Перший Міжнародний
фестиваль емалі в Україні:
хроніка подій

5 червня 2009 р.

На відкритті фестивалю та Міжнародної виставки емальєрного мистецтва

7 червня 2009 р.
Екскурсія до Трипілля.

Головною метою екскурсії було відвідання приватного музею у селі Трипілля "Прадавня Аратта - Україна". Музей зібрав у своїх стінах понад півтори тисячі пам'яток Трипільської культури. Майже усі експонати - з колекції директора музею Олександра Поліщука. На їх пошук інженер за освітою присвятив більш ніж 30 років.

 

		В експозиції музею.

Експонати етнографічного розділу колекції.
		"Закурыты хиба люльку, щобъ дома не журылысь! Та ще не заржавила сабля моя сваха, хоть уже не разъ пасокою* вмылась, а таки ще якбы росходилась, то не однабъ голова с плечей вражого сина покотылась."

Фото на згадку.

* ПАСОКА - у суч. значенні - рідина, що витекає з перерізаних судин (ксилемы) стеблів або коренів рослин під дією кореневого тиску.
За тлумачним словником В.Даля - рідка не червона частина крові, сукровиця.

8 червня 2009 р.
Михайло Селіщев (Росія).
Майстер-клас з техніки гарячої емалі.

		Михайло Олександрович Селіщев - визнаний майстер гарячої емалі. Народився у 1962 р. в м. Лівни Орловської області. Закінчив Московський Державний художній інститут ім. В. І. Сурикова. Його дипломна робота — "Вітражі ст. метро "Дружба народів" для Київського метрополітену" (майстерня монументально-декоративного мистецтва, професор К. А Тутеволь, 1988 р.). З 1991 р.— член Спілки художників Росії. З 1992 р. — живе і працює в м. Ростові.

У 1995 р. заснував Будинок творчості "Хорс" у Ростові Великому - центрі мистецтва російської фініфті. (Хорс - слов'янський Бог Сонця Київського пантеону).

Коротка розповідь про історію та технологію гарячої емалі (час був досить обмежений) - і починається творча робота. Серед учасників майстер-класу були як відомі художники, так і початківці.

Художниця-ювелір Катерина Абесадзе (Грузія) під час роботи ще й встигає дати інтерв'ю.

У примхливому мистецтві гарячої ємалі піч - споконвічний співавтор художника, причому останнє слово належить саме їй...

Yes-s-s! Вони це зробили!

9 червня 2009 р.
Олександр Бородай.
Майстер-клас з техніки гарячої емалі.

Олександр Андрійович Бородай - відомий художник-монументаліст, учень Тетяни Яблонської. Побувавши в емальєрному центрі міста Кечкемет (Угорщина) і оцінивши художні можливості сучасного станкового мистецтва емалі, він перший в Україні почав використовувати її в архітектурі. Саме емалевими панно Олександра Бородая оздоблена станція київського метро «Видубичі».
Олександр Бородай згуртував навколо себе талановиту молодь, створивши творче об'єднання, нині відоме як "Майстерня Олександра Бородая". Виставка робіт "Майстерні" з великим успіхом проходила в Музеї 1 - 29 лютого 2008 р.
Він — член Національної спілки художників України, заслужений художник України. Його емальєрні твори неодноразово представляли Україну в різних країнах Європи, канаді та США.

Проводити майстер-клас допомагає одна з учениць Олександра Андрійовича Тетяна Ільїна.

За словами О.Бородая, емаль тим і цікава, що, окрім художника, в творчому процесі беруть участь піч, вогонь, час і режим випалення.

Випалення проводить Т.Ільїна.

10 червня 2009 р.
Завершальний день фестивалю.

Під час роботи круглого столу “Мистецтво емалі крізь час і простір”.
Зліва направо: Вялець А.Ф., Чегусова З.А., Жоголь Л.Є., Кащенко О.В., Абесадзе К., Бородай Ю.О.

Першою премією фестивалю нагороджується Михайло Ніколаєв (м. Київ). Він також отримує право на персональну виставку в МУНДМ.

Лауреатами фестивалю стали також:

- в номінації "Емаль і ювелірне мистецтво" - Класичний ювелірний дім "Лобортас і Карпова" (м. Київ);

- в номінації "Емаль як contemporary art" - Вдовкіна Анастасія (Румунія);

- в номінації "Емаль як станкове мистецтво" - Міхальянц Олександр (м. Сімферополь);

У колі колег і друзів. Заключний акорд фестивалю.