Завдяки пластичним якостям фарфору та його благородній білизні художники можуть вирішувати будь-які завдання: сміливо моделювати форму, на її білосніжній поверхні створювати живописні або графічні абстрактні композиції, з ряду предметів вибудовувати цікаві та наповнені глибоким філософським змістом інсталяції.

     В останні десятиріччя сучасні мистці, які працюють з фарфором, все частіше звертаються до створення фігуративних, просторових форм образно-асоціативного змісту, використовуючи складні прийоми авторської техніки. Відбувається трансформація образу, яка внесла якісні зміни в саму природу декоративного мистецтва, головною рисою якого є відхід від утилітарної функції.

     Сьогодні твори з фарфору часто з упевненістю можна віднести до станкового образотворчого мистецтва. Адже в них закладені принципи, притаманні і скульптурі, і живопису, і графіці: об’єм, малюнок, колір; присутні розповідність, певні асоціації, конкретні образи, символи, філософська думка. У той же час зберігаються притаманні декоративному мистецтву узагальненість, умовність зображуваного, декоративізм.

     Виставка була цікавою не тільки бажанням представити творчість провідних художників-фарфористів сучасності, вона була актуальна й прагненням привернути увагу в період майже повного зникнення фарфорових підприємств до необхідності їх збереження і розвитку.

     У цілому, представлені роботи можна охарактеризувати як унікальні, ексклюзивні твори авторського художнього фарфору.

     Борис Данилов (м. Київ, Україна) є провідним представником такого напрямку в Україні. Закінчив Львівський державний інститут прикладного і декоративного мистецтва. Учасник всеукраїнських і міжнародних виставок, міжнародних симпозіумів у Латвії та майстер-класу з розпису фарфору на Королівській мануфактурі-музеї Аугартен (Австрія). У 1996 р. здійснив авторський проект з розпису фарфору на Імператорському фарфоровому заводі (м. Санкт-Петербург). Член Національної спілки художників України.

     Поверхню ваз, кубків, блюд, тарелей художник використовує для створення живописних абстрактних композицій, наповнених експресією, рухом і гармонійно узгоджених з формами предметів. Широкі живописні мазки, нанесені, переважно, пальцем, поєднані з переплетеними між собою тонкими, стрімкими лініями, в обрисах яких вгадуються то людські постаті, то морські вітрильники. Розпис на великих вазах і кубках сповнений асоціативно-образного змісту. На противагу цим предметам, повністю вкритим розписом, на чайних і кавових сервізах залишається багато вільного білого простору. М’які пастельні тони розпису відповідають вишуканості і чистоті самого матеріалу.

     Сергій Соколов (м. Санкт-Петербург, Росія) – провідний художник Імператорського фарфорового заводу, на якому працює вже понад 30 років. Випускник Московського художньо-промислового училища ім. М. І. Калініна (1975 р.) та Ленінградського вищого художньо-промислового училища ім. В. І. Мухіної (1985 р.). Член Спілки художників Російської Федерації. Учасник багатьох зарубіжних виставок і міжнародних симпозіумів. Нагороджений Дипломами Академії художеств Росії, володар Гран-прі симпозіуму з розпису фарфору у м. Звартаве (Латвія). Викладав техніку розпису фарфору на щорічному фестивалі «Фарфорове літо» у Рейк’явіку (Фінляндія).

     На майже повітряних фарфорових формах Сергій Соколов створює витончені та вишукані за малюнком і колоритом графічні композиції, головною темою яких часто є музичні інструменти. До «музичного циклу» належать сервізи «Піано», «Ноктюрн», «Фієста», чашка з блюдцем «Адажіо», тарілки «Серенада», «Музичний салон» і «Американський блюз», пласти «Тріо», «Маленький концерт» (усі – 2006–2010 рр.) та багато інших.

     На виставці експонувалася серія тарілок «Стрипшоу» (2007 р.) з зображеннями оголеної жіночої натури. Сервіз з такими картинками художник створив у 1990-ті рр., коли Імператорський фарфоровий завод переживав не кращі свої часи (приватизація, скуповування акцій іноземцями). Еротична колекція народилася як своєрідний протест проти того, що відбувалося із заводом.

     Для С. Соколова притаманне віртуозне володіння техніками малюнка і живопису. Він знайшов свій ефектний і вишуканий стиль. Яскраві насичені кольори, багато червоного, підкресленого золотом, породжують асоціації з дорогоцінними перегородчастими емалями.

     Аріс Сегліньш (м. Рига, Латвія) – учасник багатьох міжнародних виставок і симпозіумів, володар Гран-прі симпозіуму «Дизайн і спосіб життя» (Рига). У 1987 р. він закінчив Латвійську Академію Мистецтв. Твори Аріса Сегліньша – це головним чином динамічні та експресивні просторові форми, що демонструють пластичні якості матеріалу, який під його руками перетворюється то в спіраль, то в складні переплетені і вибагливі композиції. Художник створює конструктивні речі не утилітарного призначення, надаючи їм абстрактних, авангардних форм. Тут автор використовує свій дизайнерський підхід. Роботам притаманні лаконізм і ретельна виваженість, вони прості й водночас виразні, передають рух і ритм. Твори художника суто декоративні й призначені «жити» в інтер’єрі. Свої композиції художник назвав «синтагми» (термін використовується у лінгвістиці й означає послідовність елементів, комбінацію знаків). Художник відмовився створювати традиційні для фарфору форми – вази, чашки, блюдця, а тому віддає перевагу спіралеподібним та ажурним композиціям. Для їх декорування використовує технологію гравірування, мармурування, криття золотом та різними іншими матеріалами, які асоціюються з мармуром або технікою «кракле». Всю роботу мистець виконує сам – від гіпсової форми до підполив’яного розпису.

     Поліна Найт (Шевченко) представляє Іспанію. Народилася в Ризі (Латвія), у 1980 р. переїхала з батьками до України (м. Донецьк), потім були Німеччина, Великобританія. У 2002 р. закінчила художній коледж у м. Бомас (Великобританія). З 2004 р. мешкає в Іспанії (м. Кальпе). Поліна Найт – учасник і переможець багатьох міжнародних авторських проектів у Великобританії. Вона – автор вишуканого розпису на білосніжних фарфорових сервізах, чашках, блюдцях, а також ефектних декоративних інсталяцій, головними складовими яких є різновеликі фарфорові диски, розписані різнокольоровими концентричними колами. Самі по собі диск і коло ніби нічим не примітні, але ряд кольорових кілець на диску створюють цікавий декоративний ефект. Інсталяція «Маленькі речі» (2010 р.) складається із 125 дисків різного діаметру.

     Поліні Найт притаманний мінімалізм: у декорі, в кольорі. Вона віддає перевагу малюнку чорного кольору, підкресленого платиною, на білому тлі; не любить симетрії. Дерево – улюблена тема творчості художниці. Вишуканими є білосніжні сервізи, серії тарілок і чашок з блюдцями з графічними зображеннями дерев: «Ризький», «Сімейне древо», «Чайне дерево», «Кортадо», «Туман» (усі – 2010 р.); серія блюд «Акваріум» (2010 р.).

     Художники, роботи яких були показані на виставці, всі глибоко індивідуальні: за творчим почерком, за технічними прийомами, за своїм баченням себе в мистецтві, проте усіх їх об’єднує одне спільне – любов до свого матеріалу, бажання творити, шукати, експериментувати і бажання бути почутими своїми сучасниками і наступними поколіннями.