Предмети сакрального призначення Києво-Межигірської фаянсової фабрики (1798 1877).


ПочатокПроект "Експонат місяця": Предмети сакрального призначення Києво-Межигірської фаянсової фабрики (1798 1877)

Усі експонати

     До свята Великодня експонатами місяця травня визначено
предмети сакрального призначення Києво-Межигірської фаянсової фабрики (1798 1877).

     Києво-Межигірська фаянсова фабрика була заснована у 1798 році на території Межигірського Спасо-Преображенського монастиря. Фабрика увійшла в історію як визначний центр з виробництва художнього фаянсу Російської імперії. ЇЇ вироби були надзвичайно популярними. Це столові, чайні, кавові сервізи, письмові й туалетні прибори, декоративні тарілки з портретними зображеннями Т.Шевченка, П.Куліша, М.Костомарова та інших видатних особистостей. У невеликій кількості виготовлялася скульптура з бісквіту. Продукували на фабриці вироби церковно-культового призначення: всеношники, що використовувалися під час Пасхальної літургії, великодні писанки, «хатні» ікони, панікадила, лампади та хрести, які не маркувались і не мали клейм.

Скульптурна композиція «Голгофа» (1810 1830 рр.)

     Слово «Голгофа» (від. грец. Γολγοθ) означає місце страти. Голгофа — пагорб, на якому було розіп'ято Ісуса Христа. Це місце знаходиться в Єрусалимі. У сакральній географії Голгофа розглядалась як центр світу, світова гора, пуп Землі.

Натисніть, щоб одержати збільшене зображення.



     Голгофа має форму стилізованої гори світло-сірого кольору з рельєфною поверхнею, що імітує каміння, на якій зображено дерева та рослини. Біля підніжжя хреста розміщено знаряддя страстей Господніх: молоток, цвяхи, пучок різок, кліщі, чаша. У верхній частині гори вузький прямокутний отвір, в який вставляється хрест. Хрест білого кольору чотирикінцевої форми (латинський) з заокругленими кінцями, в нижній частині має виступ і більш довге підніжжя, ніж у напрестольних хрестах, які виготовляли на фабриці. З лицьової сторони хрест з рельєфним зображенням розіп'ятого Христа і черепа в ногах. Зі зворотної сторони зображено око в трикутнику («Всевидяче Око») і голуб («Святий Дух»). Обидва зображення блакитного кольору в оточенні жовтих променів.

     У 1840 1850 роках на фабриці виготовлялись ікони, призначені для домашнього побуту, невеликі за розмірами. Мали наступний сюжетний ряд: «Воскресіння», «Христос-Спаситель», «Святе Сімейство», «Богоматір», «Свята Варвара», «Свята Софія», «Тайна Вечеря». Сюжети канонічні, але їх вирішення відзначається специфічними підходами з точки зору трактування та яскравого колориту. Найбільша кількість ікон, які збереглися в нашому музеї з сюжетом «Воскресіння», їх кількість становить 16 пам’яток.

Ікона «Воскресіння» 1843 р.

     У центрі ікони рельєфне зображення Ісуса Христа, який підноситься над відкритою труною брунатного кольору. Через плече перекинута блакитна тканина, у правій руці тримає світло-фіолетовий лабар з жовтим хрестом. Обрамлення ікони складається із зелених рельєфних пальмет. Рама жовтого кольору, декорована гірляндою із дрібних квіточок, у кутах – круглі фіолетові розетки.

Натисніть, щоб одержати збільшене зображення.



     Вагоме місце в загальному асортименті Києво-Межигірської фаянсової фабрики займали лампади. Головна ідея лампади – знак духовної радості. Варто зазначити, що у широкому розумінні лампадою у церковному статуті називають посуд із єлеєм (олією), який запалюють під час богослужіння. Крім того, виготовляли лампади з гніздами для свічок. Їх форма була сталою, з фігурними вушками, до яких закріплювалися ланцюжки для підвішування. Декорування лампад завжди було пишним, досить оригінальним: поєднання скульптурних елементів (головок херувимів) з мотивами та композиціями зі стилізованого рослинно-квіткового орнаменту та образотворчими сюжетами сакрального характеру, що виконувались у техніці друку. У невеликій кількості продукували лампади, оздоблені рельєфним прорізним орнаментом.

Лампада 1840 1860 рр.

     Форма дзвоноподібна, звужується донизу, з масивними рельєфними вінцями. Нижня частина тулуба завершується невеликою кулькою, яка декорована чорною восьмикінцевою зіркою. На світло-коричневому тлі зображені сцени «Розп’яття», «Воскресіння» та постать Богоматері в обрамленні гірлянди із галузок, жовтих ягід і зелених листочків.

Натисніть, щоб одержати збільшене зображення.



     Писанки – популярний вид українського народного мистецтва, феномен мініатюрного розпису. Яйце – вселенський символ Великоднього свята, зародження життя. У православній традиції великодні яйця виготовляли з різних матеріалів. Традиційно використовували пташині яйця, але виготовляли писанки також із дерева, скла, фаянсу. Вони були не традиційні щодо орнаментальних мотивів і сюжетних зображень у порівнянні з «натуральними писанками» на яєчній шкаралупі. Особливою рисою писанок Києво-Межигір’я є наявність в декорі сюжетних мотивів християнської тематики. Оздоблювалися вони у техніці «друку», інколи з наступним доопрацюванням від руки.

Писанки. 1830 - 1860 рр.

Натисніть, щоб одержати збільшене зображення.



Натисніть, щоб одержати збільшене зображення.



     Білого кольору з наскрізним отвором, в котрий протягувалася стрічка з бантом внизу і петлею зверху (для підвішування до лампад, або ікон). Обидві декоровані зображенням сцени «Воскресіння». На одній писанці зі зворотного боку напис «Христосъ Воскресъ», в оточенні шестикінцевих зірочок. На другій – зображення святої з символом мученичества – пальмовою гілкою в лівій руці. Правою рукою вона вказує у небо на знак Бога-Отця. Поруч з нею двоє дітей. Ліворуч від мучениці, на підставці скрижалі та хрест. Композиція обрамлена стилізованими хмарками. Кольори: блакитний, жовтий, коричневий, чорний та світло-фіолетовий.

Наталія Густіліна

 

На початок





ПочатокПроект "Експонат місяця": Предмети сакрального призначення Києво-Межигірської фаянсової фабрики (1798 1877)


© 2016 Національний музей українського народного декоративного мистецтва: Умови використання матеріалів