Початок ->Як Музей долучився до старовинної традиції ->"Manneken Pis"


     Маннекен Піс (брабантською “Малюк, що пісяє”), відомий також як “Крихітка Жюльєн” – одна з найпопулярніших історичних пам’яток Брюсселя. Бронзова скульптура - фонтан заввишки 61 см - зображує бешкетливого хлопчика, що пускає струминку. Вона встановлена у кутовій ніші на перетині вулиць рю дю Шен (Дубової) та рю л’Етюв (Сушильні) поблизу історичного центру Брюсселя. Скульптура була створена у 1619 році на замовлення муніципальної влади Брюсселя франко-фламандським скульптором барокового стилю Жеромом Дюкенуа (Duquesnoy) Cтаршим, батьком скульпторів Жерома Дюкенуа-молодшого та більш відомого Франсуа Дюкенуа. Відповідний контракт від 13 серпня зберігається в архіві міста. Колону (1 м 70 см), на яку було встановлено скульптуру, виконав Даниель Рёссенс. У 1770 р. колона була замінена на нішу у стилі рококо, яку можна бачити зараз. Кілька століть тому цей фонтан, разом з кількома іншими, слугував джерелом питної води.

     Перед тим фонтан існував у вигляді такої ж скульптури з каменю, відомої як “Малюк Юліан (Жюльєн)”. Про неї згадується у документі з архіву Сент Гудула, датованого 1388 роком. Назва “Маннекен Піс” вперше з’являється у текстах 1451 – 1452 років, які зберігаються в архівах Брюсселя.

Натисніть, щоб одержати збільшене зображення.

Такий вигляд мав "Manneken Pis" до 1770 року.

Натисніть, щоб одержати збільшене зображення.

А такий - після (це - карикатура сучасника! - подивіться збільшене зображення.)

Натисніть, щоб одержати збільшене зображення.

Писяючий хлопчик з Гераартсбергену

     Насправді скульптура зображує купідона. Цей мотив присутній у європейському мистецтві з часів античності та набуває особливої популярності у період Відродження (XV - XVI ст.) та барокко (XVII - XVIII ст.).

     Що стосується сюжету "амурчика, який писяє", то він зовсім не є вийнятковим, і популярність Маннекен Піс'а з ним аж ніяк не пов'язяна. Ця тема з'являється у західному мистецтві ще в античні часи. У другій половині XV століття вона стає дуже поширеною в Італії під назвою "putto pisciatore". У Бельгії фонтан "Manneken Pis" теж не є єдиним у своєму роді. Схожі скульптури можна знайти у містах Гераартсбергені, Хассельті та Генті.

Перше вбрання

     Наприкінці XVII століття теріторія нинішньої Бельгії знаходилася під владою іспанської корони, яка належала династії Габсбургів. Королі "Священної Римської імперії" призначали там своїх намісників – штатгальтерів, які теж належали до династії Габсбургів або були наближеними до королівського двору та мали католицьке віросповідування.
     У цей час загострилося суперництво між Габсбургами та Бурбонами. Занепад іспанської гілки Габсбургів та посилення Франції сприяло тому, що у 1688 році між Францією та коаліцією європейських держав (Голандія, «Священна Римська імперія», Іспанія, Швеція, Баварія, Саксонія) спалахнула війна, відома як "війна Великої коаліції", "дев'ятирічна", "Орлеанська", або "війна за пфальцську спадщину". 9 липня 1686 р. країни, які пізніше увійшли до коаліції, уклали таємну оборонну угоду (т. з. Аугсбурзька ліга) с метою призупинити теріторіальну експансію Франції у Західній Європі. У 1689 р. до ліги приєдналася Англія, яка прагнула домогтися послаблення Франції у війні зусиллями держав - членів Аугсбурзької ліги.
Людовік XIV, на підставі віддаленого родства з курфюрстом Пфальца Карлом, після його смерті у 1685 р. під приводом захисту прав дружини свого брата герцогині Орлеанської висунув претензії на значну частину теріторії, що входила до складу «Священної Римської імперії».
     Під час військових дій у серпні 1695 р. французькі війська під командуванням маршала Франсуа Віллеруа піддали Брюссель руйнівному артилерійському обстрілу, який тривав два (за іншими джерелами - три) дні. Саме тоді була майже повністю зруйнована Гранд Пляс - центральна площа міста. Дивом уцілили лише Отель де Віль (міська ратуша) та кілька фасадів будинків гільдій, але Брюссель не пав. Мешканці Брюсселя переховували Маннекена Піса від обстрілу, а потім знов повернули скульптуру на її місце, викарбувавши над її головою рядки з псалому: "In petra exaltavit me et nunc exaltavi caput meum super inimicos meos" ("На камень було мене піднесено. І тепер підношу я главу свою над ворогами моїми" - Псалом 26).

Максиміліан II Емануель Віттельсбах (1662 - 1726), курфюрст Баварії та герцог Люксембурзький.
Обдарований військовий керівник, він брав участь у війні на боці Габсбургів, а також доводився зятем імператорові Леопольду I, і у 1692 р. був призначений штатгальтером Іспанських Нідерландів. Саме він започаткував у 1698 р. традицію дарувати "хлопчику, що пісяє" урочисте вбрання.

Франсуа де Нефвіль, герцог де Віллеруа (1644 - 1730)
Маршал Франції при королі Людовіку XIV.
У серпні 1695 р. за його наказом французькі війська піддали Брюссель варварському бомбардуванню.

     Війна закінчилася з невизначеним результатом підписанням 20 вересня 1697 р. Рісвікської мирної угоди, відповідно до якої Франція змушена була відмовитися від більшої частини територій, які вона захопила у країнах Західної Європи.
Відновлювався зруйнований Брюссель. У 1696 - 1697 р.р. було закінчено відбудову Гранд Пляс, яка відтоді набула свого сучасного вигляду.

     У відродженому місті гільдії Брюсселя влаштували святкування, під час якого штатгальтер Іспанських Нідерландів курфюрст Баварії Максиміліан II Емануель першого травня 1998 р. подарував "хлопчикові" його перше вбрання кольору "баварської сині". Саме з того часу бере початок традиція дарувати "Manneken Pis'ові" урочисте вбрання.

Дарунок Людовіка XV

     Але конфлікт між Габсбургами та Бурбонами залишався неврегульованим. У 1701 році, після смерті Карлоса II, останнього короля Іспанії з династії Габсбургів, розпочинається "Війна за Іспанську спадщину" між Францією та її союзниками з одного боку та "Священною Римською імперією", Голландською республікою та, пізніше, Англією - з іншого. Військові дії відбувалися в Іспанії, Італії, Австрії, Німеччині, Нідерландах та Північній Америці. У 1706 р. герцог Мальборо (Джон Черчилль, 1-й герцог Мальборо, предок майбутнього прем'єр-міністра Великобританії Уїнстона Черчилля) вибив французів під командуванням де Віллеруа з більшої частини Іспанських Нідерландів, одержавши у травні рішучу перемогу у битві під Рамійї. У 1707 р. Війна за Іспанську спадщину перетнулася на короткий час з Північною війною, коли війська короля Швеції Карла XII з'явилася у Саксонії, змусивши курфюрста Августа II відмовитися від польського трона. І французи, і антифранцузька коаліція намагалися схилити Карла до участі у війні на своєму боці, але той вирушив до Росії, де зазнав поразки під Полтавою і утік до Османської імперії.

     А війна тим часом ставала все більш виснажливою для обох сторін. У 1713 р. було підписано Утрехтський мирний договір, за яким Англія та Голандія вийшли з війни, а у 1714 р. війна закінчилася остаточно. Королем Іспанії став онук Людовіка XIV Філіп V, але без права наслідування французького престолу, відбулися й інші зміни на карті Європи.
Нідерланди ж відійшли до Австрії.

     Мир у Європі тривав аж до 1740 р., коли помер імператор Карл VI. Згідно до виданої ним у 1713 р. т. зв. "Прагматичної санкції", володіння австрійських Габсбургів повинні були перейти до його дочки Марії-Терезії. Однак Прусія, Баварія, Саксонія та Іспанія, яких підтримувала Франція, почали оспорювати її права. 16 грудня 1740 р. вторгненням пруських військ Фрідріха II у Сілезію почалася "Війна за Австрійську спадщину", яка тривала до 1748 року. Австрію підтримали Англія, Голландська республіка а згодом - і Росія. Військові дії відбувалися на величезній території - від Австрійських Нідерландів до Півнвчної Італії, а також у колоніях. 1742 -1743 р.р. складалися успішно для Австрії та її союзників. Війська англійського короля Георга II спромоглися 27 червня 1743 р. розбити армію французького маршала де Ноайля біля Деттингена, у рейнських землях.
     Вважається, що саме англійські солдати у 1745 р. вперше викрали Маннекен Піса. На щастя, статуя була невдовзі знайдена і знов встановлена на своє місце.
     Однак військовим успіхам англійців перешкодило нове повстання якобітів. Карл Едуард Стюарт, син Якова (Джеймса) Стюарта, прибуває з Франції, очолює шотландську армію та вдирається до Англії, дійшовши до Дербі. Для придушення повстання з континенту були відкликані англійські війська під командуванням герцога Кумберлендського, які 16 квітня 1746 р. нанесли поразку якобітам у бою при Куллодені. Карлу Стюарту, перевдягненому у жіноче плаття, вдалося втекти до Франції. Але французи скористалися ситуацією і легко овлолоділи Гентом, Брюсселем, Антверпеном, Монсом і Намюром, встановивши контроль майже над усією Фландрією. За цей успіх командувач однієї з французьких армій Моріц, граф Саксонский, одержав звання головного маршала.
     У 1747 р. французькі гренадери, які перебували у Брюсселі, поцупили статую писяючого хлопчика. За деякими свідченнями, її потім було знайдено біля будинку розпусти. Громадяни Брюсселя були настільки обурені цим вчинком, що у справу був змушений втрутитися сам король Франції Людовік XV. Було оголошено про покарання викрадачів, а хлопчикові король подарував вбрання маркіза, прикрашене золотим шитвом. Це - найдавніше вбрання Маннекена Піса, яке дійшло до наших днів. Як і інші костюми, воно зберігається в музеї міста Брюссель.

Король Людовік XV
Моріс-Квентін де Ла Тур, 1748
Лувр.

Герцог Анжуйський, який народивля 15 февраля 1710, був проголошений королем Франції Людовіком XV у п'ятирічному віці через смерть інших трьох спадкоємців корони. З шести років його вихователем став аббат Флері, а також вже відомий нам Франсуа де Нефвіль. Король добре і старанно вчився, особливо полюбляв математику та географію. Простий у приватному житті, він водночас вирізнявся витонченістю та шляхетністю. Але до державних справ ставився як до важкого тягара. Лише під час війни за Австрійську спадщину виявив достатню активність і прийняв особисту участь у керівництві військовими діями. У другій половині життя все більше удавався до любовних інтриг і після смерті 10 травня 1774 р. залишив величезні державні борги та затяжну кризу у королевстві.

Натисніть, щоб одержати збільшене зображення.


Вбрання, подароване Людовіком XV: трикутний капелюх, прикрашений пір'ям, короткі чоловічі штани (qulotte), камзол з жакеткою, мережане жабо, перука, шкарпетки та башмаки.
Крім того, хлопчик отримав титул лицаря Ордену Св.Людовіка, що вимагало від французьких солдат віддавати йому салют!


     У 1746-47 р.р. до австро-англійської коаліції приєдналася Росія, і в січні 1748 р. російський корпус вступив у Германію. Через загрозу виходу російських військ на Рейн Франція погодилася на мирні переговори, які відбулися в Аахені у 1748 р. За Аахенським миром Габсбурги зберегли більшу частину своїх володінь, було визнано права Марії Терезії, а Франція не отримала ніяких територіальних здобутків. Мир не розв'язав протиріч між європейськими державами і став лише перепочинком перед Семирічною війною 1756-63 р.р.

     Потім була Французька революція, перемога якої поклала край австрійському володарюванню у Нідерландах. Після поразки Наполеона під Ватерлоо, у 20 кілометрах від Брюсселя, союзники віддають цю територію під владу Королівства Нідерландів. Але у 1830 році у країні спалахує повстання, і 20 січня 1831 року Бельгія оголошується незалежною державою, а її першим королем стає Леопольд Саксон-Кобурзький...

А чи був хлопчик?

     На жаль, Маннекен Піс потерпав не лише від військових дій, але й від звичайних вандалів. У 1817 Антоні Лукас, людина з кримінальним минулим, вкрав статую знов. Її було знайдено в уламках. Лукас був засуджений на довічне ув’язнення, а статую реставровано (за припущенням, скульптором Годешарлем) і повернено на місце у 1818 р. На її цоколі є напис: REST 1817.
Останній випадок трапився у 1978 р., коли студенти викрали її на парі, а потім повернули. Але це була вже не оригінальна статуя: за рішенням міської влади у 1965 р. її було замінено копією. Оригінал наразі зберігається у Музеї міста Брюссель.

     Однак мало кому відомо, що прототипом для копії 1965 р. насправді слугувала зовсім інша скульптура! При черговому викраденні, яке трапилося у 1965 році, оригінальна статуя була знов істотно пошкоджена: тулуб було відірвано і викрадено, а нижня частина ніг залишилася на п'єдесталі. Тому нову статую було виготовлено за зліпком зі скульптури, відлитої з міді у 1630 р. у майстерні Жака ван ден Брока. Остання (вона теж зберігається у Музеї) була декоративною і не призначалася для функціонування у вигляді фонтану.
Оригінальну ж скульптуру було знайдено у 1966 році у каналі, реставровано вдруге і передано на зберігання до музею міста Брюссель.

Чому саме козачок?

     Отже, настав час зробити хлопчикові подарунок від України. Але яке з усього розмаїття українського національного вбрання буде найбільш упізнаваним у Європі? - Звичайно ж, козацьке!

     Ще у 1651 р. у місті Руан була надрукована книга Гiйома Левассера де Боплана, на титульному листі якої було написано:

Опис місцевостей королівства Польського
Від кордонів Московії до рубежів Трансільванії включно
Пана де Боплана

У Руані, в Жака Кайю, який тримає лавку у Дворі Палацу
1651

     "...Cаме звідси [з Києва - прим.] пішов той благородний люд, який нині зветься запорозькими козаками [cosaques zaporousky]. Протягом багатьох літ вони заселяють різні місця по Борисфену і довкола; ще й тепер їх кількість сягає до 120 тис. чоловік, призвичаєних до війни і готових менш, як за тиждень, до виконання будь-якого наказу, що йде від імені короля. Це люди, які часто, майже щороку роблять набіги на Понт Евксінський з великою шкодою для турків. Вони неодноразово грабували Крим, який належить Татарії, спустошували Анатолію, розоряли Трапезунд і досягали навіть гирла Чорного моря за три льє від Константинополя, де винищували все вогнем і мечем, повертаючись звідти з великою здобиччю і рабами" - пише він у цій книзі.
Відверто кажучи, тодішнє і сучасне поняття благородства дещо відрізняються! Але так чи інакше, а саме Гійом де Боплан відкрив для Європи "Країну козаків".

     Гійом Левассер де Боплан походив з північної французької провінції Нормандії. У молодості він поступив на військову службу і невдовзі увійшов у довіру до всемогутнього на той час маршала д'Анкр (авантюриста італійського походження Кончіно Кончіні). Але кар'єра маршала трагічно увірвалася: 24 квітня 1617 р. його було вбито герцогом Ніколя Вітрі за наказом короля Людовіка XIII (подробиці див. у "Мемуарах" Армана Жана дю Плессі, кардинала, герцога де Рішельє). Мабуть, саме ці обставини змусили Боплана шукати службу в інших країнах.

     В кінці 20-х - на початку 30-х років XVII ст. польський король Сигизмунд III Ваза запропонував Гійомові де Боплану звання старшого капітана артилерії та посаду військового інженера. Польська держава тоді здійснювала заходи для захисту своїх південних та південно-східних рубежів, яким загрожували Османська імперія, а також регулярні напади кримських татар та козаків. На Боплана було покладено завдання створення системи фортифікаційних споруд у цій місцевості. На протязі 16 чи 17 років Боплан мандрував просторами України, шукаючи місця для укріплень та складаючи за дорученням польського короля Владислава IV та коронного гетмана Конецьпольського докладні карти Південної Русі. За цей час Боплан добре познайомився з топографією, етнографією, побутом і становищем України та прилеглих місцевостей і склав про це цікаві записи.

     На початку повстання під проводом Богдана Хмельницького Боплан залишив польську службу і повернувся на батьківщину, до Руану. Після повернення він зайнявся обробкою того матеріалу, який він зібрав під час служби, складанням карт та написанням книг.

     Перше видання загальної карти України, Delineatio Generalis Camporum Desertorum vulgo Ukraina. Cum adjacentibus Provinciis («Загальний план Диких полів, простою мовою України») було виконано відомим голландським гравером Гондіусом (В.Гондом) і надруковано у Данцігу у 1648 році. За життя автора було видано ще два істотно доповнених видання "Опису України": у 1660 та 1673 роках. Його книги і карти довгий час лишалися найбільш докладним і авторитетним джерелом відомостей про Україну.

     Пізніше козацька тематика з'являється у літературних творах лорда Байрона та Віктора Гюго, яких надихнула на їх створення історія гетьмана Мазепи. У свідомості європейців козаки уособлювали волелюбні прагнення українського народу. Тому Нестора Махно (який більше популярний у франкомовній Європі, ніж в Україні) там називають "козаком анархії". Мюзикли за мотивами повісті Гоголя "Тарас Бульба" можна досить часто бачити на бельгійській сцені. Є також кілька готелів, ресторанів, кафе і навіть один з сортів пива під назвою "Козак".

     "Перший Посол народної та культурної спадщини Брюсселя"

     Давній улюбленець брюссельців, Маннекен Піс став у наш час популярним в усьому світі. Біля фонтанчика завжди можна побачити натовп туристів. А до традиції вбирання хлопчика у національне вбрання долучається все більше і більше країн як східної, так і західної півкулі.
За ці заслуги лицар Ордену Св.Людовіка, Почесний сержант різних полків, найстаріший громадянин Брюсселя, Маннекен Піс одержав від голови Управління у справах розвитку та туризму Брюсселя титул "Першого Посла народної та культурної спадщини Брюсселя". А допомагають йому нести цю почесну функцію члени створеного у 1954 р. "Ордену друзів Маннекен Піса" - громадської асоціації, яка опікується проведенням належним чином усіх заходів за його участю, включаючи традицію вбирання.

     В наш час Manneken Pis має, мабуть, найбільшій у світі гардероб, який налічує близько 800 різних комплектів вбрання - від одягу Санта-Клауса до національних костюмів різних країн світу. Всі вони зберігаються у Музеї міста Брюссель, розташованому у “Будинку Короля” – історичній споруді на знаменитій старовинній площі Гранд Пляс/Гроте Маркт.


     Чи знаєте ви?

     Костюми, що пропонуються для Manneken-Pis, повинні задовольняти багатьом критеріям. Вони мусять бути національними, історичними, народними, або представляти певний регіон. Вони ні в якому разі не можуть носити рекламний характер. Вбрання має бути чоловічим, повним та складатися з верхньої (куртки, сорочки) та нижньої (брюки, штани) частин, взуття та головного убору.
     Під час певних свят замість води у фонтанчик подаються деякі напої, зокрема la Faro - брюссельське пиво.


Manneken Peace (Мир). До Міжна-
родного дня захисту дітей 1 червня (англ. "peace" та флам. "pis" звучать однаково).

Мушкетер. До національного свята Франції 14 липня - Дня взяття Бастилії

Натисніть, щоб одержати збільшене зображення.

Галерея костюмів Маннекен Піса у Музеї міста Брюссель.





"Будинок короля". Споруджений у XIII ст. як склад для пекарів, зазнав численних перебудов. Певний час використовувався як державна в'язниця. Саме тут провели ніч перед стратою 5 липня 1568 р. графи Егмон та де Орн, про що зроблений напис на підніжжі вхідних колон. За часів правління герцога Брабантського називався Домом Герцога. Після завоювання Бельгії французами був перейменований на Дом Народа. Коли іноземні губернатори почали здійснювати тут деякі королівські функції, дістав назву "Будинок Короля", хоча ніякий король тут ніколи не жив.
У період з 1873 по 1875 р. будинок було перебудовано у готичному стилі Віктором Ямаром та прикрашено скульптурами. Над центральною аркадою першого поверху височать скульптури Марії Бургундської, яка у 1447 р. передала будинок місту, та її онука Карла V Великого, за часів правління якого була здійснена перебудова.
Зараз в ньому знаходиться Музей міста Брюссель.


Елвіс Преслі. До дня народження - 8 січня.

Святий Микола. 6 грудня.

Форма старшого сержанта Уельської гвардії. До дня визволення Брюсселя від фашистської окупації 3 вересня 1944 р.


Коментарі:

Надіслати коментар:

Всього коментарів: 2. Показано 2 коментарів з 1 по 2
Сторінки:  [1]    

2

Ім'я: Від редакції...

10 лютого 2010р.
08:49

Макака - вона макака і є...
1

Ім'я: Макака

9 лютого 2010р.
18:18

шкурщщщщщщщщщщщщщщщщщщщщщщщщщщщщщщщщаааааааааааааааааааааааааааааааааааааУ 1701 році, після смерті Карлоса II, останнього короля Іспанії з династії Габсбургів, розпочинається "Війна за Іспанську спадщину" між Францією та її союзниками з одного боку та "Священною Римською імперією", Голландською республікою та, пізніше, Англією - з іншого. Військові дії відбувалися в Іспанії, Італії, Австрії, Німеччині, Нідерландах та Північній Америці. У 1706 р. герцог Мальборо (Джон Черчилль, 1-й герцог Мальборо, предок майбутнього прем'єр-міністра Великобританії Уїнстона Черчилля) вибив французів під командуванням де Віллеруа з більшої частини Іспанських Нідерландів, одержавши у травні рішучу перемогу у битві під Рамійї. У 1707 р. Війна за Іспанську спадщину перетнулася на короткий час з Північною війною, коли війська короля Швеції Карла XII з'явилася у Саксонії, змусивши курфюрста Августа II відмовитися від польського трона. І французи, і антифранцузька коаліція намагалися схилити Карла до участі у війні на своєму боці, але той вирушив до Росії, де зазнав поразки під Полтавою і утік до Османської імперії.

А війна тим часом ставала все більш виснажливою для обох сторін. У 1713 р. було підписано Утрехтський мирний договір, за яким Англія та Голандія вийшли з війни, а у 1714 р. війна закінчилася остаточно. Королем Іспанії став онук Людовіка XIV Філіп V, але без права наслідування французького престолу, відбулися й інші зміни на карті Європи.
Нідерланди ж відійшли до Австрії.




Ваше ім'я*:

E-mail:

Коментар* :          3000  знаків

* Поля, обов'язкові для заповнення

 

 

На початок





Початок ->Як Музей долучився до старовинної традиції ->"Manneken Pis"


© 2007 Музей українського народного декоративного мистецтва. Умови використання матеріалів