Антимінс (грецьк. – antimension) – “замість престолу” – священний атрибут християнського богослужіння. На антимінсі здійснюється Божественна літургія. Він являє собою прямокутний плат з лляної чи шовкової тканини, з гравірованими зображеннями, освячений і підписаний єпархіальним єпископом або митрополитом. Гравіровані антимінси містять напис, де зафіксовані імена тогочасних владики та глави держави, рік, місяць, день освячення (іноді тільки початок, решту доповнювали від руки), а також вказівку на церкву, для якої антимінс призначався. Він також має невелику зашиту кишеньку зі зворотного боку, по центру, ближче до верхнього краю, з часточками святих мощей мучеників.
Гравіровані антимінси з’являються в першій половині ХVІІ ст.
Протягом декількох століть з дерев’яних і мідних дощок було віддруковано тисячі антимінсів. І хоч багато їх не збереглося, все ж музейні зібрання володіють чималою кількістю пам’яток як досліджених, так і таких, що ще чекають на вивчення. У НМУНДМ лише три гравіровані антимінси. До колекції вони надійшли у 1972 р. від КЗНДІЕП з колекції експериментальної майстерні тканин, зібраної співробітниками Інституту А. Середою, С. Колосом, М. Новицькою, О. Загальською, Г. Медяник.
Серед них у першу чергу заслуговує на увагу антимінс Київського митрополита Петра Могили з композицією “Покладення до гробу”, виготовлений у 1630-ті рр. у друкарні Києво-Печерської лаври (Інв. № КТ-6370 ). Антимінс пов’язаний з видатним церковно-політичним і культурним діячем України, просвітителем, архімандритом Києво-Печерської лаври (з 1627 р.), митрополитом Київським, Галицьким і всієї Русі (України) (1633–1647) Петром Могилою (1596–1647).
Розглядувана композиція добре відома, адже такі антимінси знаходяться у зібраннях багатьох музеїв України й неодноразово публікувалися.
Композиція “Покладення тіла Ісуса Христа до гробу” (з 4-ма ангелами) була створена гравером-монограмістом Л.Т. у Києві в 30-ті роки ХVІІ ст. Аналогічні гравюри були у вжитку до 90-х рр. ХVІІ ст. Ця євангельська тема є усталеним сюжетом українських антимінсів ХVІІ–ХІХ ст.
Гравер Л.Т. був майстром складних композицій, у яких він широко використовував елементи ренесансного орнаменту. Він брав участь в ілюструванні багатьох київських (лаврських) і львівських видань кінця 20-х–40-х рр. ХVІІ ст.
Гравюри з підписами Л.Т. можна бачити не лише у виданнях Київської лаврської друкарні, але й друкарні львівського братства. Можливо, працюючи в Києві, він одночасно виконував замовлення і до львівських видань.
Антимінс Петра Могили виготовлений з льону, розмір гравюри на ньому – 30 х 39,5 см. У центрі – традиційна для сюжету “Покладення до гробу” сцена: посередині височить хрест із терновим вінцем, нагайкою, списом і тростиною. Чотири ангели тримають над саркофагом полотнище з тілом Ісуса Христа. Сцена сповнена драматизму події та великого людського почуття.
Навколо хреста уміщено теонімограму Ісуса Христа ІС ХС, напис НІКА; на прибитій до хреста дощечці – ІНЦІ. У 4-х кутах в овальних медальйонах з картушем вміщено допоясні зображення євангелістів: Матвея, Марка, Луки, Іоанна.
Композиція обрамлена кількома прямими лініями-обводками, що є типовою рисою більшості ранніх українських антимінсів.
Гравірована текстова частина включає імена світських і духовних владик, за яких відбувалось освячення: “Божественный и священный олтарь Господа Бога и Спаса нашего Исуса Христа освящëн благодатию Всесвятого и животворящего Духа: Рукодействен же и благословен преосвященным Господином отцем Петром Могилою Православным Киевским Галицким и всея России Митрополитом Епархиею Святейшего […] Константинопольского Архимандритом Печерским. При державе всесветлейшего Короля Польского Владислава четвëртого. Лета бытия […] от воплощения же Христова АХ (16…) М… В еже священнодействовать и свершать на нем Божественную литургию”.
З тексту випливає, що гравюра на дереві для друкування антимінсів була виготовлена в час перебування в сані митрополита Київского і Галицького Петра Могили та в час правління польського короля Владислава четвертого.
Співставивши дати: 1632–1647 (перебування П. Могили в сані митрополита) та 1632–1648 (правління короля Владислава ІV) дійдемо висновку, що антимінсна гравюра була виконана в період 1632–1647 рр. Але антимінси, як правило, замовлялися граверам єпископами чи митрополитами відразу після висвячення. Отже, гравюра для антимінса П. Могили могла бути виконана у 1632–1633 рр. Більшість дослідників датують її 1630-ми рр. або близько 1633 р. Діяльність гравера Л. Т. також збігається з роками перебування в митрополичому сані Петра Могили.
Зі зворотної сторони, посередині і ближче до верхнього краю, пришита маленька кишенька, в якій вміщено святі мощі мучеників.
На початок