|
| 
Пошук
Усі представлені виставки
|
|
„Господь світ створив мудро:
те, що тобі потрібно, те – просто,
а те, що складно, те – не потрібно.”
(Григорій Сковорода)
|
|
|
Гончарі, художники-керамісти є до певної міри філософами. Під рівномірне обертання гончарного круга, тихий зачарований шепіт глини, думки митця набирають філософської спрямованості, сягають глибин підсвідомості. Як посередник між вічним матеріалом та сьогоденням Гончар священнодіє над глиною для втілення своїх думок та ідей. Він розмірковує над вічними темами: сенсом життя, місцем людини на землі, а під його руками народжуються чудові твори, що примушують відчувати та мислити, пробуджують душу, спонукають до дії.
|
В Музеї українського народного декоративного мистецтва представлено виставку робіт великої талановитої гончарної родини Спасьонових-Тодорчуків під назвою „Від народження до тризни”. Експозиція несе містке філософське навантаження: мистецькими засобами художники замислили розказати про життєвий шлях, осмислити та передати думки і міркування про сенс земного буття. Із землі народжуємося та в землю йдемо ...
|
Здавалося б, засоби для втілення такого складного завдання занадто прості – гончарювання. Але саме через найдавніший художній матеріал, який людина використовує не тільки для утилітарних потреб, але й для прикрашання побуту та мистецького самовираження, художники-керамісти намагаються донести до глядача глибинний філософський зміст всього сущого, охопити людську долю. Гончарний круг – то коло життя: безупинно кружляє, народжує, надихає, творить, йде у небуття ...
С.Спасьонов. Композиція “Навершя”. 2005 р. 
Виставка є першою авторською художньою експозицією родини керамістів. На ній представлено роботи Сергія Івановича Спасьонова, його дочки Ярослави та її чоловіка Сергія Тодорчука. Вони є членами Національної спілки майстрів народного мистецтва України і постійними учасниками Всеукраїнських молодіжних симпозіумів гончарного мистецтва, які щоліта організовує Національна спілка майстрів народного мистецтва у гетьманській столиці України – Чигирині на Черкащині.
| |
|
|
 Я.Спасьонова. Скульптура "Олень".
2009.
|
|
Сергій Іванович Спасьонов за освітою будівельник, але, як творча людина, змінив багато професій у пошуках життєвого шляху. Вирішальним у визначенні головного мистецького спрямування стало знайомство у 1987 році з Михайлом Дмитровичем Головком, який допоміг розвинути гончарні навички. І вже з 1989 року Сергій Спасьонов бере активну участь у численних виставках в Україні та за її межами (міста Прага, Пршибрам, Кутнагора, Варшава).
|
Голова родини Спасьонових справді відповідає суті свого прізвища: великодушний, щедрий, безвідмовний, надійний, здається, що він все розуміє та все вміє. Легкий на нові справи, Сергій Іванович відповідально ставиться
до діла, готовий всіх виручати, допомагати. Він бездоганно кладе печі та гончарні горни, так же віртуозно працює за гончарним кругом. Його енергія, харизма, вміння згуртувати команду навколо ідеї та повести її за собою задля здійснення мети викликають повагу. Саме він є головним сімейним філософом, центром родинного тяжіння, генератором ідей та головним підрядником у їх здійсненні.
|
 Я.Спасьонова. Ваза "Трипільська".
|
|
Ярослава – єдиний в родині дипломований фахівець-кераміст: у 2008 році вона закінчила Київський державний інститут декоративно-прикладного мистецтва і дизайну ім. М. Бойчука (кафедра художньої кераміки). Символічні орнаменти її робіт виконані з тонким смаком, з почуттям належної міри, гармонійні у кольорі, тонко підкреслюють форми виробів.
|
|
 С.Тодорчук. Барило. 2009.
|
|
Сергій Тодорчук отримав технічну освіту: після закінчення Національного транспортного університету та знайомства з майбутньою дружиною захопився гончарюванням і це стало його покликанням. У 2007 році в рамках політики підтримки державою талановитої молоді Сергій отримав Президентський грант для реалізації творчого проекту „Гончарство крізь віки”. Його твори позначені індивідуальною творчою фантазією, їм властива висока культура виконання і бездоганний мистецький смак. Майстер уміло виявляє красу матеріалу, поєднуючи гармонію національної своєрідності та сучасні естетичні вимоги. В основі декору – знаковість і сакральність декоративних мотивів. Досконалі форми його робіт заворожують, нагадуючи античні лощені посудини.
|
|
 Я.Спасьонова, С.Тодорчук. Барило "Сирін".
2009.
|
|
На виставці представлено понад 200 робіт – глеки, горщики, макітри, тарелі, миски, свічники, декоративні композиції, пластика. Тематично в експозиції виділено декілька розділів. Головний життєстверджуючий наголос припадає на тему сім’ї, дитинства, творчого розквіту (композиції „Родина”, „Дитинство”, „Мальва”). Історична тематика відображена в роботах „Велесове колесо”, „Україна крізь віки”, у тарелях з трипільськими та давньоруськими мотивами. Тема вічності, безперервності життя пов’язана з ритуальним посудом та сакральними посудинами, які дуже схожі за формою, але різняться за призначенням.
Ця весела, потужна, творча родинна команда керамістів уміло використовує багатий творчий і технічний арсенал засобів, що збереглись у народному гончарстві, бездоганно володіє майстерністю гончарювання, лощення, ритування, тонування та підполивного розпису.
|
З-під вмілих рук майстрів виходять великі й малі, традиційні та сучасні гончарні вироби. Вони вдало комбінують різні техніки формування та декорування посуду. Характерною рисою їх творчості є тонка інтуїція, уміння надати традиційним виробам ошатного вигляду, витонченості. Спираючись на досвід попередників, відчуваючи сьогодення, натхненно, з тонким смаком вони гідно розвивають глибинні народні традиції української керамічної школи.
Ірина Бекетова
Фото автора.
Під час відкриття виставки
Content-type: text/html
CGI Error
CGI Error
Cannot open file 'msid_DB': No such file or directory
|
|
С.Спасьонов. Чаша. 2009 р.
На початок