Початок -> Виставки -> Чайний посуд

Чайний посуд ХVІІІ – ХХ століть
Стиль епохи


Виставка виробів провідних фарфорових і фаянсових заводів України з колекції музею
(6 липня - 31 серпня 2005р.)

Пошук

Усі представлені виставки























































































































































































































































































Музей українського народного декоративного мистецтва володіє надзвичайно цікавою та різноманітною колекцією виробів фарфорових і фаянсових підприємств України ХVІІІ – ХХ ст. Важливою складовою цієї збірки є предмети чайного посуду. Всі вони позначені своєрідністю художньої мови, демонструють еволюцію загальноєвропейських стилів, характерних для певних історичних періодів.
«Предмети чайного посуду. Корецький фарфоровий завод. XIX ст.» «Чайні прибори. Волокитинський фарфоровий завод. XIX ст.»

Рисами стилю класицизм і його завершальної фази – стилю ампір – позначені вироби Корецького (1784 – 1831), Городницького (1807 – 1917) та Баранівського (заснов. у 1804 р.) фарфорових заводів. Потяг до благородної простоти, гармонійного співвідношення пропорцій, до стриманого декору виявився і в предметах чайного посуду цих підприємств. Асортимент їх був різноманітний: чашки з блюдцями, стакани, чайники, молочники, коробочки та флакони для сухого чаю. Їм властиві пропорційні форми з чітким силуетом і стриманим декором. Часто використовували техніку “суцільного покриття”. Найбільш поширеними елементами орнаменту є меандр, пальмети, листя та грона винограду, вензелі та монограми.
«Предмети чайного посуду. Києво-Межигірська фаянсова фабрика. XIX ст.» «Предмети чайного посуду. Києво-Межигірська фаянсова фабрика. XIX ст.»

Діяльність Києво-Межигірської фаянсової фабрики (1798 – 1876) також позначена проявами стилю ампір, взірцем для якого служило мистецтво класичної Греції та імператорського Риму. У виробах підприємства він виявився у зверненні до античних форм з їх піднесеною урочистістю, парадністю та репрезентативністю; в орнаментальних мотивах і сюжетах друкованих малюнків, у використанні рельєфного декору, органічно узгодженого з формою та одноколірним глазурованим покриттям. Знамениті “гіпюрні сервізи”, до складу яких входили і предмети чайного посуду, стали своєрідною “візитною карткою” Києво-Межигірської фаянсової фабрики. Попри впливи ампіру на фабриці сформувався цілком власний стиль з чітко визначеними художніми особливостями, притаманними саме цьому підприємству

Друге рококо було головним художнім напрямком Волокитинського фарфорового заводу (1837 – 1861). Форми чайного посуду позначені граційністю, а біле тло, поліхромний розпис, тактовне золочення надають їм м’якості та вишуканості. Серед розмаїття предметів вирізняються чайні прибори, які складаються з 3-х частин: мініатюрного чайника, спиртівки – “грілки” та підставки. Чайні сервізи Волокитинського фарфорового заводу експонувалися на промислових виставках Російської імперії вже у 1839 р., де були відзначені срібною медаллю, а у 1849 р. – золотою.

На початку ХХ ст. у мистецтві відбуваються радикальні зміни, зумовлені розвитком стилю модерн і появою нових, авангардних, течій. Предмети чайного посуду цього часу (чашки, чайники) мають просту, циліндричну, приземкувату форму. В системі декору переважають сюжетні композиції ідеологічного спрямування.
«Радіонов Є.С. Чашки та блюдця з портретами Й.Сталіна, М.Хрущова. Київський експериментальний кераміко-художній завод.1947 р.» «Пахарєва (Митяєва) Л.М. Чайний сервіз “Київ”. Київський експериментальний кераміко-художній завод.1949 р.»

У середині ХХ ст. активно поширюється метод соціалістичного реалізму. Мистецькі твори несуть на собі ідейне навантаження та агітаційне спрямування. У декор чайних сервізів вводяться портретні зображення: Й.Сталіна та членів Політбюро, героїв праці; сюжетні – робота на колгоспних ланах, фабриках і заводах; тексти Радянської Конституції, міські пейзажі тощо. Зображення вміщували у медальйони, котрі облямовували рослинними чи геометричними орнаментами.
«Веретьохін В.Г., Калілов М.М. Чайний сервіз (16 предметів). Городницький фарфоровий завод. 1957 р.»

Цікавим періодом у діяльності Київського експериментального кераміко-художнього заводу (заснований у 1924 р.) була творча робота групи майстрів декоративного розпису з с. Петриківки Дніпропетровської обл.: М.Тимченко, В.Павленко, Г.Павленко-Черниченко, В.Клименко-Жукової. В орнаментику чайного посуду вони привнесли яскравий колорит і своєрідний стиль традиційного петриківського живопису.
«Шевченко Л.В., Шевченко В.Ф. Чайний сервіз “Святкова Україна”. Сумський фарфоровий завод. 1977 р.» «Предмети чайного посуду. Київський експериментальний кераміко-художній завод. 1960-ті рр.»

Друга половина ХХ ст. представлена чайними сервізами та окремими їх предметами провідних фарфорових заводів України: Київського, Коростенського, Сумського, Полтавського, Баранівського, Довбишського, Полонського. Вироби кожного з них мають власний стиль, позначений використанням традицій минулих епох, пошуками нових форм та орнаментальних композицій.
«Трегубов М.С., Хитько А.В. Чайний сервіз “Маріїнський”. Коростенський фарфоровий завод. 1987 р.» «Герасименко Т.С., Гапонюк К.І. Чайний сервіз “Сині птахи”. Полонський фарфоровий завод. 1977 р.»
Кінець ХХ ст. – це час цікавих експериментів і пошуків у керамопластиці. Вільна фантазія на теми чайного посуду, де утилітарність має другорядне значення, – характерна риса творчості художниці Н.Ісупової.

Людмила Білоус

 

На початок


Чайні прибори. Волокитинський фарфоровий завод. XIX ст.


Блюдця. Волокитинський фарфоровий завод. XIX ст.


Молочник. Волокитинський фарфоровий завод. XIX ст.


Чашка. Волокитинський фарфоровий завод. XIX ст.


Чашки. Волокитинський фарфоровий завод. XIX ст.



Предмети чайного посуду фарфорових заводів України. 1930-ті рр.

























. Трегубов М.С., Жданова А.А. Набір “Ніжний”. Коростенський фарфоровий завод. 1974 р.









Ісупова Н.М. Композиція “Контрасти”. 1989р.




Початок -> Виставки -> Чайний посуд


© 2006 Музей українського народного декоративного мистецтва: Умови використання матеріалів