Початок ->"Софійська гончарня" ->Федір Олексієнко


Пошук

Музейний проект "Софійська гончарня" передбачає:

- Регулярний випуск на музейному сайті публікацій, присвячених діяльності творчого осередку "Софійської гончарні".
(Лютий- червень 2007 р.)

Народні майстри та художники експериментальної майстерні:


- Виставку з фондової колекції робіт всіх митців майстерні.
Експонування оригінальних документів про діяльність творчого осередку.
(Червень 2007 р.)



- Організацію та проведення Вечора пам’яті за участю всіх художників, науковців, письменників, діячів культури, які безпосередньо спілкувалися з творчим осередком або працювали в ньому.
(Червень 2007 р.)



- Видання буклету до виставки.
(Травень 2007 р.)



- Видання фотоальбому про творчий доробок художників експериментальної майстерні.
(Осінь 2007 р.)



Експериментальна майстерня.
Творчий осередок.
До 100-річчя Н.І.Федорової.



Федір Олексієнко


(1898 - 1982)

     Гончар з діда-прадіда, Федір Іванович Олексієнко народився у с. Луб’янка Бородянського району Київської області. У 1935-1939 рр. викладав практику в Київському училищі майстрів народного мистецтва, у 1950-1959 рр. – у Київському училищі декоративно-прикладного мистецтва. У майстерні Ніни Федорової майстер працював з 1960 року по 2 місяці на рік, а з березня 1963 – постійно.

     Федір Олексієнко прийшов у майстерню зрілим майстром з величезним досвідом творчої роботи. Впродовж всього життя його діяльність була тісно пов’язана з культурним життям країни. Він був учасником багатьох виставок – кустарних 1920-х років, Декади української літератури і мистецтва у Москві 1936 року та інших. У музейній колекції є роботи майстра 1930-1970 років. Ряд робіт, виконаних у співавторстві з О. Грядуновою (тарілки з портретами С. Орджонікідзе та Е. Тельмана), з М. Мухою (вази) та іншими, належить до періоду, коли він працював у Експериментальних майстернях при Музеї українського мистецтва.

Ф. Олексієнко захоплювався творчістю відомого гончара Івана Тарасовича Гончара. Це вилилось у створення образів мавп і чортів, своєрідно трактованих. У своїх роботах він залишається вірним традиціям народного мистецтва у плані статичності форми, простоти і невимушеності її вирішення, дотримується усталених пластичних рішень. Як митець він сформувався задовго до приходу в майстерню, але і йому вона дала новий імпульс творчості. Тут розвинулась його велика фантазія, іронія, гротеск. У роботах цього періоду, хоч і невеликих за розміром, з’являється своєрідна монументальність у плані цілісного узагальненого вирішення форми, особливо його улюбленого образу – тура, (скульптура „Тур хвостатий”, 1970 р., „Тур-травень”, 1967 р., „Тур-серпень”, 1968 р., „Тур. Диво”, 1970-ті рр.). Крім цього він створює ряд тематичних композицій – „Рада чортів”, 1966; „Відпочинок”, 1970-ті та інші. Письменник Ю. О. Івакін дав таку характеристику творчості Ф. Олексієнка на обговоренні виставки 1966 р.: „... це вияв українського національного характеру, ..... це глибокий сміх, сміх-роздум, це ліричний поетичний сміх, в якому проявляється майстерність, дитяча безпосередність і не удавана наївність”.

Натисніть, щоб одержати збільшене зображення.

Натисніть, щоб одержати збільшене зображення.

Натисніть, щоб одержати збільшене зображення.

Натисніть, щоб одержати збільшене зображення.

Натисніть, щоб одержати збільшене зображення.

Натисніть, щоб одержати збільшене зображення.

Натисніть, щоб одержати збільшене зображення.

Натисніть, щоб одержати збільшене зображення.

Натисніть, щоб одержати збільшене зображення.

Натисніть, щоб одержати збільшене зображення.

Натисніть, щоб одержати збільшене зображення.

     Створені Ф. Олексієнком образи розширюють наше уявлення про межі творчої фантазії народного майстра, показують, що зовнішній фактор відіграє важливу роль у збагаченні творчого потенціалу, у пошуках нових виражальних засобів. Особливо значним стимулом творчості були численні виставки, в яких гончарі майстерні постійно брали участь, та схвальні відгуки колег, гостей майстерні – письменників, художників, артистів. Відчуваючи себе в руслі культурного життя, майстри прагнули досягти нових вершин творчості. Це добре розуміла Ніна Федорова і всіляко підтримувала їхні намагання, справедливо вважаючи, що емоційні творчі сплески обов’язково дадуть новий поштовх та нові прояви формотворчих пошуків майстерні в цілому.

Федір Олексієнко зробив власний внесок у творчий доробок майстерні, збагатив його своїм талантом і працею.

Людмила Сержант


Content-type: text/html CGI Error

CGI Error

Cannot open file 'msid_DB': No such file or directory


 

На початок





Початок ->"Софійська гончарня" ->Федір Олексієнко


© 2007 Музей українського народного декоративного мистецтва. Умови використання матеріалів