Музей українського народного декоративного мистецтва презентує другу в своїх стінах персональну виставку члена Національної спілки художників України Леоніда Богинського. Від першої виставки минуло понад 10 років, і майстер, як це буває зі справжніми митцями, набрав сили, масштабу, нових барв. Як добре витримане вино – з віком стає багатше.
Леонід Богинський – віртуозний гончар, майстерним рукам якого підкоряється будь-яка традиційна форма. У 1974 році після закінчення відділення кераміки Львівського інституту декоративно-прикладного мистецтва він стажувався у найкращих опішненських майстрів кераміки заводу “Художній керамік” на Полтавщині. Засвоївши ази народного досвіду, талановитий художник створив особисту пластичну мову, свій стиль, притаманний лише йому.
Для Л.Богинського традиційні форми народної кераміки є універсальним засобом передачі сучасних художніх ідей. Так, монументальна макітра у художника – велике філософське узагальнення: це і образ стражденної української землі, і серце Батьківщини, і ковчег, що береже силу та душу народу. Варіації макітри без дна - давньогрецький образ бездонної посудини – символ марного існування та даремної праці.
 |
|
|
|
Пласт декоративний "В інтер'єрі". 1990-ті
|
Пласт декоративний "Передчуття весни". 1990-ті
|
Пласт декоративний "Зима". 1990-ті
|
Керамічним пластам творця притаманний драматичний характер: через абстракцію та умовність розпису автор передає своє бачення трагічності буття, уявлення про любов і страждання, муку, радість та трагізм людських стосунків.
|
|
|
|
Композиція "Зима". 1991
|
Композиція "Люди і птахи". 1993
|
На виставці представлені роботи художника різних років – ранні твори 1970-х років (опішненський період), 1980-90 років ( з них 20 робіт зберігаються в МУНДМ) та створені в останні роки.
|
|
|
|
Кринка. 1995
|
Композиція "Фарисеї". 1990-ті
|
Суперечність, неспокій, трагізм, що переживає суспільство на зламі тисячоліть втілюються у своєрідні форми сучасного мистецтва. Л.Ф.Богинський - один із найяскравіших його представників. Художник виділяється своєрідною пластичною манерою, своїми мовою та мистецьким почерком, чітко означеною життєвою позицією, великим творчим потенціалом.
Неспокійний майстер завжди у пошуках нових образів і форм. Удачі та наснаги, Вам, Майстре !
|
|
|
|
Композиція "Батьки та діти". 1981
|
1984 – Диплом IX Міжнародного Бієнале художньої кераміки м. Вальорис
1986 – член Національної спілки художників України
1984, 1986, 1988, 1989 – учасник Всеукраїнських симпозіумів “Седнів”
1985, 1987, 1989 – учасник Міжнародного симпозіуму художньої кераміки “Дзінтарі” (Латвія)
1997, 1998, 2000 – учасник Всеукраїнського симпозіуму садово-паркової кераміки
1990 – керівник Міжнародного симпозіуму художньої кераміки “Дзінтарі”
1999 – Перша премія на III Всеукраїнському конкурсі садово-паркової кераміки
1974 – 1990 – учасник Всесоюзних та Республіканських виставок 1991 – 2000 – виставки в Австрії, Швеції, Німеччини, Польщі
2002 – учасник Міжнародного симпозіуму “Болеславець” (Польща)
Роботи зберігаються:
Музей українського народного декоративного мистецтва
Хмельницький художній музей
Сумський художній музей
Ірина Бекетова
|
На початок