Початок ->Фестиваль скульптури, кераміки та гончарства "Artgila".


Пошук

Всі репортажі:



Фестиваль скульптури, кераміки та гончарства.
Румазьер-Лубер, Франція.
16-18 травня, 2008.




Натисніть, щоб одержати збільшене зображення.

Київський художник-кераміст Сергій Козак (ліворуч) отримує Гран-прі фестивалю.

     Світова цивілізація багато чим завдячує територіям середнього заходу Франції. Саме тут, у провінції Шарант, знаходиться місто Коньяк, і саме сюди на початку XVIII ст. переселився виноторговець Жан Мартелл, а згодом – і англійский капітан Річард Хеннессі. А від назви сусіднього графства Лімузен походить слово, яке знають сьогодні автомобілісти усього світу. Менше відомо те, що у цій місцевості ще на початку XVIII сторіччя займалися гончарством і виробляли черепицю – завдяки багатющим покладам високоякісної глини. Але лише у 1870 році, під час будівництва залізничної лінії, їхній промисловий потенціал привернув увагу інженера Євгена Поляковського. Відтоді розпочався новий етап розвитку керамічної галузі регіону. Сьогодні тут працюють підприємства двох великих індустріальних груп: “Терреаль” та “Лафарж Кувертюр”, які задовольняють 20% внутрішнього попиту на черепицю та керамічні вироби, а також експортують свою продукцію до багатьох країн світу.

      Ось чому невеличке містечко Румазьєр- Лубер, що знаходиться майже посередині між префектурами Ангулем та Лімож, дістало неофіційний титул “Міста Глини”. А для підтримки та популяризації такого статусу в ньому проводяться міжнародні фестивалі скульптури, гончарства та кераміки “Аржіля”. Назва фестивалю побудована на грі слів: “аржіль” французькою значить “глина”, “ар” – мистецтво, а повністю слово за своїм звучанням нагадує власне ім’я.

      Фестиваль відбувається у другій половині травня, і найяскравішою його подією є конкурс глиняних скульптур. З місцевої сировини творять і експериментують запрошені оргкомітетом художники. У мистецькому змаганні беруть участь біля сотні майстрів з різних країн. Велике свято кераміки триває три дні. В програмі фестивалю передбачені також дитячі конкурси ліплення, показ кінофільмів, виставки з музейних фондів, демонстрація машин і механізмів з виготовлення цегли та черепиці за старими технологіями, ярмарок-продаж керамічних виробів та безліч інших видовищ та забав для дітей та дорослих. У 2006 р. учасниками такого свята стали кияни – художник-кераміст Марко Галенко та гончар Іван Бобков. М. Галенко отримав першу премію фестивалю - «Золоту черепицю», а І. Бобков – Гран-прі.
Натисніть, щоб одержати збільшене зображення.

     Афіша фестивалю 2006 року. Почесним гостем того разу була Каталонія. У програмі - конкурс скульптур на тему "Цирк", ярмарок гончарних виробів та інше.

Натисніть, щоб одержати збільшене зображення.

     Марко Галенко та Іван Бобков з призами фестивалю "Аржіля-2006".

      Завдяки вдалому дебюту українських художників у організаторів фестивалю виникла зацікавленість Україною та художниками-керамістами зокрема. Представник оргкомітету фестивалю відвідав Україну, ознайомився з художніми виставками, музеями, спілкувався з майстрами. Після візиту французької сторони сформувалася ідея присвятити фестиваль 2008 року Україні. На жаль, українські чиновники - представники профільних міністерств, організацій, установ та підприємств - поставилися до проекту байдуже. Єдиний, хто підтримав делегацію, надавши демонстраційний матеріал, став музей кераміки та гончарства в Опішному, особлива подяка його директорові – Олесю Пошивайлу.


Натисніть, щоб одержати збільшене зображення.

      Через відсутність вітчизняної підтримки можливий склад учасників фестивалю був обмеженим. Всі витрати з переміщення, прийому учасників, організації екскурсій, відпочинку української делегації взяла на себе мерія міста, де відбувався фестиваль.

      Запрошені на фестиваль: Марко Галенко – почесний гість фестивалю; Неллі Ісупова, Борис Данилов, Андрій Ільїнський, Галина Яковенко, Сергій і Надія Козаки – учасники конкурсу.

     У верхньому ряду: Наталія Галенко, Галина Яковенко, Надія Козак, Віра Григоренко (перекладач), Борис Данилов, Сергій Козак.
     У нижньому ряду: Андрій Ільїнський, Марко Галенко, Неллі Ісупова.

      Тема конкурсу 2008 р. – «Сім смертних гріхів». Учасники конкурсу - професіонали, випускники художніх учбових закладів та скульптори-аматори з Франції, Іспанії, Андорри, України та Габону - повинні були мобілізувати увесь свій творчий потенціал, щоб втілити у глині образи, які б символізували лінощі, заздрість, гординю, розпусту та інші пороки.

      Жюрі конкурсу очолив відомий французький художник-модерніст, уродженець Румазьєра Бернар Прас, якого за особливий творчий стиль часто називають "Арчімбольдо XXI сторіччя". До речі, саме у цей час у Відні, у Музеї історії мистецтв, проходила виставка його робіт, влаштована паралельно з виставкою творів одного з найзагадковіших художників у світі Джузеппе Арчімбольдо (1526–1593).

      До складу жюрі увійшли художники та скульптори Ів Рондіно, Марк Деліньї, Жан-Клод Морне, Франсуа Широн та Жерар Жюльєн.

      Роботи українських скульпторів дістали високу оцінку. За підсумками жюрі, Гран-прі фестивалю отримала робота Сергія та Надії Козаків. Друге місце – «Срібна черепиця» – посіла робота Неллі Ісупової.
Натисніть, щоб одержати збільшене зображення.

Оригінальний стиль Неллі Ісупової впізнається безпомилково. Кожне платтячко символізує один з семи гріхів.



Нижче: Неллі Ісупова отримує "Срібну черепицю".

Натисніть, щоб одержати збільшене зображення.

Стильна декоративність роботи Надії та Сергія Козаків була визнана достойною "Гран-прі".

Нижче: Надія та Сергій Козаки демонструють одержаний приз.

Натисніть, щоб одержати збільшене зображення.


Натисніть, щоб одержати збільшене зображення.

      Організатори фестивалю високо оцінили рівень майстерності наших авторів та пропонують подальшу співпрацю. Учасники наступних фестивалів від України будуть сподіватися, що високі оцінки творів наших художників на міжнародному рівні зацікавлять людей, небайдужих до українського мистецтва.

Марко ГАЛЕНКО
Фото автора

ФОТОГАЛЕРЕЯ

(Прим. ред. сайту МУНДМ з частковим використанням матеріалів офіційного сайту мерії м.Румазьєр-Лубер http://www.mairie-roumazieres-loubert.com)

У Румазьєр-Лубері подих старовини відчувається скрізь.

Є, звичайно, і свої шато, хоча й невеликі, як і саме містечко.

Шато де Шамб

Шато де Пейра

Фестиваль проходив на території, прилеглої до критого ринку.

Критий ринок

А ця скульптура прикрашає подвір'я мерії.

Конкурс скульпторів стартував. Від ескізів - до їх втілення.

Натисніть, щоб одержати збільшене зображення.

Натисніть, щоб одержати збільшене зображення.

Натисніть, щоб одержати збільшене зображення.

Скульптор Сперанца (схоже, що це - псевдонім). Відомий тим, що створив парк скульптур поблизу міста О (Haux).

Натисніть, щоб одержати збільшене зображення.

Натисніть, щоб одержати збільшене зображення.

Натисніть, щоб одержати збільшене зображення.

У роботах багатьох скульпторів простежуються тенденції до створення драматичних та символічних образів...

Натисніть, щоб одержати збільшене зображення.

Натисніть, щоб одержати збільшене зображення.

Натисніть, щоб одержати збільшене зображення.

Інші митці віддають перевагу почуттю гумору та декоративності.

Натисніть, щоб одержати збільшене зображення.

Скульптор Фабріс Водро (асоціація "Ударна хвиля", Франція) біля своєї роботи.
Усе в світі відносно: комусь - смертний гріх, а комусь - "Кама Сутра"...

Натисніть, щоб одержати збільшене зображення.

Натисніть, щоб одержати збільшене зображення.

Натисніть, щоб одержати збільшене зображення.

Натисніть, щоб одержати збільшене зображення.

Натисніть, щоб одержати збільшене зображення.

Робота Галини Яковенко.

Натисніть, щоб одержати збільшене зображення.

Натисніть, щоб одержати збільшене зображення.

Члени жюрі прискіпливо роздивляються роботу Марка Галенка - гротесковий образ різновиду гріховності, яка у французів називається "gourmandise".

Перейти до сторінки 2 >>>>>>>>


Content-type: text/html CGI Error

CGI Error

Cannot open file 'msid_DB': No such file or directory


 

На початок





Початок ->Фестиваль скульптури, кераміки та гончарства "Artgila".


© 2007 Музей українського народного декоративного мистецтва. Умови використання матеріалів