Кубок з накривкою князя Михайла Сервація Корибута-Вишневецького 1730-х років (червень 2013 р.)


ПочатокКубок князя Корибута-Вишневецького 1730-х років

Усі експонати
























Проект 2013 року “Музейний експонат місяця”

     Експонатом червня 2013 року визначено кубок з накривкою князя Михайла Сервація Корибута-Вишневецького 1730-х років
     У колекції Національного музею українського народного декоративного мистецтва зберігається унікальний скляний кубок. Тривалий час дані про час і місце його виготовлення були відсутні. Завдяки сприянню польських колег вдалося встановити, що кубок був створений для князя Михайла Сервація Корибута-Вишневецького у гуті Налибоки (Мінська губернія). Гута існувала з 1722 до 1862 року і належала князям Радзивіллам.

     

 

     Князь Михайло Вишневецький і його дружина Текля Радзивілл були постійними клієнтами гути Налибоки; скляні вироби отримували як у подарунок від власниці гути Анни Радзивілл, так і замовляли самі.

     Кубок князя Михайла Сервація Корибута-Вишневецького належить до нечисленних прикладів налибоцького скла першого періоду діяльності гути. Його можна віднести до типу представницьких, подарункових, призначення яких було суто декоративним. Перед майстрами стояло складне завдання: виготовити великий за розмірами кубок. Його висота з накривкою сягає 67 сантиметрів. Зазвичай висота келихів та кубків була від 22 см до 50 см, тому для з’єднання основної частини (чаші) і ніжки було використано скляний гвинт. Таким чином, цей кубок належить до невеликої групи скляних виробів, де застосовано досить складну техніку гранованого гвинтового скла. За своєю архітектонікою він вражає своєю монументальністю та статичністю. Цього вдалося досягнути завдяки збільшенню об’єму денця чаші, яка наближається до окружності вінець, а також перевищенню діаметра стопи над діаметром вінець. Відомо про ще два кубки з накривками таких значних розмірів: один з них – (В-67,5 см) знаходиться в Corning Museum of Glass (USA), з гербом та монограмами Радзивіллів; інший – (В-68 см) у Краківському музеї, з вензелем із літер «F» і «R», які розшифровуються як Фрідріх Рекс (Фрідріх Король) та гербом Вишневецьких. Останній, ймовірно, був виготовлений у подарунок королю Августу ІІІ. Обидва кубки є продукцією Налибоцької гути.

Натисніть, щоб одержати збільшене зображення.

 

Натисніть, щоб одержати збільшене зображення.

 

     Чаша кубка має конічну форму з плавним перехватом трохи вище дна, у нижній частині та на вінцях оздоблена гранованими овалами, профільована ніжка складається з балясини і трьох дископодібних профілів на плоскій стопі округлої форми. Кубок увінчаний триярусною профільованою накривкою. Верхня і нижня частини чаші, які обрамлені сріблом, (можливо, таким чином була проведена реставрація у зв’язку з появою тріщини на чаші) мають по два однакових клейма: у щитках стилізоване зображення вершника (можливо, московський герб Юрія Змієборця), цифровий знак «84» (проба срібла) та «іменник» Я. Барелъ пробірного майстра (?). Скло безбарвне, декор виконаний у техніці алмазного гранування і матового гравірування з симетрично побудованою композицією рисунка. Чаша оздоблена з однієї сторони зображенням дзеркального вензеля з літерами «MSK» (ініціалами Михайла Сервація Корибута) у медальйоні овальної форми з одноголовим орлом з одного боку і пальмовою гілкою з іншого, з протилежної сторони – герб Михайла Сервація Корибута-Вишневецького з гетьманськими булавами у бароковому картуші на тлі горностаєвої мантії. У геральдиці права і ліва сторони щита визначаються не з позиції людини, яка дивиться на щит, а з позиції людини, яка стоїть за щитом. Герб складається з двох частин: верхньої – меншого розміру, нижньої – більшого. У верхній, двочасній, знаходяться два герби: праворуч – герб литовських князів («Погоня»); ліворуч – герб родини («Корибут»). Нижня частина щита п’ятичасна, з малим щитком посередині, на якому зображений вершник з мечем (герб литовських князів «Погоня»). У правій верхній – півмісяць кінцями донизу, під ним шестикутна зірка, а над півмісяцем – хрест з перехрещеними кінцями (герб батька Костянтина ІІІ Янушевича Вишневецького, воєводи Брацлавського і Бєльського, герб «Корибут»). У лівій верхній частині зображена половина коня (?) (герб матері Михайла Сервація, Анни Ходоровської – рідної племінниці гетьмана Станіслава Яблоновського). У правій нижній частині шестикутна зірка, супроводжена знизу півмісяцем (герб батькової матері, Еуґенії Катаржини Тишкевич, герб «Леліва»). У лівій нижній частині п’ятиконечний хрест між двома півмісяцями з протиставленими кінцями (герб материної матері, Катаржини Яблоновської, герб «Прус ІІ»).

     Герб і вензель увінчують князівські корони. Стопа і накривка оздоблені рослинним орнаментом, який представляє собою гірлянду із квітів та листя. Гравірований малюнок, можливо, виконав гравер Іоанн Христофер Дрегер у Налибоцькій мануфактурі. Цей кубок слід розглядати як унікальний твір мистецтва, виготовлений для відомої особи.

     Князь Михайло Сервацій Корибут-Вишневецький народився 13 травня 1680 року у місті Львові. Був Польним Гетьманом Литовським (1707 р.), Регімінтарієм (головнокомандувачем) Війська Литовського (1730 р.), з 1735 року – Великий Гетьман Литовський, в останні роки життя – Великий Канцлер Литовський, від 1730 року чоловік Теклі Радзивілл. Для того часу він був досить освіченою людиною. Його ім’я увійшло в історію польської літератури як перекладача «Історії народу Божого» французького єзуїта Ісаака Беррює, крім того, він відомий як письменник у віршах і прозі. Князем був побудований монастир кармелітів у Вишневці та костел для єзуїтів у Кременці.

     Вишневецький був одружений тричі. Перша дружина – княжна Катерина Дольська – єдина донька його вітчима князя Яна Карла Дольського – Великого Маршала Литовського. Від цього шлюбу народився син Костянтин, який помер у дитинстві, та дві доньки Анна та Єлизавета.

     Друга дружина князя, княжна Магдолина Чарторийська, померла через три роки після одруження, а за нею – обидва її сини – Ієремія та Ігнатій.

     Третя дружина – княжна Текля-Роза Радзивілл, донька Коронованого Канцлера і вдова Фельдмаршала Саксонського графа Флеммінга. Від неї був тільки син Йосиф, який помер невдовзі після народження. У 1744 році помер і князь Михайло Сервацій Корибут-Вишневецький. Похований він у м. Вишневці (тепер селище міського типу Збаразького району Тернопільської області) у Кармелітському костьолі. За тогочасним звичаєм над його гробом, як останнього в роді, було розбито стародавній герб князів Вишневецьких.

Тетяна Нечипоренко
Фото Данила Краснова

 

На початок





ПочатокКубок князя Корибута-Вишневецького 1730-х років


© 2013 Національний музей українського народного декоративного мистецтва: Умови використання матеріалів