|
Усі експонати
Вишитий рушник, присвячений 100-річчю від дня смерті Т. Г. Шевченка. 1961 р. (січень 2014 р.)
Виїзні сани XIX ст.(січень 2013 р.)
Куманець із зображенням змій (лютий 2013 р.)
«Бариня». Керамічна скульптура (березень 2013 р.)
Напрестольний хрест Ларіона Іваницького 1576 року (квітень 2013 р.)
Вишитий бісером чохол на сидіння дивану XVIII – поч. ХІХ ст. (травень 2013 р.)
Кубок з накривкою князя Михайла Сервація Корибута-Вишневецького 1730-х років (червень 2013 р.)
Оксана Грудзинська. Декоративне панно станції київського метро “Хрещатик” (липень 2013 р.)
Золототканий шовковий слуцький пояс XVIII ст.(серпень 2013 р.)
Килим 1831 р. з Полтавської губернії (вересень 2013 р.)
Супова ваза від чайно-столового сервізу з монограмою «LK» 1815 року (жовтень 2013 р.)
Картина народного художника України К. В. Білокур «Будьте здорові, з урожаєм!» 1954 р.(листопад 2013 р.)
Ікона Святого Миколая ХІХ ст.(грудень 2013 р.)
|
|
Проект 2013 року “Музейний експонат місяця”
Експонатом жовтня 2013 р. визначено супову вазу від чайно-столового сервізу з монограмою «LK» 1815 року.
Пам’ятка була виготовлена на Корецькому фарфоровому заводі, який діяв у 1784–1831/1832 роках у містечку Корець Новоград-Волинського повіту Волинської губернії (нині – Корецький район Рівненської області). Фарфоро-фаянсова мануфактура була заснована відомим аристократом, польським магнатом, державним діячем Речі Посполитої Юзефом Клеменсом Чарторийським (1740–1810).
|
|
Поступово підприємство розвинулось у великий виробничий центр українського фарфору та фаянсу. Тут продукували вироби для родовитих і заможних замовників у ХІХ столітті. Вироби створювали відповідно до тогочасної європейської моди та смаків. У результаті багаторічної праці технологів, модельників, художників сформувалися певні особливості корецької порцеляни, що стали стилетворчими для всієї української тонкої кераміки.
Ще за період керівництва засновника фабрики Ю. Чарторийського розроблялися сервізи, в яких намагались опанувати мистецтво створення форм фарфору та фаянсу за зразками європейських аналогів відомих фабрик. Випускалися столові, кавові, чайні сервізи та поштучні вироби протягом 1807-1820-х років.
Найбільш цікавою є унікальна сервізна група виробів Корецької фарфоро-фаянсової мануфактури з монограмою «LK» в гербовому щиті, що датується 1815 роком. Ваза для льоду, прикрашена ручками у вигляді цапиних масок, та інші предмети (чарки, тарілки, соусники) зберігаються в Національному музеї Варшави. Вони марковані сигнатурою, виконаною золотом, і хронограмою «815».
У колекції Національного музею українського народного декоративного мистецтва зберігається інша частина сервізу з цією ж монограмою – чайник, кавник, блюдо овальне та ваза для супу. Остання маркована написом «Korzec.», нанесеним золотом.
На прикладі даної пам’ятки бачимо художньо-стильову єдність форми і декору з повагою до білизни порцеляни. Форма, побудована за законами золотого перерізу і складної гармонії, має цільну конструкцію, позбавлену додаткових членувань.
Супова ваза оздоблена фризовим орнаментом зі стилізованого виноградного листя, виконаним розписом золотом по верхній частині чаші та краю накривки. Пам’ятка прикрашена і ліпним декором: ручками у вигляді чоловічих маскаронів з бородами та пластично промодельованим завершенням накривки – веретеноподібним флероном, який прикрашено золотом.
За аналогічною формою цього ж фасону в іншому розписі стало відомо, що подібні моделі встановлювалися на підставку-подіум. Варто зауважити, що супова ваза з монограмою «LK» під час Другої світової війни разом із іншими творами колекції НМУНДМ була вивезена до Німеччини. У 1947–1948 роках переважну частину викрадених цінностей було повернуто до України, на жаль, значну кількість у вигляді уламків.
Завдяки копіткій праці реставратора Коваленко Т. В. у 2007 р. пам’ятці повернули її первинний вигляд. Після того супова ваза експонувалася на виставках «Повернені із забуття» (2006) та «Музейні раритети» (2009).
Серед усіх виробів фарфоро-фаянсових заводів Волині ХІХ ст. ця пам’ятка є однією із найбільш цінних в усьому Музейному фонді України.
Анна Титаренко Фото: М.Андреєв (1) та Анна Титаренко
|
|