В урочистій атмосфері відбулося і відкриття музейної виставки. У виконанні казахського оркестру народних інструментів та українських співаків звучали українські мелодії.
Натисніть, щоб одержати збільшене зображення.
Натисніть, щоб одержати збільшене зображення. Натисніть, щоб одержати збільшене зображення.
Натисніть, щоб одержати збільшене зображення. Натисніть, щоб одержати збільшене зображення.

На відкритті музейної виставки у Президентському центрі культури Республіки Казахстан.

Виставку відкрили Міністр культури і туризму України Василь Вовкун і Міністр культури та інформації Республіки Казахстан Єрмухамет Ертисбаєв.
Натисніть, щоб одержати збільшене зображення.
Натисніть, щоб одержати збільшене зображення.
Натисніть, щоб одержати збільшене зображення.

Заступник директора МУНДМ з наукової роботи Людмила Білоус розповідає Міністру культури та інформації Республіки Казахстан Єрмухамету Ертисбаєву про експонати виставки.

Натисніть, щоб одержати збільшене зображення. Натисніть, щоб одержати збільшене зображення.
Фрагмент експозиції

На виставці представлені 16 комплексів українського традиційного вбрання ХІХ – поч. ХХ ст. різних регіонів України, жіночі сорочки, оздоблені вишивкою, прикраси (коралове та „венеціанське” намисто, вироби з бісеру), рушники, купони жіночих блуз і чоловічих сорочок, шовкові золототкані пояси ХVІІІ ст.
Представлені експонати викликали велику зацікавленість у численних гостей, присутніх на відкритті виставки.

Людмила Білоус

ФОТОГАЛЕРЕЯ
Натисніть, щоб одержати збільшене зображення.

Натисніть, щоб одержати збільшене зображення. Натисніть, щоб одержати збільшене зображення.

У Президентському центрі культури Республіки Казахстан знаходиться велике зібрання традиційних предметів побуту казахського народу. Особливо пишаються казахи юртою – одним з найдосконаліших різновидів переносного житла. З юртою пов'язано багато народних традицій.

Права частина юрти вважалася чоловічою і мала для казахів сакральне значення. Протилежне від входу місце (тор) вважалося найбільш почесним.

У лівій, жіночій частині юрти знаходився тосагаш (ліжко), а ближче до входу - асадал кебеже (скриня для зберігання посуду та їжі).

Натисніть, щоб одержати збільшене зображення. Натисніть, щоб одержати збільшене зображення.
Натисніть, щоб одержати збільшене зображення. Натисніть, щоб одержати збільшене зображення.
Натисніть, щоб одержати збільшене зображення.

Президентський палац "Ак Орда". На передньому плані - золоті башти Будинку міністерств.

Натисніть, щоб одержати збільшене зображення. Натисніть, щоб одержати збільшене зображення.

Фрагмент скульптурної композиції на центральній площі міста, символізує майбутнє Казахстану. Вовк є тотемним божеством кочовиків, якому притаманна героїчна типізація.

Скульптор - Досмагамбетов Толеген.
Бронза. 1999. Відлито на базі літейного заводу в м.Астана.

Натисніть, щоб одержати збільшене зображення.

Будинок Центрального архіву Республіки Казахстан

Пам'ятник хану Кенесари (набережна ріки Ішим)

Кенесари Касимов (1802-1847) - казахський султан, онук хана Аблая, хан Середньго жуза. Очолив колоніально-визвольний рух на території Казахстану, який досяг піку у 1844—1845 р.р. Домагався відновлення скасованої царськом урядом ханської влади та передачі Касимовим ханського титулу, а також боровся проти засилля кокандських беків. Був підтриманий значною частиною феодалів, невдоволених адміністративно-політичними реформами царського уряду (Устав про сибірських казахів 1822 р.), які низводили султанів до статусу посадовців-чиновників, а також колонізації родючих земель казаками. Військові дії розпочав навесні 1838 р. облогою і спаленням Акмолинського укріплення, у 1841 р. був проголошений ханом. В утвореній ним феодальній державі заохочував перехід казахів до землеробства. Але деспотизм хана Кенесари викликав незадоволення народу, який у середині 1840-х років почав відкрито виступати проти нього. Поступово був витіснений значними силами під командою Голови сибірського прикордонного управління генерала Вишневського з території Казахстану, загинув у війсковій сутичці з киргизькими манапами.

Cкульптор – Н. Далбай, архітектор – Ш. Валіханов. 2001.

Натисніть, щоб одержати збільшене зображення.

Натисніть, щоб одержати збільшене зображення.

А ця зовсім європейська новорічна ялинка, що височіть серед будов у стилі "Хай-Тек", нагадує про те, що у мусульманському Казахстані готуються до святкування Новруза - свята весни, що бере початок у зороастризмі.
Новруз (з фарсі «нов» — новий, «руз» — день) — відзначають щороку 21 березня, на весняне рівнодення (за стародавнім сонячним календарем, цей день означає початок весни і нового року). В Казахстані свято Новруз вважається символом дружби і єднання між народами.

Натисніть, щоб одержати збільшене зображення.

Центральна мечеть "Нур-Астана"

Натисніть, щоб одержати збільшене зображення.

Новобудови на лівому березі Ішима

Натисніть, щоб одержати збільшене зображення.

Аеропорт "Астана"

Натисніть, щоб одержати збільшене зображення.


Content-type: text/html CGI Error

CGI Error

Cannot open file 'msid_DB': No such file or directory


 

На початок





Початок ->Виставка „Український народний костюм” у Республіці Казахстан


© 2007 Музей українського народного декоративного мистецтва. Умови використання матеріалів