Килим 1831 р. з Полтавської губернії


ПочатокКилим 1831 р. з Полтавської губернії

Усі експонати
























Проект 2013 року “Музейний експонат місяця”

     Експонатом вересня 2013 р. визначено килим 1831 р. з м. Гельмязів Золотоніського повіту Полтавської губернії

     Формування колекції килимів Національного музею українського народного декоративного мистецтва проходило у два основних етапи. Перший – це експедиційна та збиральницька діяльність двох видатних вчених: першого директора Музею М.Ф. Біляшівського та завідувача історичного та етнографічного відділів Музею Д.М.Щербаківського у 1904 – 1917 роках. Другий – у 1970 – 90 р р., коли з експедицій була привезена велика кількість визначних пам’яток, у тому числі й килимів.

 

     У 1908 році М.Ф. Біляшівський завдяки субсидії Головного управління землеробства і землеустрою здійснив експедицію до стародавнього міста Гельмязова Золотоніського повіту Полтавської губернії (тепер смт Гельмязів Золотоніського району Черкаської обл.). У результаті цього до музею були привезені 17 килимів, вартість яких складала від 3 до 30 рублів. Але один килим був найдорожчим, оскільки коштував 40 рублів. Саме він як яскравий зразок полтавського килимарства обраний експонатом місяця у вересні 2013 р., через 105 років після надходження до музею.

 

 

     Килим має вертикально орієнтовану композицію. Тло центрального поля кількох відтінків блакитного кольору, кайми – жовтого. По центральному полю розташовані ряди стилізованих квіток, по каймі – бігунець з квітів і листя. Вгорі на центральному полі напис із зазначенням дати «1831 года месяца», але не закінчений, не розрахований для тієї площі, що мав майстер. Вгорі на каймі праворуч ще літери «М НА». Наявність на килимі дати робить його дуже цінним з точки зору вивчення зразків українського килимарства, це дозволяє атрибутувати інші килими за аналогією. У колекції НМУНДМ є 41 килим, що має виткану дату. Килим 1831 року з Гельмязова один з кращих з точки зору високих художніх якостей та досконалої техніки виконання.

     На початку ХІХ ст. у Золотоніському повіті Полтавської губернії було кілька фабрик і майстерень, де виготовлялися килими. Найбільші – графа Завадовського в с. Драбове і поміщиків Каневських в с. Келеберда. Про наявність майстерні в Гельмязові свідчень немає. Килими, привезені у 1908 році М.Ф. Біляшівським, не мають спільних стильових і технологічних рис, вірогідно, були куплені їх попередніми власниками в інших місцях.

     Українські народні килими у кращих своїх зразках увійшли до золотого фонду народного декоративного мистецтва України. Крім цінності їх як об’єктів мистецтва, можна розглядати килими і як письмові джерела, завдяки витканим написам і датам. У цьому контексті колекція килимів Національного музею українського народного декоративного мистецтва є однією з найвизначніших.

Ольга Єрмак

 

На початок





ПочатокКилим 1831 р. з Полтавської губернії


© 2013 Національний музей українського народного декоративного мистецтва: Умови використання матеріалів