|
|
Пошук
Музейний проект "Софійська гончарня" передбачає:
- Регулярний випуск на музейному сайті публікацій, присвячених діяльності творчого осередку "Софійської гончарні".
(Лютий- червень 2007 р.)
 |
|
Народні майстри та художники експериментальної майстерні:
|
- Виставку з фондової колекції робіт всіх митців майстерні.
Експонування оригінальних документів про діяльність творчого осередку.
(Червень 2007 р.)
- Організацію та проведення Вечора пам’яті за участю всіх художників, науковців, письменників, діячів культури, які безпосередньо спілкувалися з творчим осередком або працювали в ньому.
(Червень 2007 р.)
- Видання буклету до виставки.
(Травень 2007 р.)
- Видання фотоальбому про творчий доробок художників експериментальної майстерні.
(Осінь 2007 р.)
|
|
|
|
|
|
|
|
Експериментальна майстерня.
Творчий осередок.
До 100-річчя Н.І.Федорової. |
|
|
|
|
|
Микола Маринченко
(1924 – 2004)
|
Микола Миколайович Маринченко – потомственний гончар, родом з сім’ї селянина-гончара (село Верба Коропського району Чернігівської області). Ще підлітком почав навчатися у батька та діда прадавньому ремеслу, покохавши його на все життя.
Зі споминів майстра: “ Батько навчив гончарити і за кожний добре виконаний виріб платив мені: за півлітровий горщик - 5 коп., за літровий – 10 коп., за полуторалітровий - 15 коп. Так я “заробив” у батька 100 рублів!
|
|
|
|
| |
Через деякий час він попросив у мене в позику ці 100 рублів. Декілька днів потому сказав, що гроші не поверне, тому що бачить, що син сам в змозі заробляти своєю працею”. В цьому віці Н. Маринченко умів виробляти весь головний асортимент гончарного посуду – миски, тикви, глечики. Самостійно розписував вироби білим ангобом по червоному черепку.
У майстерні Микола Маринченко продовжував робити традиційний чернігівський посуд. Тут він вперше почав крутити на гончарному крузі декоративні тарелі, майже одразу долучився до ліплення декоративної скульптури.
|
В свої роботи майстер вкладував фантазію, життєві враження, спостереження, гумор. Корови, сохаті лосі, птахи, хитрюща лиса з півнем, свинки, собаки, кенгуру, слони – звірине царство майстра.
Творча атмосфера майстерні допомогла зміцнити здібності селянина-гончара, підняла його від простого ремісника-кустаря до визнаного художника. В цьому колектив бачив одну із головних своїх задач, в цьому був державний підхід до розвитку народного мистецтва.
Наталія КРУТЕНКО
|
